На території Хмельниччини площею 20,6 тис. кв.км., яка займає друге місце після Криму за кількістю заповідних старовинних парків нашої держави, збереглося чимало цінних видів вікових дерев. Найбільше реліктів, екзотів, унікумів проростає в природно-історичних об’єктах національної еко-культурної спадщини, парках – пам’ятках садово-паркового мистецтва. Сприятливі грунтово-кліматичні умови, неспокійний, хвилястий рельєф місцин, часто перерізаний голубими стрічками струмків і річок створили неповторної краси куточки рослинного світу.
У парках – пам’ятках садово-паркового мистецтва, у дендропарках, заповідниках, заказниках, ботанічних садах, лісопарках зібрано різноманітні колекції екзотичних рослин відкритого і закритого ґрунту. Вони – найголовніші ботанічно-дендрологічні скарбниці, що складають основу дендрології і декоративного садівництва, вони є центром заготівлі і вирощування посадкового матеріалу для потреб народного господарства та озеленення міст і сіл.
Тут проводиться велика робота інтродукції нових екзотичних і рідкісних рослин, щоб збагатити і примножити природу рідного краю.
Загальна площа всіх заповідних територій займає 9935 кв. км.
Державні парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва займають 180,1 кв.км, що становить 1,8 % до площі заповідних територій і 0,9 % до загальної площі області. Об’єкти природи місцевого значення - 60 га - 0,33 % до площі парків держави. Під охорону держави взяті справжні шедеври, відомі далеко за межами області. Зумовлено це необхідністю збереження цінних історичних, штучно створених природних комплексів з наявністю великої кількості рослин, занесених до «Червоної книги».
Кожен парк – це витвір свого часу, що становить велику наукову, історико-культурну, художньо-естетичну цінність. К.Д. Ушинський писав у своєму «Щоденнику»: «Називайте мене варваром у педагогіці, але я виніс із вражень мого життя глибоке переконання, що прекрасний ландшафт має такий виховний вплив на розвиток молодої душі, з яким важко змагатися впливові педагога».
У 1972 році була виділена окрема заповідна категорія – парки – пам’ятки садово – паркового мистецтва загальнодержавного і місцевого значення. Сюди увійшли академічні парки, ботанічні сади, дендропарки, лісопарки, меморіальні лісові насадження.
До парків – пам’яток садово-паркового мистецтва, де найбільше збереглося реліктових, екзотичних та унікальних насаджень належать:
АНТОНІНСЬКИЙ ПАРК Красилівського району, де проростає найстаріше на Україні тюльпанне дерево, бук північний, горіх чорний. Всього 60 порід.
ГОЛОЗУБИНЕЦЬКИЙ ПАРК Дунаєвецького району, де ростуть: горіх чорний, клен сріблястий (форма розсіченолиста), клен американський строкатолистий, сосна кримська, смерека біла, модрина європейська. Всього 30 порід.
МАЛІЄВЕЦЬКИЙ ПАРК Дунаєвецького району. Тут переважають породи віком 100 і більше років. Це ялина срібляста, сосна Веймутова та чорна, модрина європейська, ялиця сибірська, смерека гребінчаста, туї західна і східна, оцтове дерево, ялівці козацький та Віргінського, сніжноягідник.
МИХАЙЛІВСЬКИЙ ПАРК один із найяскравіших і найбагатших у дендрологічному відношенні парків області. Тут біля 100 рідкісних видів екзотичної деревної та кущової рослинності з різних ботаніко-географічних районів та зарубіжних країн.
Найціннішим серед деревостану парку є найбільший в області гінкго дволопатеве; сосна Веймутова, сосна чорна, модрина, псевдотсуга, бархат амурський, бук північний, платан східний, дуб каштанолистий, дуб пірамідальний, клен зеленокорий.
НОВОСЕЛИЦЬКИЙ ПАРК (Гамарня) Полонського району. Тут близько 200 екземплярів дуба черешчатого віком 150 років. Всього в парку близько 30 порід.
НОВОСЕЛИЦЬКИЙ ПАРК Старокостянтинівського району. Тут зростають здебільшого місцеві породи дуба, граба, липи, вільхи. На партері росте красуня модрина європейська і чудова сосна.
САМЧИКІВСЬКИЙ ПАРК. Про нього відомий паркознавець І. Косаревський у своїй книзі «Искусство паркового пейзажа» сказав: «Парк влаштований дещо незвичайно, як в плануванні алеї і доріг, так і в розміщенні архітектурних об’єктів і дерев. В практиці паркобудівного мистецтва, немає аналогічних прикладів де б так вдало поєднувались ці елементи».
У Самчиківському садибному парку зростає 165 порід і видів дерев та кущів. Серед них реліктів – 4, екзотів – 75, унікумів – 1, решта – аборигени, як алея із 200-літніх лип, дуб черешчатий більше 200-літнього віку. Із реліктів тут ростуть: бархат (оксамит) амурський, берека – породи третинного періоду, бузок угорський, дуб каштанолистий. Екзоти: хеномелес видовжений, айлант надвисокий, аморфа кущова, береза даурська, бузок Генрі, бузок Пекінський, верба курайська, вишня японська, гледичія триголкова, гортензія деревовидна Бретшнейдера, горіх маньчжурський, дейція шорстка, дазифора Фрідріксена, дуб крупноплідний, дуб пильчастий, дуб черепитчастий, дуб Гартвіса, ірга круглолиста, кизил цілокраїй, кизильник Діваріката, клен татарський, клен Швелера, клен Трутветнара, клен Рубро, клен Реттенбаха, катальпа Бігноєва, кедрова сосна європейська, липа канадська різнолиста (крупнолиста), лапина крилоплода, модрина польська, модрина японська, магонія падуболиста, псевдотстуга, спірея японська середня, спірея Венгутта, сумах пухнастий, свидина кров’яна, тополя бальзамічна, форзиція плакуча, ялина канадська сиза, ялина Енгельмана та багато інших унікумів. Проростає чи не єдиний в Україні екземпляр ясена американського горіхолистого висотою 20м і діаметром стовбура 1,2м.
Серед парків - пам’яток садово – паркового мистецтва місцевого значення ДЕНДРОПАРК «ПОДІЛЛЯ» – скарбниця цінних місцевих та інтродукованих деревних і кущових порід. Його колекція нараховує понад 400 видів і форм дерев та кущів, з яких заслуговують на увагу платан східний, сосна європейська, кримська, софора і катальпа японські, тис ягідний, дугласія зелена, аралія маньчжурська, екзохорда Альберта, маклюра оранжева, клоничка периста, береза біла, великоквіткова, маньчжурська, Литвинова, паперова, Шмідта, японська, дугласія зелена або псевдотсуга тисолиста і багато, багато інших цікавих порід і видів.
МИНЬКОВЕЦЬКИЙ ДЕНДРОПАРК площею всього 3га, але це справжня ботанічна лабораторія зелених насаджень. Тут зростає 260 видів дерев і кущів. Більшість із них цікаві екзоти. Це – гінкго дволопатеве, тис ягідний, бархат амурський, сахалінський, бундук японський, каркас східний і Бунга, катальпа яйцевидна, оцтове дерево, мильне дерево, евкомія в’язолиста, екзохорда Альберта, маклюра оранжева, птелея пальчаста, софора японська, сніжноягідник, текома вкорінена, туя Стендиша, хурма відгінська, горобина тюрінгтська, чай курильський, сосна австрійська, Банкса, Веймутова, береза даурська, киргизька, ліщинолиста, Литвинова, паперова, пухнаста, Шмідта, японська, ясен білоцвітний, зелено цвітний, пенсільванський, яловець звичайний, Вергінського, китайський, козацький, товстокорий.
МАКІВСЬКИЙ ПАРК налічує близько 900 екземплярів дерев та кущів 30-ти видів. Із цікавих – модрина сибірська, сосна чорна, бук червонолистий, платан кленолистий лондонський.
ВИНОГРАДІВСЬКИЙ ПАРК містить ялинові алеї та дубові гаї віком 120 – 200 років.
КУЯВСЬКИЙ ПАРК має дві алеї із ялини і сосни та сосни Веймутова, горіх чорний, бук східний.
У СКАРЖИНСЬКОМУ ПАРКУ зростає біля 50 видів. Серед них є екзоти – тюльпанне дерево, бук східний, катальпа, сосна Веймутова, модрина сибірська, ясен клювоплідний, барбарис.
ГОВОРІВСЬКИЙ – Віньковецького району. Тут зростають екзоти: сосна Веймутова, модрина плакучоформа, п’ять велетенських дубів віком 200 – 400 років, 200 – літні ялини і чудова липова алея.
ДЕНДРОПАРК КАМ′ЯНЕЦЬ – ПОДІЛЬСЬКОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ АКАДЕМІЇ має в своєму флористичному складі тис ягідний, модрину європейську, катальпу японську, оцтове дерево, келерію японську, спірею Вангутта, тамарикс. Всього близько 50 видів.
ГОЛОСКІВСЬКИЙ ПАРК Кам’янець – Подільського району містить понад 40видів рослин, яким 100 років.
ГАННОПІЛЬСЬКИЙ ПАРК Славутського району складається із місцевих порід.
КРИВИНСЬКИЙ ПАРК Славутського району має у своєму складі здебільшого дуб і сосну.
СЛАВУТСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПАРК має досить різноманітні насадження, більшість - сосна, липа, ясен, клен, каштан.
Казімірова Л. П.
.Хмельницький
