Я безмежно радий, що колеги по цеху високо і шанобливо несуть прапор атомника

Шановні енергетики Нетішина!

Для мене нинішній чвертьвіковий ювілей Хмельницької АЕС  розпочався 19 жовтня 1977 року, коли  було підписано указ про призначення мене директором станції, що споруджується.  Тоді тільки віра в могутність держави і енергію людських сердець давала підстави сподіватись, що станція буде, а з нею і місто, абриси якого досить непевно вимальовувались в уяві.

Слава першопрохідцям, велика вдячність будівельникам, монтажникам, всім причетним до поступу і до здійснення великої справи! Хотілось би перерахувати прізвища достойників, аби вони закарбувались у пам’яті нинішнього покоління. Прекрасний Нетішин, високі куполи могутньої станції з’явились ніби за помахом чарівної палички. Але за всім цим стояла героїчна праця тисяч і тисяч людей.

Від моменту пуску у грудні 1987 року першого енергоблока змінився центр тяжіння в бік суто енергетики. Я безмежно радий, що колеги по цеху високо і шанобливо несуть прапор атомника, що дбають про безпеку праці, культуру виробництва, бережуть природне середовище, гідно представляють Хмельниччину і Нетішин, зокрема, в промисловому потенціалі країни. Маю велике сподівання дожити до пуску 3 та 4 енерго­блоків, як це було передбачено ще в яскраві роки підйому народного господарства. З розвитком енергетики розвивається і промисловість, зростає добробут суспільства.

Бажаю всім і кожному постійної напруги небайдужих сердець, сонячного неба, міцного здоров’я і добра на довгі-довгі роки!

З повагою,

Олексій Троценко,

почесний громадянин міста