КАМ’ЯНЕЦЬКА «ВЫПИСЬ» ДЛЯ НЕКРАСОВА
Восени 1832 року 11-річний Микола Некрасов, майбутній великий російський поет, готувався стати учнем першого класу Ярославської гімназії. Для вступу потрібна була довідка про його народження та хрещення. По таку довідку батько Колі, відставний майор Олексій Сергійович Некрасов, звернувся в Кам’янець-Подільський - в розташовану в цьому губернському місті Подільську духовну консисторію.
18 жовтня 1832 р. потрібну довідку («выпись») консисторія видала:
«По Указу Его Императорского Величества, в Подольской Духовной Консистории, по выслушанию уволенного от службы майора Алексея Сергеева сына Некрасова, о выдаче ему из метрических Балтского повета села Сениок 1821 года книг о рождении и крещении сына его Николая метрической записи, нужной ему для помещения оного в учебное заведение, из справки, чиненной с хранящимися в консисторском архиве прописанного села Сениок метрических книгах, по коих оказалось, что означенного майора Некрасова сына Николая 1821 ноября 28-го рождение, а 1824 годов октября 7-го чисел крещение под №35, состоит записано тако:
Села Сениок у посессора, отставного майора, Алексея Сергеева сына Некрасова, греко-российского исповедания, и жены, Елены Андреевой, того же исповедания, законно венчанных, родился сын Николай, которого того же села приходской священник Иоанн Филипский молитвовал, крестил и миропомазывал, восприемником был того же села житель посессор Чесник Иоанн Рогунский.
Определили: согласно прошения отставного майора Алексея Некрасова, учинив из вышеописанных метрических книг о рождении и крещении сына его Николая узаконенным порядком для показанной надобности метрическую выпись выдать по надлежащему, вследствие чего сия ему господину майору Некрасову из Подольской духовной консистории за надлежащим подписанием и приложением казенной печати в губернском городе Каменец-Подольском дана октября 18-го дня 1832 года».
Цей документ дослідники життя поета виявили тільки 1939 р., а вперше факсимільне відтворення «выписи» опублікував 1949 р. в томі «Литературного наследия», присвяченого Некрасову, дослідник його життя Олександр Попов.
Зазначене в довідці село Сеніок Балтського повіту Подільської губернії нині відоме як село Синьки Ульяновського району Кіровоградської області. «Выпись» чітко засвідчує, що
7 жовтня 1824 р. майбутнього поета тут охрестили. Із книги «Приходы и церкви Подольской епархии», виданої 1901 р. під редакцією Юхима Сіцінського, довідуємося: «Из священников в Синьках дольше других служил Иоанн Васильевич Филипский (1814-1862 гг.)».
Довідка також зазначає, що Микола Некрасов народився
28 листопада 1821 р. Але де саме народився? Тут думки дослідників, що аналізують «выпись», розбігаються.
Сам поет такої довідки в своєму архіві не мав, тож в автобіографічних нотатках по-різному писав про своє місце та дату народження. 1872 р. Микола Олексійович зазначив: «Я родился в 1822 году в Ярославской губернии. Мой отец, старый адъютант князя Витгенштейна, был капитан в отставке». Через 5 років поет засвідчив зовсім інше: «Я родился в 1821 году 22 ноября в Подольской губернии в Винницком уезде в каком-то жидовском местечке, где отец мой стоял тогда со своим полком».
Олександр Попов, який 1949 р. оприлюднив довідку з Кам’янця, в опублікованій тоді ж статті «Когда и где родился Некрасов?» дійшов до висновку, що поет з’явився на світ у містечку Немирів Брацлавського повіту. Олександр Васильович звернув увагу на певні суперечності в кам’янецькій «выписи» та логічно пояснив їх:
«Получается как будто, что и родился Некрасов в селе Сениок у тамошнего «посессора», т.е. помещика, отставного майора. Такая обманчивая, фактически же неверная редакция записи естественно получилась оттого, что крестили почти трехлетнего ребенка и по трафарету церковной записи соединили с рождением то, что относилось к моменту крещения: отставным майором
А.С.Некрасов стал только в январе 1823 г., а родился поэт в 1821 г., когда отец был капитаном. А.С.Некрасов после своей отставки от военной службы временно проживал в селе Сениок перед возвращением в ярославскую вотчину. Запись, не указывая на временное пребывание здесь А.С.Некрасова, сделала ярославского помещика «села Сениок» посессором (по принятой местной терминологии). Сам поэт также никогда не называл местом своего рождения «село», а указывал на одно из «местечек».
Далі Попов дослідив, де дислокувався 36-й єгерський полк, в якому служив батько поета. Він, зокрема, виявив укладений у грудні 1821 р. (через місяць після народження сина) «Формулярный список о службе и достоинстве 18-й пехотной дивизии, 3-й бригады бригадного адъютанта, 36-го егерского полка капитана Некрасова», в якому зазначено, що капітан Некрасов «живет при полку». Інші документи, розшукані дослідником, засвідчили, що «36-й егерский полк безвыходно стоял в Немирове Подольской губернии в 1819, 1820, 1821 и 1822 гг.».
Не всі дослідники підтримали висновок Попова. Так, Борис Бессонов, Григорій Красильников, посилаючись на кам’янецьку «выпись», переконані, що поет народився в Синьках. Останній з названих дослідників в опублікованій в липні 2002 р. статті писав:
«Из архивных документов известно, что с октября 1821 г. отец поэта А.С.Некрасов находился в Грешневе и в Ярославле для решения дел, связанных с разделом родительских имений. Здесь он пробыл до середины января 1822 г. Сын Николай родился 28 ноября в его отсутствие. Вполне возможно, что перед отъездом в Ярославскую губернию Алексей Сергеевич отвез беременную супругу к тестю А.С.Закревскому, который, как теперь установлено, проживал в это время с семейством в селе Синьки».
На жаль, жодного документа, який однозначно засвідчив би місце народження поета, досі не виявлено. Тож кам’янецька «выпись» уже 75 років залишається єдиним документальним свідченням про народження й хрещення Миколи Олексійовича.
Ім’я Некрасова увічнено на мапі Кам’янця. Щоправда, не в центрі, а на окраїні. На Підзамчі є вулиця Некрасова, яка відходить від однієї з трьох тутешніх магістралей - вулиці Папаніна. Поруч проліг ще один об’єкт на честь поета - провулок Некрасова.
Автор: Олег БУДЗЕЙ