Острог на межi двох систем
Ризький мирний договір було підписано 18 березня 1921 року, згідно з яким радянські республіки Росії та України, серед іншого, визнавали належність Західної Волині до Польської держави. Власне, це було міжнародно-правове оформлення фактичного стану речей – адже після «Чуда над Віслою» під Варшавою в середині серпня 1920 р. Військо Польське відкинуло Червону Армію далеко на схід, зайнявши Луцьк, Рівне, а 20 вересня – і Острог.
Мирний договір визначив новий міждержавний кордон, який проліг в околицях Острога, так що окремі поселення, приписані до Успенського костелу чи Воскресенської церкви на Новому Місті, опинилися по ту – радянську – сторону кордону, як і сіножаті та інші угіддя деяких острожан. По ту сторону прикордонної лінії залишилися містечка Кунів, Плужне, Берездів, Аннопіль, Ляхівці (нині Білогір’я) і десятки сіл колишнього Острозького повіту, який зменшився наполовину. Близькість кордону аж ніяк не сприяла господарському піднесенню Острога та його адміністративним функціям – адже з 1 січня 1925 року (90 років тому) повітовий центр з Острога був перенесений у Здолбунів (що отримав міський статус лише у 1903 р.). Здолбунівський повіт відтоді включав два міські (Здолбунів, Острог) і шість сільських (Хорів, Сіянці, Новомалин – з управою у Межирічі, Мізоч, Здовбиця, Будераж) гмін.
Якщо за переписом 1897 р. в Острозі проживало 14749 осіб, а у 1911 р. – 17560 осіб, то в 1921 р. наявність населення зменшилася до 12975 і лише 1937 р. досягла позначки 15000.
Охорона державного кордону в районі Острога з осені 1924 р. була покладена на 11 прикордонний батальйон, пізніше перейменований на батальйон «Острог» Корпусу охорони пограниччя (КОП). Перша компанія (рота) батальйону дислокувалася в Глибочку і мала стражниці (застави) в Майкові, Борщівці, Куражі, Баранівці та Мощаниці. 2 рота – в Курганах (стражниці – Бадівка, Могиляни, Вельбівне). 3 рота – в Новомалині (стражниці Межиріч-Бір, Стійло, Болотківці). З радянської сторони кордон охороняв спочатку Волинський губернський прикордонний загін, а 1 квітня 1924 року був створений 20 Славутський прикордонний загін (у складі 3 комендатур і 19 застав), який у 1936-1938 рр. носив ім’я наркома НКВС СРСР М. Єжова.
Пам’яткою топоніміки тих часів залишилося найменування одного із сіл сучасного Острозького району Прикордонне.
Це село до 1935 р. йменувалося Карлсвальд на честь колишнього власника Острога князя Кароля (німецькою – Карла) Яблоновського і було засноване німецькими колоністами. У 1921 р. Карлсвальд залишився на радянській стороні кордону, а у 1935 році його німецьке населення було депортоване, й історична назва зникла з географічної карти. По війні Карлсвальд-Прикордонне, як і Слобідка, ввійшли до складу Острозького району.
Микола Манько,
заступник директора з наукової роботи Державного історико-культурного заповідника м. Острог