Хороше відсвяткували свій перший, п’ятирічний, ювілей працівники Нетішинського краєзнавчого музею.
У цей день їх прийшли привітати численні гості - представники влади, керівники установ та організацій, шанувальники цього культурного закладу.
З вітальним словом звернувся Нетішинський міський голова Олександр Євгенович Смишляєв, який, зазначивши, що музей є перлиною, гордістю міста, згадав про заслуги свого попередника - І. В. Гладуняка. Іван Васильович доклав багато зусиль до створення музею у теперішньому його вигляді. Крім нього, «батьками» закладу були Галина Йосипівна Фурманчук - перший директор музею та художник-дизайнер Валерій Володимирович Походонько, який пізніше виступив на святі.
Не бракувало того дня теплих і щирих слів на адресу іменинників. Сама атмосфера святкування спонукала до цього. Хто хоч раз побував у Нетішинському краєзнавчому, відчув особливий дух, що живе у цих стінах, - то аура досконалої краси, творчої наснаги, любові до історії свого краю, до своєї професії.
Ювіляри за порівняно невеликий відтинок часу чимало встигли зробити, про їх досягнення ми частково згадували у попередньому номері свого часопису. І ось у центральній залі розмістилася виставка, присвячена самому музею, його невеликій, на перший погляд, історії.
Насправді початки музею - не п’ятирічної давності, а дванадцятирічної. У 1994 році в нашому місті як позашкільну виховну установу було зареєстровано краєзнавчий центр-музей, через три роки його перереєстрували як заклад при освіті. 30 вересня 1997 року розпочала свою діяльність мистецька галерея «Арт-пласт», яка і донині є складовою частиною музею, і цілковито відповідає своїй назві.
Та повернемося до виставки «Нашому музею - 5 років». На дев’яти стендах розмістилася «маленька» історія закладу. Починаємо оглядати зліва... Ось перша вітрина - буклети, афішки, що повідомляють про відкриття виставок у мистецькій галереї. Щороку заклад проводить їх біля двох десятків. Ще під склом експонатного столу зберігаються книги, подаровані музею самими авторами. Наприклад, «Походження слов’ян» Михайла Брайговського, «Довідник з археології України» Іони Винокура, «Населення України в праісторичні часи» Григорія Охріменка та інші.
Переходимо до других стендів. На них - інформація про історію створення музею, періоди його трансформації. Є навіть знімок тієї депутатської групи, яка у 2000 році на 13-й сесії Нетішинської міськради XXIII скликання приймала рішення про перейменування краєзнавчого центру у власне краєзнавчий музей. Збереглася й світлина, яка, звичайно, стане колись унікальною: перший штат пра-цівників музею. Саме вони, піонери, сподвижники, започаткували най-кращі традиції, які примножуються у закладі - науково-дослідницька робота, зв’язки з громадськістю, численні виставки, чудове оформлення залів, усіх приміщень музею та багато іншого.
Цікаво, що серед експонатів є й ножиці, якими перерізали символічну стрічку перед входом у музей. Можна побачити на стендах і листи від багатьох вчених, в тім числі й зарубіжних, і знімки, документи, що свідчать про краєзнавчі, екологічні, ботанічні, етнографічні експедиції, археологічні розкопки, які здійснювали працівники музею, їх помічники і колеги у 30-кілометровій зоні. Центральний стенд - численні грамоти, подяки, дипломи, вручені музейникам. Наукові здобутки - книги та буклети, відгуки у пресі (серед них уже два «Вісники Нетішинського краєзнавчого музею», методичний посібник з вивчення історії Нетішина Тараса Вихованця та ін.) Є стенди про свята і будні працівників музею – напівжартівливі і серйозні, присвячені участі закладу в різних форумах, зокрема, у Всеукраїнському фестивалі музейних фільмів, звідки привезли диплом переможців в одній з номінацій.
Виставка завершується стендом, на якому розміщені портрети творців музею - І.В.Гладуняка, Г.Й.Фурманчук, В.В.Походонька.
З цих трьох шанованих осіб лише останній зміг бути присутнім на святі. Валерій Володимирович Походонько, який свого часу самовіддано попрацював на благо створення музею, і тепер, будучи директором художньої школи, не забуває про нього. Він щиро привітав свій другий рідний колектив, знайшов для цього найкращі слова. Саме щирих слів на ювілейних гостинах було найбільше. Вони прозвучали з уст завідувача міськ-відділом культури Світлани Миколаївни Кравчук, директора Острозького музею-заповідника Світлани Володимирівни Позіховської, представників управ-ління освіти Антоніни Казимирівни Цибульської та Валентини Тадеушів-ни Ситник, начальника управління соцзахисту Світлани Ярославівни Коваленко, директорів Нетішинської бібліотечної системи Марії Леонідівни Омельчук та музичної школи Іванни Миколаївни Сиваківської; представниці Палацу культури м. Нетішин Оксани Гаврилівни Ференц, редактора газети «Нетішинський вісник» Ольги Михайлівни Мороз та інших гостей свята. Шанувальники висловлювали захоплення роботою «храму людської пам’яті», говорили про правильність вибору на посаду директора музею Оксани Кононюк, яка змінила на цьому посту Галину Фурманчук - справжнього ентузіаста, людину титанічно працьовиту і наполегливу. Коли Галина Йосипівна була рекомендована на інше місце роботи, здавалося, її ніхто не зможе замінити. Але, на щастя, Оксана Василівна виявилася достойною продовжувачкою розпочатої справи. Під її керівництвом сьогодні згуртувався колектив творчих, неспокійних працелюбів, які своє діло знають та люблять, доводять до високого рівня досконалості. Ці слова можна з повним правом сказати про саму директорку музею, її заступника з наукової роботи Тараса Васильовича Вихованця, про інших співробітників – Надію Володимирівну Кухоцьку, Галину Вікторівну Савчук, Василя Йосиповича Вихованця, Світлану Іванівну Головко, Жанну Болеславівну Колесник та інших. Усі вони отримали того дня грамоти, подяки.
Музичним подарунком для присутніх на ювілеї краєзнавчого закладу були незабутні номери вокального співу вихованців викладача музичної школи Людмили Павлівни Маначинської.
Людмила Рудковська.
№41 2006
