Окрилене слово
Зустріч з “живим” письменником – це цікаво і корисно, особливо якщо ти любитель красного письменництва. Днями у краєзнавчому музеї Нетішина зібрались учасники літературної кав’ярні та літературної студії “Натхнення”, аби поспілкуватись з Ігорем Павлюком – автором понад 20 книг віршів та прози, кандидатом філологічних наук, працівником Інституту літературознавства Національної академії наук.
Кредо нашого візаві – творчість є продовженням життєвої дороги, як це було, приміром, у Байрона чи Хемінгуея, Єсеніна чи Джека Лондона.
Доля покрутила і самого літератора. Він був військовим і священослужителем, будував БАМ і заробляв на хліб у далекій Америці. “Долати труднощі мені допомагала поезія. Вона мені була і за релігію, і за прихисток. Поезія - це як ядро атома, концентрує в собі надзвичайний потенціал енергії. Ця енергія мене зігріває дотепер”.
Автор прочитав низку віршів, розповів про творчі досягнення і плани, поспілкувався з студійцями.
Олександр Шустерук зробив короткий аналіз творчості Ігоря Павлюка, а Віктор Гусаров прочитав літературну пародію на вірші гостя.
“НетIшин
лIтературний”
Так назвала свою дослідницьку роботу учениця 9 класу Дар`я Стефанович, зібравши докупи відомості про творчо обдарованих нетішинців, які прислужуються поезії і прозі. Віктор Гусаров, Микола Руцький, Людмила Рудковська, Богдан Фединчук, Ганна Митюк, Тарас та Василь Вихованець, Надія Кухоцька, Галина Поліщук – митці, що добре відомі на теренах міста і району. Одні вже випустили власні збірки, інші підготували до друку рукописи, аби невдовзі представити власну творчість на суд громадськості. Молода поросль теж заявляє про себе на сторінках місцевих та регіональних газет. Юна дослідниця намагалась зібрати зразки поезій початківців. Вони не всі гідні того, аби отримати розголос в середовищі прихильників римованих рядків, але відображають певний літературний процес, тематику.
Роботі не вистачає критичного аналізу, але як факт з творчого життя міста вона заслуговує на увагу.
Віктор Гусаров
лютий 2006
