Проблеми будинку культури

Рік, що минув, був непростим для Палацу культури через низку господарчих та фінансових проблем. Та незважаючи ні на що, колектив не зійшов з дистанції і не допустив аби налагоджена роками робота була паралізована. Палац культури, як і раніше, практично не знає вихідних, протягом дванадцяти місяців у ньому проходить 180 різнопланових заходів, а копітка щоденна робота виливається у перемоги творчих колективів в обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах.

Про  роботу   закладу  журналісту  “Перспективи”  розповіла  його  директор Л.М.Горбатюк.

- Нещодавно на базі нашого Палацу культури пройшов регіональний відбірковий тур ІІ Всеукраїнського фестивалю дитячої творчості “Пісенний сад”. І незабаром наші діти, які увійшли до складу учасників гала-концерту, будуть захищати честь Нетішина в Києві. Це випадає 23 березня, якраз на наше свято – День працівників культури і аматорського мистецтва. Напередодні цієї події розпочато перший етап чергової атестації за­кладу. Вже підтвердив звання народний театр “Маски”, представивши на суд глядача та атестаційної комісії виставу “Варшавський набат”.

Ми послідовно й неухильно продовжуємо лінію творчої підтримки колективів та виконавців міста і завжди надаємо наш майданчик для всіх бажаючих. У важкий час і при низькій зарплаті нам вдалося не тільки зберегти кадровий потенціал, а й зацікавити нових людей. Зараз працівників ПК значно більше, ніж було раніше. До речі, значна частина тих, хто прийшов у заклад, працюють тут за сумісництвом. Всього в колективі 74 людини, з них приблизно 30 займаються творчою роботою.

На базі Палацу культури діє 2  муніципальних колективи – духовий оркестр і хор. Є ще 12 штатних творчих колективів, у яких займається понад 300 учасників. Крім того, наш заклад є майданчиком для занять 15 любительських об’єднань, а це майже 200 осіб.

У квітні плануємо пройти другий етап атестації, підтвердити п’ять наших звань і, за можливості, отримати нові. В травні святкуватимемо 30-річчя хору ветеранів, дуже надіємося, що в цьому році таки пройде черговий фестиваль театрального мистецтва міст-супутників АЕС України “Золота маска”. Окрім творчих маємо господарчі плани. Нам необхідно закінчити ремонт приміщень, у яких займаються колективи, привести в порядок  сантехнічні, вентиляційні системи, поповнити комплект звукової апаратури.

Насиченими й напруженими для колективу Палацу культури будуть найближчі 3 роки, на які випадає ряд важливих для Нетішина ювілеїв: 20-річчя пуску першого енергоблока, п’ятиріччя пуску другого енергоблока, 30-річчя міста, такий  же ювілей ВАТ “УБ ХАЕС”, 20-річчя нашого закладу.

Нам завжди ідуть назустріч, не залишаючи наодинці з проблемами. Відчутну підтримку маємо від різних структур міста: ЗМІ, ВАТ “УБ ХАЕС”, відділів виконавчого  комітету міської ради, підприємців, батьків учасників творчих колективів. Та левова частка допомоги все ж від ХАЕС. Не було випадку аби наші звернення там проігнорували, за що дуже вдячна адміністрації та профкому підприємства.

- Любове Михайлівно, поки Палац культури добивався статусу юридичної особи, знову пішли розмови про можливе повернення закладу на баланс ВП ХАЕС. Що можете сказати з цього приводу?

- У Новий рік ми вступили вже із затвердженим статутом, а остаточна передача закладу на самостійний  баланс  мала відбутися   з  1 березня. А оскільки міський бю­джет було прийнято в лютому, ці строки дещо змістилися. Згідно з листом відділу культури – рівно на місяць. Розмови про можливе перепідпорядкування закладу мають місце, але в офіційну площину поки що не перейшли. Звичайно, що для Палацу культури подібне рішення мало б тільки позитивні наслідки. Думаю, змогли б за таких умов вирішити назрілі фінансові проблеми. І наші колективи порадували б глядачів новими піснями, танцями. Вони вже є в доробку, натомість пошити нові костюми чи записати фонограми не маємо за що. Значних грошових вкладень потребує вирішення проблеми, схожої до тої , що переживає зош №4. На будівлі Палацу культури з’явилися тріщини, і спе­ціалісти, котрі проводили попереднє обстеження, дійшли висновку, що часу гаяти не можна.

- За 3,5 роки, відколи очолюєте Палац культури, чи змінилася ваша думка про рівень аматорських колективів та їх керівників?

- Працюючи в третій школі, також керувала там вокальним колективом і ми часто виступали з ним на заходах, які організовував відділ культури. І вже тоді в мене були контакти з керівниками та концертмейстерами творчих колективів Палацу культури. Мені знайомий був і репертуар, і виконавський рівень. Оцінюю його як високий.

Взагалі, я довго вагалася перш ніж прийняти пропозицію про перехід на нову роботу, і перші два тижні було дуже не по собі. Поступово все нормалізувалося, вдалося знайти контакт з колективом. Так, він специфічний за характером виконуваної роботи, бо крім творчої складової важлива роль відведена технічним службам.  Тішить те, що колектив не є пасивним, завжди відверто говорить про проблеми і вказує на помилки. Тут я стала сильнішою.

- Специфіку роботи культурно-мистецьких закладів можна розглядати в кількох ракурсах. Як правило, творчі люди амбітні, не завжди спокійно сприймають  успіх іншого, конкуренція  породжує  заздрощі, підкилимні ігри. У вас як складаються стосунки?

- Ми поволі позбуваємося таких речей. Почали з того, що перестали бути, так би мовити, закритими. Я вже казала про те, що залюбки надаємо свій майданчик для інших. І на заходи, організовувані Палацом культури, запрошуємо колективи Будинку дитячої творчості, школи мистецтв. Своєрідним містком порозуміння стало сумісництво. Йде розумна конкуренція, а вона, як і біла заздрість, є стимулом до творчого росту.

- Чи  все   із  задуманого,  навіть якщо воно не було виголошено публічно, а тільки виношувалося в думках, вдалося зреалізувати?

- Почну з того, що вдалося. Успішно пройшла перша атестація закладу, яка підтвердила, що Палац культури досяг високого творчого рівня. Друге. За сприяння АЕС надали закладу естетичного ви­гляду і нам не соромно приймати іменитих гостей.

Дуже хочеться створити комфортні умови для роботи творчих колективів: відремонтувати класи для занять, придбати пристойні костюми, записати фонограми. Є задумка організувати в місті  ансамбль  пісні  і  танцю,  було  б  добре мати не  два, а більше муніципальних колективів. Змогли б тоді зацікавити людей і залучити до творчості ширше коло учасників.

- Як правило, ансамблі пісні і танцю, що функціонують по всій Україні, за основу репертуару беруть місцевий матеріал. Іншими словами кажучи, широко використовують фольклор, звичаї і традиції, які побутують у краї. Чи плануєте щось подібне ви?

- Над цим ми працюємо.

- Ви досить активно працюєте з відеокамерою. Чи  не  натяк  це  на бажання організувати в ПК відповідного напрямку гурток чи студію?

- Відкрию вам секрет – подібний колектив ми вже організували, ним керує вчитель історії зош №2 С.М.Кравчук. Перший наш матеріал про історію розвитку культури в місті плануємо презентувати на 20-річчя Палацу культури, що фактично співпадає з 20-річчям пуску першого енергоблока. Не  стану  вдаватися в деталі задуманого, нехай це буде  сюрпризом. А поки що ми збираємо архівні матеріали, я роблю відеозйомки, Світлана Миколаївна не випускає з рук фотоапарат.

- Дякую за розмову.

- Дозвольте, я скористаюсь нагодою, щоб привітати улюблений колектив Палацу культури, колег, котрі працюють в інших закладах міста, з професійним святом. Щиро бажаю усім вам добробуту, здоров`я, сімейного затишку, творчого натхнення, подальших злетів і всіляких гараздів.

Ольга Сокол

березень 2006