Герої книги - вулиці
Уже майже три роки (з 11 січня 2002 p.) "Подолянин" веде рубрику "Ім'я на мапі міста". За цей час опубліковано 72 розповіді про вулиці, майдани, провулки, про людей, на честь яких їх названо, про пам'ятки Кам'янця-Подільського. Рубрика надзвичайно популярна серед читачів газети. Чимало з них звертаються до редакції з пропозицією опубліковані матеріали видати окремою книгою. Хочемо порадувати шанувальників історії міста, що така книга вже готується до друку. Тому ми вирішили про майбутнє видання детальніше поговорити з її автором - незмінним ведучим рубрики "Ім'я на мапі міста", редактором відділу пропаганди історії та культури Кам'янеччини редакції газети "Подолянин" Олегом БУДЗЕЄМ.
- Олеже, передусім, як називатиметься книга, коли та де вона вийде?
- Книгу "Вулицями Кам'янця-Подільського" готує до друку державне спеціалізоване видавництво "Світ" у Львові. Заплановано її видати в першому кварталі 2005 р. Тобто, вже навесні її можна буде придбати. І не тільки в Кам'янці-Подільському, але й в інших містах України.
- Чому книга видається саме у Львові, а не в Кам'янці-Подільському?
- Львівське видавництво "Світ" започаткувало серію науково-популярних книг про міста України, історія яких розкривається якраз через розповіді про вулиці. 2001 р. побачила світ перша книга з цієї серії: "Вулицями старовинного Львова" (автор Борис МЕЛЬНИК). Другою в цій серії стала книга про Ужгород. А третьою буде книга про наш рідний Кам'янець. Торік у квітні львівське видавництво звернулося до мене з пропозицією написати цю книгу.
- То можна так розуміти, що "Подолянин" на своїх шпальтах уже опублікував майбутню книгу?
- І так, і ні. Звісно, в основу книги лягли матеріали, опубліковані в "Подолянині". Але моя колекція фактів про вулиці та будинки постійно поповнюється. Скажімо, коли в березні ц.р. я опублікував у "Подолянині" нарис про вулицю Шевченка, то тоді ще не знав, коли в кінотеатрі ім.Войкова вперше продемонстрували широкоекранний і широкоформатний фільми. Тепер я знаю, що кам'янчани вперше побачили широкоекранний фільм 30 червня 1958 p., а широкоформатний - 20 лютого 1967 р. Це були відповідно "Партизанська іскра" та друга серія кіноепопеї "Війна та мир". І таких доповнювальних крупинок поназбирувалося чимало.
- А звідки Ви черпаєте дані для нарисів про вулиці?
- Кам'янець активно досліджується з другої половини XIX ст. Першим ґрунтовним підсумком цієї краєзнавчої роботи став історичний опис Євтима СІЦІНСЬКОГО "Місто Кам'янець-Подільський", виданий 1895 р. в Києві російською мовою. Євтим Йосипович у другій частині книги присвятив окремі розділи оборонним спорудам міста, описам церков, костелів, кляшторів, розповідям про навчальні та культурні заклади тощо. Справжньою мандрівкою вулицями міста став історичний нарис Олександра ПРУСЕВИЧА "Кам'янець-Подільський", виданий 1915 р. польською мовою. Правда, чільну увагу в книзі приділено пам'яткам польської культури, ІНШІ пам'ятки згадуються побіжно.
Двома циклами нарисів про староміські вулиці на шпальтах "Прапора Жовтня" ознаменувалися останні десятиліття XX ст.: у 1969-1970 pp. - "Знайомтесь з рідним містом" Сергія ШКУРКА, у 1981-1985 pp. -"Вулицями рідного міста" Андрія ТЕРЛЕЦЬКОГО. По архітектурних пам'ятках Старого міста провела читачів і Євгенія ПЛАМЕНИЦЬКА в історико-архітектурному нарисі "Кам'янець-Подільський" (1968 p.), написаному спільно з Іоном ВИНОКУРОМ, Григорієм ХОТЮНОМ та Ізяславом МЕДВЕДОВСЬКИМ. І сучасні дослідники не забувають про вулиці та будинки Кам'янця. Серед найпомітніших видань останніх років назву історико-архітектурний нарис Ольги ПЛАМЕНИЦЬКОЇ "Християнські святині Кам'янця на Поділлі" (2001 p.), монографію Миколи ПЕТРОВА "Історична топографія Кам'янця-Подільського кінця XVII - XVIII ст." (2002 p.), путівник "Стара фортеця" Людмили СТАНІСЛАВСЬКОЇ, туристичний путівник "Кам'янець-Подільський" (2003 р.) колективу авторів (Ольга ПЛАМЕНИЦЬКА, Ганна КІВІЛЬША, Галина ОСЕТРОВА, Станіслава ПАПЕВСЬКА. Ігор ДАНИЛОВ).
- Але ж Ваші нариси про вулиці - це не проста компіляція даних з названих і не названих, але використаних книг, статей?
- Передусім, я журналіст. Тож розповіді про вулиці, пам'ятки
вибудовую як журналіст. По-друге, гортаючи підшивки місцевих газет різних
років, надибую на низку цікавих фактів. На жаль, через катастрофу з архівом не
вдалося всерйоз попрацювати з документами. Хоча невеликий улов і тут є:
невідомі дані про географа Володимира ГЕРИНОВИЧА, літературознавця Олександра
КИСЕЛЬОВА.
Щодо історії назв вулиць, то цінні виписки з документів мені надала працівниця
міського держархіву Юлія ПТАШНИК.
- Поділіться своїми найцікавішими знахідками.
Серед кам'янецьких вулиць найзагадковішу назву має Зантуська в Старому місті. На можливу розгадку походження її імені мене наштовхнув "Етимологічний словник української мови". Там я надибав на діалектне слово "зантус" із значенням "дім розпусти". Як засвідчує словник, це слово проникло в західноукраїнські говірки з польської мови. Сучасний "Великий польсько-російський словник" подає слово zamtuz як застаріле зі значенням "дім розпусти".
У газеті "Червоний шлях" від 20 березня 1923 р. я знайшов повідомлення про перейменування низки кам'янецьких вулиць, зокрема, вулиця Коріатовичів тоді стала вулицею Нероновича. Але хто такий Неронович? Відповідь на це дав... біографічний довідник "Діячі Української Центральної Ради". Постала цікава доля призабутого політика Євгена НЕРОНОВИЧА, якому метання між двома ворожими таборами - Центральною Радою та більшовицьким урядом - врешті вилізли боком: війська Центральної Ради, наступаючи на Полтаву, заарештували Нероновича у Великих Сорочинцях, де він перебував у родичів дружини, і 25 березня 1918 р. без суду розстріляли як члена більшовицького уряду, хоч, по суті, Неронович ним уже не був. До речі, у 1925-1931 pp. знамениті гоголівські Великі Сорочинці у всіх документах значилися як Нероновичі.
- Чим відрізнятиметься Ваша книга від туристичного путівника "Кам'янець-Подільський", нещодавно виданого львівським видавництвом "Центр Європи"?
- У Вашому запитанні вже є і відповідь: "Вулицями Кам'янця-Подільського" - це не путівник, а книга. Науково-популярна книга про вулиці. Путівник передбачає стиль: "Подивимося направо, тепер наліво, пройдемо вперед". Книга дає можливість грунтовніше поговорити про історію вулиць і розташованих на них об'єктах. Хоча і путівник, і книга багато в чому перегукуються. Я значно ширше подаю історію назв вулиць. Набагато грунтовніше буде представлено в книзі новопланівські вулиці.
- Наскільки повно Вам вдалося забіографувати кам'янецькі вулиці?
- Староміські вулиці представлені всі. Окремий розділ присвячено кам'янецьким передмістям. Це Польські та Руські фільварки, Біланівка, Карвасари, Видрівка, Підзамче. Новий план представлено найголовнішими та найцікавішими вулицями. Зовсім не описано новітні масиви: мікрорайон Жовтневий, селища Смирнова, цукрового та цементного заводів тощо.
Звісно, бажаної повноти не досягнено. Так, деякі цікаві об'єкти згадано тільки побіжно. Хотілося би розповісти ще про низку вулиць. Але обсяг книги та термін її видання невмолимо вимагають свого. Написання книги про вулиці Кам'янця, як і ремонт квартири, є процесом, який неможливо завершити. Його можна тільки припинити.
- Яким, до речі, буде обсяг книги?
- 272 сторінки. А сторінка матиме розмір 20x24 см. Для порівняння: згадуваний уже туристичний путівник має 320 сторінок, але вони приблизно удвічі менші.
- А як щодо ілюстрацій?
- Книга буде щедро проілюстрована. Компакт-диски з історичними фотографіями надав міський держархів (директор Валентина СТЕЛЬМАХ). Сучасні фотографії виконав член Спілки фотомитців України Дмитро ЯРОВИЙ. Приємно, що художнім редактором книги є відомий український графік Сергій ІВАНОВ. Він у своїй долі щасливо поєднав два старовинних українських міста: у Кам'янці-Подільському народився й виріс, у Львові живе й плідно працює.
- І, нарешті, якою буде ціна книги?
- Звісно, сьогодні це важко сказати. Але видавці планують зробити книгу доступною для широкого загалу читачів.