У Славуті відкрито перший на Хмельниччині пам’ятник героям-чорнобильцям, що врятували світ від ще страшніших, ніж є, наслідків. Він з’явився з “благословення” колишнього нетішинця, а нині міського голови Славути В.Сидора за участі іншої нетішинки – скульптора Світлани Мефодіївни Лелях, яка за неймовірно короткий строк зуміла створити своєрідний острівець пам’яті всім, чиї долі пов’язані із найбільшою техногенною катастрофою людства.

Відкриття пам’ятника у Славуті з нагоди 20-річчя чорнобильської аварії стало подією у житті міста. На офіційну церемонію завітали не тільки представники місцевої та обласної влади, а й ліквідатори, їх рідні та близькі, вихованці місцевих шкіл. У виступах промовців щораз звучали нотки суму за тими, кого вже неможливо повернути до життя. Аварія повинна стати пересторогою для нинішніх та прийдешніх поколінь.

Хвилюючим став момент зняття тканини, в яку був огорнутий пам’ятник. Право здійснити таке дійство організатори заходу надали міському голові Славути В.Б.Сидору, художнику-скульптору С.М.Лелях, представникам районної влади та колишнім ліквідаторам. А потім розпочалось освячення. Церковнослужитель освятив пам’ятну споруду і відправив молебень за всіх, хто не зміг дожити до цього дня. Біля пам’ятника прозвучало багато прізвищ учасників ліквідації аварії на ЧАЕС: чорнобильцям було вручено грамоти від обласної та районної держадміністрацій, міської ради. До церемонії нагородження приєдналось і Міністерство з надзвичайних ситуацій та в справах захисту населення від наслідків чорнобильської аварії України.  Від  його  імені  було  відзначено В.Є.Калашникова, М.В.Гордеєва, П.А.Смірнова, Б.В.Завішального, О.М.Олександрова, В.І.Пекарського, В.М.Урванта.

Не випадково поряд із дорослими стояло багато дітей. Вони, можливо, ще не повністю усвідомлюють масштаби трагедії. Але незаперечною істиною залишається те, що саме прийдешнім поколінням доведеться нести на собі тягар наслідків страшної трагедії. Про неї тепер нагадує пам’ятник. Його автор С.М.Лелях висловила щирі слова вдячності всім, хто взяв участь у встановленні споруди. Світлана Мефодіївна  особ­ливо наголосила на подвижництві В.Б.Сидора, який доклав максимум зусиль для того, щоб місто із  37-тисячним  населенням мало пам’ятник, гідний увічнення імен ліквідаторів не лише Славутчини.

Нетішинському скульптору вдалося втілити в життя черговий творчий задум. Основним елементом пам’ятника є Божа Матір, що тримає на руках маленького Ісуса. Такий образ вибрано невипадково, адже жінка з давніх-давен уособлює домашній затишок, мир і злагоду, продовження роду. Дитина на руках символізує майбутнє, в якому більше не доведеться із сумом дивитись на огріхи творців прогресу. За творчим задумом Світлани Мефодіївни, біля пам’ятника вмонтовано підсвічник, на якому під час кожної річниці страшної  трагедії  будуть горіти три свічки – за минуле, сьогодення і майбутнє.

- Світлано Мефодіївно, - звертаюсь до скульптора, - вам на Славутчині вдалося спорудити  вже  четвертий пам’ятник. Взагалі, як сприйняли пропозицію міського голови Славути В.Б.Сидора долучитись до благородної справи?

- Ідею сприяла із великим захопленням, бо розумію, що ліквідатори за свою жертовність мають право на пам’ятник. Мені довелося  забути  про  тягар хвороб, нормальний  сон.  Але  пам’ять про героїв-чорнобильців  варта  певних  труднощів,  що довелось долати.

На  завершення  церемонії вшанування пам’я­ті чорнобильської трагедії відбулося театралізоване дійство, яке організували славутські аматори  сцени. З  дитячих  уст  прозвучала молитва за мир і спокій. Її  неодмінно почув  Всевишній.

Олександр Шустерук

липень 2006