Вхід

З науковим підходом

З науковим підходом

Простори Радянського Союзу давали можливість працевлаштування молодих спеціалістів, як мовиться, від Карпат і до  Курил. Майбутні батьки  Дмитра Корсуна зустрілися у Мордовії. Створили сім’ю. Згодом на світ з’явився він. Коли Дмитру виповнилось дванадцять років, сім’я повернулась на батьківщину - Вінницьку область. Батьки влаштувались за фахом: тато агрономом, а мама вчителькою.

Враховуючи те, що Дмитро зовсім не розумів української мови, педагоги дозволили йому протягом навчального року на уроках відповідати російською. Школяр посилено працював і згодом опанував рідну мову батьків.

Згодом Корсун став постійним учасником районних та обласних олімпіад із математики, хімії, фізики, інформатики.

- Дмитре, в нашій юності ми бачили себе космонавтами, штурманами морських лайнерів. Про яку спеціальність мріяли ви? - цікавлюсь у співрозмовника.

- Кожного року батьки відвідували родичів. Ми діставались потягом. Я себе уявляв у майбутньому машиністом, який мандрує принаймні від Москви до Владивостока і постійно бачить чудові краєвиди. Але згодом  я дізнався, що ті ж машиністи на далеких маршрутах через певну кількість кілометрів змінюються. На цьому мрії про романтику закінчились.

В казках слов’янських народів головні герої часто опиняються перед дилемою: у який бік прямувати свою ходу. Від цього залежить доля. Дмитро Корсун після закінчення із срібною медаллю середньої  школи таким питанням не переймався,  він любив точні науки, особливо інформатику. Хотів стати педагогом і навчати дітей розуміти інформаційні технології, адже саме цій сфері пророкували велике майбутнє. У Дмитра були всі шанси успішно вступити до вузу. Але виникла непередбачувана обставина. Вищий навчальний за­клад в Одесі, де готують педагогів, мав проблеми із наданням студентам житла. Зважаючи на скрутне матеріальне становище батьків, Корсун не міг знімати окрему квартиру. Юнак почув, що у іншому вузі - політехнічному інституті - хороші умови для проживання. Отож, не вагаючись, подав документи до вступу. Серед розмаїття спеціальностей Дмитро  обрав  факультет “ Технологія  води та палива на ТЕС і АЕС”.

Під час навчання в Одеському політехнічному інституті  Дмитро зарекомендував себе не тільки здібним студентом, а й хорошим товаришем, який може своєчасно допомогти, підтримати добрим словом. Друзям імпонували його почуття гумору, приязнь. Юнак ніколи не нехтував нагодою опанувати додаткові знання з фахових і суміжних предметів. В інститутській бібліотеці він був постійним відвідувачем. На третьому курсі йому за­пропонували долучитись до наукової діяльності. Дмитро допоміг одному викладачу укласти та видати науковий посібник. Правда, прізвище Корсун у співавторах не значилось.

Коли Дмитро Корсун із червоним дипломом випускника прибув у 1995 році на ХАЕС, у керівництва хімічного цеху не виникло сумнівів щодо його працевлаштування.

 На виробництві Дмитро Корсун швидко опанував технологічні процеси і зарекомендував себе здібним інженером. Познайомившись з виробництвом, задумався над тим, як вдосконалити роботу систем та механізмів. Згодом вніс корисні раціоналізаторські пропозиції. Здібності хіміка було належно оцінено: довірили посаду начальника зміни цеху. Це відповідальна ділянка роботи, бо потрібно досконало знати і контролювати всі види хімічного очищення. Коли по лінії TACIS для виробничих потреб  хімцеху надійшло нове обладнання – центрифуга – сумнівів не виникало, кому довірити контроль за його монтажем та підготовкою до експлуатації.

Під час роботи у хімічному цеху здійснилась одна із мрій Дмитра - стати педагогом. За сумісництвом він працює інструктором відділу підготовки оперативного персоналу   навчально-тренувального центру.  Тепер   молоді  спеціалісти прислухаються до настанов справжнього професіонала.

Дмитро Корсун переконаний, що для ефективної роботи зі складними системами  набутої  освіти недостатньо. Саме це його спонукало вступити до аспірантури Одеського Національного політехнічного університету. На його рахунку декілька опублікованих наукових праць. Зараз Дмитро працює  над  кандидатською дисертацією. Постійна зайнятість не завадила йому перемагати на відкритих конкурсах молодих науковців як на ХАЕС, так і у столиці. Незабаром Корсун захищатиме честь української науки на Ігналінській АЕС, де відбудеться міжнародний конкурс молодих науковців.

Олександр Шустерук

липень 2006


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

faberlic