об`єднані спільною справою і футболом
Весь світ цілий місяць шаленів від футболу. Українці взагалі досягли сенсаційного результату, пробившись на мундіалі 2006 у вісімку кращих, а відтак у загальному заліку „підстрибнули” уверх на 30 позицій. Сьогодні вони на 15 місці. Наші головні суперники по чемпіонату світу дійсно хлопці не для биття - збірна Швейцарії на 13-му, Іспанії – на сьомому і Італії – на другому місцях в рейтингу ФІФА.
У завершальний день мундіалю запекла боротьба за перемогу на футбольному майданчику точилась і в місті Кузнецовську, де проходив перший міжнародний турнір з міні-футболу з нагоди десятиріччя утворення знаних у світі енергетики „гравців” - російської корпорації ТВЕЛ та української компанії НАЕК „Енергоатом”.
З боку Росії в турнірі взяли участь команди Машинобудівного заводу м. Енергосталь (Підмосков’я), Чепецького механічного заводу, Новосибірського заводу хімконцентратів та Приаргунського виробничого гірсько-хімічного об’єднання (М.Красноармійськ Читинської області). Українську сторону представляли команди Рівненської, Запорізької, Южно-Української та Хмельницької АЕС.
Це було гарне дійство. Після серії зустрічей з росіянами команда футболістів Хмельницької АЕС виходить на колег з Рівненської станції. У боротьбі за путівку у фінал наші спортсмени намагались комбінувати, виходили до воріт, але фортуна була на боці суперників. Вони постійно пресингували, боролись за м’яч і врешті-решт влучали у ворота. Фінальний свисток зафіксував впевнену перемогу з рахунком 3:0. Буквально через півгодини нашим гравцям необхідно було грати за третє місце з представниками м. Енергосталь. Росіяни швидко закотили м’яч у наші ворота. Сергій Марченко за дві хвилини по тому відновив рівновагу. Наші ворота також не довго були недоторканими, хоча цей м’яч був, як мовиться „необов’язковим”. Потім розпочалась тривала навала футболістів ХАЕС на ворота суперника. Було багато моментів, та не вистачало вдачі. Здавалось, матч закінчиться перемогою Енергосталі, але знову ж таки втрутився у перебіг подій невтомний Марченко, який на останніх хвилинах другого тайму з гострого кута пробив воротаря суперників. Призначаються пенальті. Чотири рази попарно пробиваються семиметрові і чотири рази нападники виявляються кращими за воротарів. Триває гра нервів. У вирішальному двобої воротар росіян відбиває м’яч, а наш пропускає. Четверте місце почесне, проте хотілось більшого.
А от ровенчани у фіналі грали з піднесенням і перемогли команду Новосибірського заводу хімконцентратів з рахунком 1:0. Їм плескали в долоні тисячі прихильників футболу.
У другій частині дійства на велике поле стадіону вийшли спортсмени, що складали славу радянського футболу. Ці імена до сьогодні є символами, ключовими нотами в оркестрі зірок футболу такої країни, як СРСР, зрештою Росії та України. Володимир Бессонов, Андрій Баль, Юрій Калитвинцев, Віктор Осташевський, Андрій Ковтун, Іван Яремчук, нетішинець Віталій Косовський. І далі: Федір Черенков, Юрій Гаврилов, Василь Кульков, Вагіз Хідіятуллін, Ринат Дасаєв (на фото), Раміс Мамедов, Валерій Шмаров, Дмитро Онопко... читач зрозумів, що на поле вийшли ветерани команд „Динамо” Київ та „Спартак” Москва.
Лише перераховування регалій цих клубів займе пів сторінки. Спартаківці брали участь у Єврокубках 18 разів, з поміж яких у Кубку Чемпіонів чотири рази, Кубку Кубків – двічі, дванадцять разів у Кубку УЄФА, були півфіналістами Кубку Чемпіонів.
Київське „Динамо” досягло ще вищих результатів. В його „арсеналі” Суперкубок УЄФА 1975 року та Кубок володарів Кубків 1975-1976 і 1985-1986 років. Багаторазові чемпіони СРСР, України, володарі Кубка Співдружності - взагалі зіркові команди.
І ось вони на полі стадіону „Ізотоп” м. Кузнецовська. Розповідь про хід гри та спортсменів веде знаний спортивний коментатор Георгій Саркисьянц (на фото). Він підказує глядачам, що кияни лише за годину до гри прибули в Кузнецовськ і, звичайно, втомлені після дороги. Але перебіг на полі доводить, що Віктор Осташевський і Віталій Косовський, решта динамівців приїхали перемагати. В першому таймі біля воріт Рината Дасаєва виникає кілька гострих моментів і двічі м’яч потрапляє у сітку воріт. На гол спромоглись і спартаківці. Кожен вдалий випад давніх суперників сприймався гарячою підтримкою глядачів.
У другому таймі на ворота спартаківського голкіпера ведеться прицільний вогонь. І Ринат Дасаєв раз за разом виручає свою команду від розгрому. А в ситуації, коли не забиваєш ти, забивають суперники. Так і сталось наприкінці гри. 2:2 – бойова нічия, яких в долі обох клубів було чимало.
Виконуючий обов’язки президента ВАТ „ТВЕЛ” Антон Баденков під час прес-конференції, присвяченій турніру, відзначив, що російська корпорація є для НАЕК „Енергоатом” найкрупнішим клієнтом і найвимогливішим замовником. „Наше паливо відзначається надійністю конструкції і за основними техніко-економічними показниками відповідає світовому рівню. Впевнений, що проведення подібних турнірів не тільки розширить кордони спільного бізнесу, але й сприятиме підтримці добросусідських дружніх стосунків між країнами”.
Президент НАЕК „Енергоатом” Ю.Недашковський з свого боку відзначив, що це досить неординарний і важливий захід. Наше співробітництво не можна звести лише до технічних умов поставки російського палива на Україну. Цей турнір має стати зразком плідної співпраці російських та українських атомників. За словами Ю.Недашковського, завдячуючи конструктивним крокам з обох боків та взаєморозумінню український енергоринок працює стабільно та надійно.
Віктор Гусаров
липень 2006
