Генеральний директор Хмельницької АЕС М.С.Панащенко зустрівся з журналістами місцевих засобів інформації, запевнивши, що віднині такі діалоги стануть регулярними. Необов’язково неодмінно в середу о 15.00, як було цього разу, бо не завжди виробнича зайнятість дозволить витримувати саме такий графік, але співпраця з пресою набере ознак системності.

Для початку Микола Сергійович окреслив кілька найбільш актуальних питань, над вирішенням яких нині працює колектив Хмельницької АЕС. Перед у цьому переліку насущних завдань ведуть три наступних: закінчення ППР на енергоблоці №1, будівництво нових потужностей, діяльність комунального господарства, створеного в рамках підприємства на базі ЦТПК. Пояснення по кожному пункту були доволі обширними, і для повного викладу всієї розмови знадобилася б не одна газетна сторінка. Ми постаралися зробити це стисло, не упускаючи при цьому основних думок, висновків і оцінок нашого співрозмовника.

Отож, ППР-2006. На момент нашої зустрічі з генеральним директором ремонтні роботи на енергоблоці №1 завершилися, у середу він працював на потужності 400 МВт. В цілому кампанія  пройшла з невеликим порушенням встановлених планових термінів. З ввімкненням енергоблока в мережу затрималися на 4 доби, і таке відхилення від графіка, за словами генерального директора, зумовлене двома причинами: ремонтом транспорту, який прибув за відпрацьованим ядерним паливом та виконанням ряду процедур, пов’язаних з проведенням реконструкції системи продувки парогенераторів.

І цьогоріч не вдалося енергетикам уникнути проблем, завданих дрейсеною. На щастя, молюска не так багато, як раніше, коли підступних черепашок вивозили вантажівками. Зараз рахунок йде на відра. Втім, і невелика кількість дрейсени через свою всепроникність здатна завдавати неаби­якої мороки. Наразі йде вимивання  біологічного забруднювача аби повноцінно могло працювати теплообмінне обладнання. Роботи наближаються до завершення.

Що стосується перспектив розширення об’єкта за рахунок будівництва нових потужностей. Йде обстеження конструкцій, передусім на 3-му енергоблоці. Відкачано воду з нижніх мінусових приміщень реакторного і турбінного відділень, прибрано сміття, створено умови для доступу персоналу КІЕП, який проводить рекогносціровочне і візуальне обстеження. Інститут виконує ці роботи не самотужки, залучає до процесу свої підрядні спеціалізовані органі­зації. Є серед них російські, на рахунку яких чималий накопичений досвід з проведення аналогічних робіт в Ірані, Болгарії, Російській Федерації.

Обов’язковою умовою реалізації проекту Х-3 будуть громадські слухання. Цій темі присвячується зустріч з президентом енергокомпанії, главою обласної державної адміністрації, керівниками міст і районів, розташованих на територіях,  що входять у 30-кілометрову зону ХАЕС. Вона, щоправда, в силу різних причин вже двічі переносилася, та є надія, що така розмова зацікавлених сторін відбудеться вже наступного тижня.

Для чого

на ХАЕС

комунальне

господарство?

Історія його створення почалася в 2005 році, коли балансова комісія НАЕК “Енергоатом” ставила перед ХАЕС чітке завдання: звільнити підприємство від функцій  не  пов’язаних з виробництвом електро­енергії. Надання послуг місту з тепловодопостачання і водовідведення саме з ряду таких.

Питання стало темою для розмови не однієї наради різних рівнів. Були чітко сформульовані технічні передумови передачі невластивих для нас функцій профільній організації. Передусім належить провести великий обсяг робіт з реконструкції і ремонту тепловодомереж, збудувати нові об’єкти: колектор для стічних вод, додаткові скважини тощо. Їх вартість оцінюється у 24 мільйони гривень. Це великі гроші, які нелегко знайти за короткий проміжок часу.

Місто зажадало аби  передачі ЦТПК у комунальну власність передувало створення в структурі ХАЕС підприємства, яке візьме на себе функції постачання міста теплом, водою, послуги з водовідведення. Тільки в разі його успішної самостійної роботи може вестися мова про передачу.

Ми пішли на цей крок, протягом року змогли вирішити багато питань організаційного характеру: перевели людей згідно з поданими заявами з ЦТПК у комунальне господарство, доукомплектували персонал окремих служб, які рані­ше в цеху передбачені не були. Це стосується насамперед бухгалтерії та групи, яка обліковуватиме надані нами комунальні послуги і збиратиме за це (з 1 липня 2007 року – ред.) платежі від населення.

Дотепер це робило ЖКО. Але склалася парадоксальна ситуація. Починаючи з 2001 року об’єднання справно брало гроші з населення за компослуги, що входило у суму квартплати. За логікою, вони мали б повертатися на ХАЕС за вироблене та відтранспортоване тепло, воду, за надані послуги з водовідведення. Насправді нам не повертали нічого. Це стало звичним явищем, фактично нормою, що привело до великої заборгованості ЖКО перед нами – 15.4 мільйона гривень. Наші взаємостосунки, на жаль, зайшли в тупик. Як результат, у березні цього року за односторонньою ініціативою ЖКО договори на постачання тепла, води й послуги з водовідведення розірвано. Як випливає з листа від 24.03.2006 року, об’єднання мало намір з 1 квітня розіслати повідомлення в усі банки міста “про неприйняття оплати за вартість комунальних послуг”.

Такий крок зумовив пришвидшення процесу комплектування КГ, створення бази даних і укладення договорів з кожним квартиронаймачем окремо. Тобто, ми працюватимемо зі споживачами напряму, без посередників, котрі так би мовити оптом купляли в нас тепло й воду, а потім розподіляли їх. Це дозволить в разі несплати за спожиті послуги застосовувати санкції до конкретного боржника, а не ставити перед фактом можливого відключення все місто відразу. Бо переважна більшість його жителів є законослухняними громадянами і за комунальні послуги розраховуються вчасно і в повному обсязі.

Сьогодні ХАЕС перебуває в стані судового розгляду своїх претензій до ЖКО, про що подано відповідні позови. Безумовно, керівники об’єднання не зовсім згідні з сумою боргу перед нами. Справа за судом. Втім, борги накопичені протягом 2001-2003 років вже були предметом судового розгляду і з цього приводу є відповідні рішення. На черзі –  суми боргу наступних років. З цих причин наш діалог з владою  і  ЖКО, на жаль, далекий від взаєморозу­міння і взаємоспівпраці.

 

Цей шлях

не найлегший

На переконання М.С.Па­на­щенка   сьо­год­нішні непорозуміння вдасться  подолати і вони не позначаться  на підготовці до зими. З початком опалювального сезону місто  буде  з теплом і водою.

Природно, що комунальна тема найбільше звучала в запитаннях журналістів.

- Миколо Сергійовичу, ви запевняєте, що комунальне господарство має можливість працювати за договорами безпосередньо з квартиронаймачами. А чи можливо технічно відключати тепло, воду окремо взятому споживачеві в разі несплати за отримані комунальні послуги?

- Тут складніше. Але санкції до боржників - не обов’язково відключення, якщо провести його в інди­відуальному порядку неможливо. З неплатниками будемо судитися. Відразу зазначу, що збитки завдані окремими жильцями, набагато менші, ніж організацією-оптовиком, яка вирішила, що гроші можна не повертати, бо вони потрібні об’єднанню для внутрішніх потреб. Безумовно, кошти на свій розвиток потрібні, але це не означає, що можна забирати гроші за генерацію й транспортування тепла та води – подібне заборонено законодавством України. Нікому ж у ЖКО не спаде на думку з огляду на обслуговування його персоналом внутрібудинкових мереж енергопостачання збирати плату за спожиту електроенергію і привласнити собі ці гроші.

Шлях, на який ми стали (створення КГ і збирання ним комунальних платежів – ред.) не найлегший і на ньому буде ще немало помилок. Але він принципово важливий тим, що з ланцюжка виробник-споживач випадає проміжна ланка – організація, через застосування  санкцій  до  якої страждатиме  все місто. Це несправедливо.

- Сьогодні у вас відсутні договори з конкретними квартиронаймачами, від­сутні так само договори з ЖКО.  Кому повинні жильці платити за комунальні послуги?

- З 1 липня 2006 року - комунальному господарству ХАЕС, про що ми не­одноразово повідомляли в ЗМІ.

- На яких підставах?

- На тих самих, що ви платили в ЖКО. У них так само з кінця березня договори розірвані. Комунальне господарство протягом липня-серпня планує укласти їх зі всіма квартиронаймачами – це понад 10000. Все, що люди свідомо, або помилково сплачуватимуть у ЖКО, заберемо в об’єднання в судовому порядку.

- Цілком зрозуміло, що заборговані 15 з лишком мільйонів гривень ЖКО не заплатить…

- Ми розуміємо ситуацію і не втішаємося ілюзіями, що отримаємо все і відразу. Мова йде про те, щоб існуючі борги відзначити в судовому порядку, а тоді виробити порядок їх погашення.

 

 

Хоча, звісно, якби цю суму можна було отримати відразу, зайвими кошти не були б, і їх можна було б скерувати на виконання комплексу невідкладних робіт з підвищення надійності водопостачання, встановлення лічильників тощо, про що неодноразово йшлося на нарадах у міській раді. Адже дотепер сплачені квартиронаймачами гроші за компослуги насправді не були використані за призначенням.

- Рано чи пізно Комунальне господарство – об’єкт і, відповідно, персонал – буде передане місту. У ньому до трьох сотень людей, у ЖКО – 700, назріває соціальна проблема. Куди їх всіх прилаштувати?

Це помилкове судження. Персонал комунгоспу, передбачається, що це буде 320 чоловік, виконуватиме великий обсяг робіт з експлуатації теплових мереж, водопостачання, насосних скважин, станції знезалізнення води, каналізаційних об’єктів тощо. Люди будуть задіяні і заробляти на себе гроші. І в ЖКО функцій предостатньо, так що підстав для скорочення персоналу я не бачу.

- У випадку з санкціями до конкретних квартиронаймачів зрозуміло, а як діятимете по відношенню до боржників, які проживають у гуртожитках? У кожному з них набереться до 20-30 осіб, борг яких складає великі суми. І куди підуть повернуті гроші?

- У нас дві санкції: відключення і позов до суду. Гроші, які вдасться повернути, будуть спрямовані на реконструктивні роботи, що дасть змогу привести в належний стан мережі тепловодопостачання та водовідведення.

- Хто обслуговуватиме внутрібудинкові мережі, кому вони належатимуть?

- Обслуговуватиме ЖКО, господарем комунальної власності є територіальна громада міста.

- 7 лютого 2002 року тодішній міський голова видав розпорядження, за яким тимчасово непроживаючі в квартирі особи звільняються згідно з поданими заявами від сплати за водокористування і водовідведення. Ви продовжите такий підхід?

- Очевидно, ці речі, про які ви кажете, прописані в чинному законодавстві і ми дотримуватимемося їх виконання. Можуть не переживати й ті, хто поставив лічильники – плата братиметься згідно з показниками лічильника.

- Втрати тепла на шляху до споживача складають 30 %. Що планує КГ робити аби їх зменшити?

- Про конкретні відсотки можна говорити за наявності вимірювальних приладів, які б це фіксували. Ними сьогодні оснащено з десяток будинків, ще з 1500 є у жильців, цього мало. Потрібні сучасні ультразвукові прилади, тоді розмови про втрати і несанкціонований відбір будуть більш предметними. Думаю, крок за кроком ми наведемо порядок у цій сфері.

 

Діалоги будуть,

порозуміння прийде

- Моє запитання стосується іншої, не менш актуальної теми – будівництва нових енергоблоків і ставлення до цього громадськості. Судячи з листів, звернень, публікацій у ЗМІ, загального схвалення наразі немає, а найбільш заперечливі нотки звучать з Ізяслава. Пригадую виїзне засідання адміністрації ХАЕС у цьому містечку, діалог набрав ознак порозуміння. Але пройшов час, змінився склад ради, прийшли нові люди… Чи немає в планах повторення подібного десанту до сусідів? І яку, до речі, позицію з приводу будівництва нових енергоблоків займають ваші колеги по обласній раді від Ізяславщини?

- В обласній раді цю проблематику поки що не обговорювали і на засіданні сесії воно не розглядалося. Позиція Ізяславського району, викладена в зверненні, прийнятому радою нового скликання, нас, м’яко кажучи, здивувала. Подальші діалоги будуть, конкретно поговоримо про це на зустрічі за участю президента НАЕК “Енергоатом” та керманича області.

Паралельно хотів би зауважити, що надіятися краянам на вирішення всіх своїх проблем лишень за рахунок коштів, які виділяються на розвиток територій, що входять до 30-км зони, марно. У кожному населеному пункті повинні запрацювати на повну силу наявні там підприємства і наповнити своїми відрахуваннями місцеві бюджети. Ось де невикористані резерви. Покладати надії на нашу благодійну допомогу не менш примарно, вона обмежена. Передбачених 23 тисяч гривень у місяць на всіх не вистачить, бо ця сума не йде ні в які порівняння з бажаннями претендентів на допомогу.

Протягом першого півріччя ми зуміли виділити на ці цілі 151 тисячу гривень, натомість заявлені прохання за цей період склали майже 830 тисяч. В рамках сьогоднішнього кошторису витрат задовольнити всі звернення ми не в силі.

- Чи може розраховувати на допомогу зош №4?

- Певну частину грошей ми скеруємо на вирі­шення цієї проблеми, але не за рахунок благодійної допомоги. Вочевидь, кошти пройдуть той самий шлях, як це було у випадку з фінансуванням територій 30-км зони: ХАЕС – управління капітального будівництва облдержадміністрації – конкретний об’єкт. Надіюся, що схема спрацює, ремонтні роботи будуть проведені і діти безпечно займатимуться в спортзалі.

- З приводу заборгованості ЖКО перед ХАЕС кожна сторона має свою логіку.  Чи не плануєте ви пояснити свою позицію на спільній прес-конференції  з  начальником  ЖКО  І.В.Мель­ничуком.

- Ні, ми чекатимемо рішення суду і приймемо його.

- Стосунки міста і ХАЕС бажають бути кращими.

- Згоден. В кінцевому результаті ми повинні прийти до розуміння і ділового вирішення завдань, які стоять перед підприємством і містом.

Ольга Сокол

 липень 2006