Зустрічі  представників засобів ЗМІ з депутатом облради генеральним директором Хмельницької АЕС Миколою Сергійовичем   Панащенком   набирають   систематичності і щодалі охоплюють ширше коло питань. Принаймні цього разу головними темами обговорення були стосунки між Хмельницькою АЕС та житлово-комунальним об’єднанням міськвиконкому, поточні питання життєдіяльності станції, можливість використання енерго­блоків у маневровому режимі, перспективи будівництва третього та четвертого енергоблоків.

Торкаючись взаємин з ЖКО в частині постачання споживачам води, тепла та водовідведення, Микола Сергійович звернув увагу на те, що станція довгий час мала договір супроводу ЖКО у зв’язку з його передачею на баланс міста. Останнім часом виникла колізія, адже, збираючи значну частину коштів за використані воду, теплопостачання та водовідведення, житлово-комунальне об’єднання перестало повертати станції кошти. Борг нині перевалив за відмітку у 15 мільйонів гривень, а це гроші, за які станція несе відповідальність перед державою. Керівник станції зауважив, що не хотів би, аби місто через якийсь час опинилось без цих життєво необхідних компонентів існування  у нинішньому суспільстві і тому станція робить кроки назустріч споживачам. Про юридичний і суспільний бік цієї справи ми розповідаємо на другій сторінці газети у матеріалі Наталії Ряснової.

У суто станційній тематиці Микола Сергійович мав чим похвалитись. На даний момент працюють обидва енергоблоки майже на номінальній потужності (зустріч проходила у середу). Лише висока температура циркводи через спекотну погоду змушує „стримувати” блоки  №1  та №2 на 1990 мВт. Найближчим часом стабілізується температура  навколишнього   середовища і станція працюватиме на  визначених  регламентом но­мінальних  параметрах.  А  звітувати є про що. 

 

Вироблено у цьому році 8 мільярдів 340 мільйонів кВт/ годин електроенергії, що становить 104,6 відсотка до плану, коефіцієнт встановленої потужності обох енергоблоків досяг 82 відсотків. Це найкращий показник по компанії НАЕК “Енергоатом”. Про ці досягнення генеральний  директор  має  допо­ві­дати на балансовій комісії, яка відбудеться 9 серпня у Києві.

А кількома днями раніше у столиці  відбудеться колегія Держ­атомрегулювання,  яка  розгляне  питання безпечної роботи енергоблоків ХАЕС. Станційні служби підготували зведений аналітичний матеріал, який засвідчує наскільки ефективними є заходи, що застосовувались останніми роками на блоках №1 та №2. На першому енергоблоці спостерігається тенденція до зменшення порушень у роботі з 18 у 2000 році до двох за сім місяців поточного року. Протягом останніх двох років блок не мав жодного випадку спрацьовування аварійного захисту. Це наслідки серйозних коригуючих заходів, застосованих на першому енергоблоці. На другому енергоблоці також спостерігається позитивна динаміка - аварійних спрацьовувань систем захисту не було.

У модернізацію і безпеку енергоблоків вкладено значні кошти. Так у 2000 році введено основних фондів на суму 13 мільйонів гривень. У 2001 фінансові затрати становили 36 мільйонів, у 2002 – 0.7 мільйона гривень, 2003 – 2.95, 2004 -27.9, 2005-96.2 мільйона гривень і за сім місяців поточного року – 66 мільйонів гривень. Це капіталовкладення, які спрямовані на покращення стану обладнання. І на цьому процес не закінчується, є ще проблеми, які вимагають свого вирішення.

Зокрема Микола Сергійович повідомив, що сьогодні у підрозділах проводиться підготовка до планово-попереджувального ремонту енергоблока №2, який стартує у двадцятих числах жовтня. Визначено завдання, обсяги реконструктивних та ремонтних робіт. Після чергового для енергоблока №2 ППР буде проведено третій цикл випробувань щодо можливості його роботи в маневровому режимі. Перші два етапи засвідчили, що нове модернізоване паливо російського виробника ТВЕЛ витримує режим зниження потужності протягом доби з 1000 мВт до 750 мВт і підйом потужності до номінального. Це може у подальшому зняти проблему пікових навантажень в енергосистемі України.

Відповідаючи на запитання про можливі строки введення у дію енергоблоків №3 та №4, керівник станції відзначив, що за радянських часів існував показник будівельної готовності енергоблока, який дорівнював 1700 дням. На сьогодні виконано будівельних робіт у 1000 днів. Але лише після інженерних дослі­джень стану конструкцій можна буде говорити про можливість використання цього заділу у побудові нових блоків. А ще належить провести громадські слухання з можливості побудови цих блоків, отримати висновки екологічної експертизи, обрати тип реактора тощо.

Про будівельні справи йшлося і у запитанні редактора газети “Енергобудівник” Петра Войтовича, який хотів знати, чи використовуватимуться підрозділи генпідрядника УБ ХАЕС під час робіт на дамбі водосховища. Річ у тому, що за певних обставин (такої, як нині спекотної погоди і вітру з боку Острога) у підвідному та відвідному каналах створюється підвищений тепловий режим, не на повну потужність використовується акваторія решти ставка –охолоджувача. Микола Сергійович сказав, що проблема на контролі, є контакт з проектувальником, який і дасть рекомендації на майбутнє. Не виключено, що дамбу буде подовжено і  там  знайдеться робота для  працівників  Управління  будів­ництва  ХАЕС.

Віктор Гусаров