Презентації в нас, на Хмельниччині, відбуваються часто. Книг, слава Богу, видається чимало. І, споряджаючи їх до читача, автори дбають про рекламу, прагнуть зацікавити земляків своїми творами.
Але ця презентація - особлива. Особлива хоча б тому, що автора, книгу якого було виставлено перед очі багатолюдної зали, на жаль, нема вже серед живих.
Мова про посмертний однотомник добре знаного подолянам українського поета Івана Рибицького «Стодоля». Видано книгу спільними зусиллями його колег по перу, односельців, друзів дитинства і юності автора за благодійницькі кошти ділових людей Теофіпольщини. Майже всі вони й прибули на презентацію «Стодолі» у село Кунча Теофіпольського району, де проминули дитячі і перші юнацькі роки Івана Рибицького.
Голова Кунчанської сільської ради Олександр Гаврилюк вступним словом дає старт святу, представляє гостей - учасників презентації і водночас ювілейних урочистостей, бо ж «Стодолю» видано до 75-річчя з дня народження талановитого поета.
У залі Кунчанського сільського будинку культури — голова районної держадміністрації Володимир Довжук і голова районної ради Віктор Лебединський, директор центральної бібліотечної системи Світлана Рудик, голова Хмельницької обласної організації Національної спілки письменників України Василь Горбатюк, поет, прозаїк і літературознавець Микола Мачківський, знаний на Хмельниччині журналіст, упорядник «Стодолі» Володимир Рубашевський, син Івана Рибицького Олесь, благодійники, які пожертвували кошти на видання однотомника, - голова фермерського господарства «Кунчанський» Володимир Пицюк екс-депутат Верховної Ради СРСР (нині депутат Теофіпольської районної Ради, голова районної організації Іародної партії України) Василь Шуляк, директор Теофіпольської філії ПАТ «Хмельницькгаз» Петро Вільшанський, інші шановані люди.
Перед зором присутніх - збільшений портрет молодого і вродливого Івана Рибицького, його книга «Стодоля». Начеб вітаючись з незабутнім побратимом по перу, письменник Микола Мачківський почав свій виступ з цієї деталі:
- Ось перед нами, шановна громадо, один з найяскравіших поетів-шістдесятників Іван Рибицький. Та, напевно, нинішня молодь мало знає про шістдесятників, коли було розвінчано культ особи Сталіна, настала так звана «Хрущовська відлига», ідеологічні пута послабились. Митці стали на шлях новаторства, освоєння нової естетики, на повен голос заговорили про людські радощі і болі. До читача прийшли книги чудових поетів і прозаїків - Івана Драча, Миколи Вінграновського, Василя Симоненка, Бориса Олійника, Євгена Гуцала, Григора Тютюнника. У цю когорту імен талановито вписався й Іван Рибицький. Його дебютна книжка «Озброєне серце» справила сильне і незабутнє враження на читацький загал.
Проаналізував «Стодолю» Андрій Рудюк, заступник голови районної організації Національної спілки журналістів України. Іван Рибицький не тільки блискучий лірик, а й дотепний гуморист, сатирик. І добре, що в «Стодолі» представлено и «веселий» його доробок. Маю на оці фейлетони, прозові й віршовані. Вартий уваги и газетярський набуток. Адже поезія і журналістика - два крила творчості нашого земляка. В обох випадках Іван Рибицький майстерно володів пером.
Було запрошено до розмови й друзів дитинства і юності Івана Рибицького. Петро Пожалюк, уродженець Кунчі, шкільний товариш поета, а згодом багаторічний голова колгоспу в селі Турівка Теофіпольського району, орденоносець, шанована в цьому краю людина, поринув спогадами в перші повоєнні роки, коли з Іванком бачились мало не щодня. Тож багато що запам'яталося. Згадав і батька Івана Рибицького. У післявоєнні роки Василь Дмитрович був головою колгоспу в Кунчі, залишив тут добру славу про себе.
Мала що згадати й Олена Тарасова, яка пам'ятає поета зі шкільних літ, приятелювала з його дружиною Олександрою. Тож розповіла, як починався поет Іван Рибицький, як виступав зі своїми першими пробами пера на сцені сільського клубу, публікував їх у стіннівці, був активним учасником учнівської художньої самодіяльності.
Привітав шанувальників творчості Івана Рибицького і голова обласної організації Національної спілки письменників України Василь Горбатюк:
- «Стодоля» вийшла, - повідомив він, - у серії «Хранителі рщного слова», заснованій нашою обласною письменницькою організацією і обласним літературним музеєм. До книг Володимира Булаєнка, Герася Соколенка, роману і документальних повістей про Микиту Годованця, Миколу Федунця, Мар'яна Красуцького нині долучено й однотомник Івана Рибицького, талановитого поета і журналіста, який, до речі, багато працював з творчою молоддю Хмельниччини, виховував літературну зміну. Чимало членів нашої Спілки - його вихованці...
Приємно було бачити на презентації таку відому людину, як Василь Шуляк. Тим паче, що потрапив він сюди не випадково — як один із спонсорів-благодійників підтримав видання «Стодолі» фінансово. А чого підтримав? Бо поезію Івана Рибицького віддавна знає, цінує. У пам'ятку йому - поетові приїзди в Теофіполь.
- Книжкові фонди бібліотек, - продовжила думку попереднього промовця Світлана Рудик, директор Теофіпольської районної централізованої бібліотечної системи,
- потребують оновлення. Однотомник Івана Рибицького якраз і належить до тих видань, на які зачекався читач.
Почули присутні і схвальне слово про «Стодолю» голови фермерського господарства «Кунчанський» Володимира Пицюка. Цей молодий, енергійний керівник - застрільник багатьох хороших починань у районі, один із спонсорів-благодійників «Стодолі».
Багато запитань було до Олеся Рибицького, Іванового сина. Схвильовано, зі сльозами на очах розповів він про Батька, Поета, Журналіста, Видавця.
У Кунчанському сільському будинку культури хороша художня самодіяльність. Аматори сцени й дарували присутнім у залі пісні на слова поетів-шістдесятників. Золоті голоси самодіяльних солістів Віктора Осадчука, Галини Олексюк, Любові Костюк, Надії Ліщук; Галини Квасюк, Ганни Філімонової, Ольги Сторожук, Ольги Якимчук, Ніни Дишкант ще раз довели, що кун-чанська земля щедра на таланти.
Вихованці Тетяни Яцюк, педагога-організатора Кунчанської неповносередньої ЗОШ II-ІII ступенів, -Мар'яна Остап'юк, Вікторія Стучинська, Тетяна Шилюк, Наталя Ткач, Зоряна Перій, Майя Пундик, Назар Богдан, Тетяна Якубовсь-ка, Тетяна Коломієць читали поезії свого колишнього односельця майстерно і натхненно. Не застаріло мовлене колись Іваном Рибицьким:
Квітне Вітчизна -
вродлива земля.
Люди говорять,
що маків цвіт. ...
Літо зозулею сіло в гілля
І накувало ще стільки літ.
На закінчення свята письменники Василь Горбатюк і Микола Мачківський подарували сільській бібліотеці свої книги, а спонсори передали для бібліотек Теофіполь-щини частину накладу «Стодоля». Віднині вона буде в кожному населеному пункті району.
Повернення поета-шістдесятни-ка у рідну Кунчу відбулося. Прекрасне повернення. Незабутнє.
Володимир Вікторов, Ігор Чебрець