Презентації в нас, на Хмель­ниччині, відбуваються часто. Книг, слава Богу, видається чи­мало. І, споряджаючи їх до чита­ча, автори дбають про рекламу, прагнуть зацікавити земляків своїми творами.

Але ця презентація - особли­ва. Особлива хоча б тому, що ав­тора, книгу якого було виставле­но перед очі багатолюдної зали, на жаль, нема вже серед живих.

Мова про посмертний однотом­ник добре знаного подолянам укра­їнського поета Івана Рибицького «Стодоля». Видано книгу спільни­ми зусиллями його колег по перу, односельців, друзів дитинства і юності автора за благодійницькі кошти ділових людей Теофіпольщини. Майже всі вони й прибули на презентацію «Стодолі» у село Кунча Теофіпольського району, де проминули дитячі і перші юнацькі роки Івана Рибицького.

Голова Кунчанської сільсь­кої ради Олександр Гаврилюк вступним словом дає старт святу, представляє гостей - учасників презентації і водночас ювілейних урочистостей, бо ж «Стодолю» ви­дано до 75-річчя з дня народження талановитого поета.

У залі Кунчанського сільського будинку культури — голова район­ної держадміністрації Володимир Довжук і голова районної ради Віктор Лебединський, директор центральної бібліотечної системи Світлана Рудик, голова Хмель­ницької обласної організації Націо­нальної спілки письменників Украї­ни Василь Горбатюк, поет, прозаїк і літературознавець Микола Мачківський, знаний на Хмельниччині журналіст, упорядник «Стодолі» Володимир Рубашевський, син Іва­на Рибицького Олесь, благодійники, які пожертвували кошти на видання однотомника, - голова фермерсь­кого господарства «Кунчанський» Володимир Пицюк екс-депутат Верховної Ради СРСР (нині де­путат   Теофіпольської   районної Ради, голова районної організації Іародної партії України) Василь Шуляк, директор Теофіпольської філії ПАТ «Хмельницькгаз» Петро Вільшанський, інші шановані люди.

Перед зором присутніх - збіль­шений портрет молодого і вродли­вого Івана Рибицького, його книга «Стодоля». Начеб вітаючись з незабутнім побратимом по перу, письменник Микола Мачківський почав свій виступ з цієї деталі:

- Ось перед нами, шановна гро­мадо, один з найяскравіших поетів-шістдесятників Іван Рибицький. Та, напевно, нинішня молодь мало знає про шістдесятників, коли було розвінчано культ особи Сталіна, на­стала так звана «Хрущовська відли­га», ідеологічні пута послабились. Митці стали на шлях новаторства, освоєння нової естетики, на повен голос заговорили про людські радо­щі і болі. До читача прийшли книги чудових поетів і прозаїків - Івана Драча, Миколи Вінграновського, Василя Симоненка, Бориса Олійни­ка, Євгена Гуцала, Григора Тютюн­ника. У цю когорту імен талановито вписався й Іван Рибицький. Його дебютна книжка «Озброєне серце» справила сильне і незабутнє вра­ження на читацький загал.

Проаналізував «Стодолю» Андрій Рудюк, заступник голови районної організації Національної спілки журналістів України. Іван Ри­бицький не тільки блискучий лірик, а й дотепний гуморист, сатирик. І добре, що в «Стодолі» представле­но и «веселий» його доробок. Маю на оці фейлетони, прозові й віршо­вані. Вартий уваги и газетярський набуток. Адже поезія і журналістика - два крила творчості нашого зем­ляка. В обох випадках Іван Рибиць­кий майстерно володів пером.

Було запрошено до розмови й друзів дитинства і юності Івана Ри­бицького. Петро Пожалюк, урод­женець Кунчі, шкільний товариш поета, а згодом багаторічний голо­ва колгоспу в селі Турівка Теофі­польського району, орденоносець, шанована в цьому краю людина, поринув спогадами в перші пово­єнні роки, коли з Іванком бачились мало не щодня. Тож багато що за­пам'яталося. Згадав і батька Івана Рибицького. У післявоєнні роки Ва­силь Дмитрович був головою кол­госпу в Кунчі, залишив тут добру славу про себе.

Мала що згадати й Олена Тара­сова, яка пам'ятає поета зі шкільних літ, приятелювала з його дружиною Олександрою. Тож розповіла, як починався поет Іван Рибицький, як виступав зі своїми першими проба­ми пера на сцені сільського клубу, публікував їх у стіннівці, був актив­ним учасником учнівської художньої самодіяльності.

Привітав шанувальників твор­чості Івана Рибицького і голова обласної організації Національної спілки письменників України Ва­силь Горбатюк:

- «Стодоля» вийшла, - по­відомив він, - у серії «Хранителі рщного слова», заснованій нашою обласною письменницькою орга­нізацією і обласним літературним музеєм. До книг Володимира Булаєнка, Герася Соколенка, роману і документальних повістей про Ми­киту Годованця, Миколу Федунця, Мар'яна Красуцького нині долучено й однотомник Івана Рибицького, талановитого поета і журналіста, який, до речі, багато працював з творчою молоддю Хмельниччини, виховував літературну зміну. Чи­мало членів нашої Спілки - його вихованці...

Приємно було бачити на презен­тації таку відому людину, як Василь Шуляк. Тим паче, що потрапив він сюди не випадково — як один із спонсорів-благодійників підтримав видання «Стодолі» фінансово. А чого підтримав? Бо поезію Івана Рибицького віддавна знає, цінує. У пам'ятку йому - поетові приїзди в Теофіполь.

- Книжкові фонди бібліотек, - продовжила думку попереднього промовця Світлана Рудик, дирек­тор Теофіпольської районної цен­тралізованої бібліотечної системи,

- потребують оновлення. Одно­томник Івана Рибицького якраз і належить до тих видань, на які за­чекався читач.

Почули присутні і схвальне слово про «Стодолю» голови фермерсь­кого господарства «Кунчанський» Володимира Пицюка. Цей молодий, енергійний керівник - застрільник багатьох хороших починань у ра­йоні, один із спонсорів-благодійни­ків «Стодолі».

Багато запитань було до Олеся Рибицького, Іванового сина. Схви­льовано, зі сльозами на очах роз­повів він про Батька, Поета, Жур­наліста, Видавця.

У Кунчанському сільському бу­динку культури хороша художня самодіяльність. Аматори сцени й дарували присутнім у залі пісні на слова поетів-шістдесятників. Золо­ті голоси самодіяльних солістів Вік­тора Осадчука, Галини Олексюк, Любові Костюк, Надії Ліщук; Галини Квасюк, Ганни Філімонової, Ольги Сторожук, Ольги Якимчук, Ніни Дишкант ще раз довели, що кун-чанська земля щедра на таланти.

Вихованці Тетяни Яцюк, педа­гога-організатора Кунчанської неповносередньої ЗОШ II-ІII ступенів, -Мар'яна Остап'юк, Вікторія Стучинська, Тетяна Шилюк, Наталя Ткач, Зоряна Перій, Майя Пундик, Назар Богдан, Тетяна Якубовсь-ка, Тетяна Коломієць читали поезії свого колишнього односельця май­стерно і натхненно. Не застаріло мовлене колись Іваном Рибицьким:

Квітне Вітчизна -

вродлива земля.

Люди говорять,

що маків цвіт. ...

Літо зозулею сіло в гілля

І накувало ще стільки літ.

На закінчення свята письмен­ники Василь Горбатюк і Микола Мачківський подарували сільській бібліотеці свої книги, а спонсори передали для бібліотек Теофіполь-щини частину накладу «Стодоля». Віднині вона буде в кожному насе­леному пункті району.

Повернення поета-шістдесятни-ка у рідну Кунчу відбулося. Пре­красне повернення. Незабутнє.

Володимир Вікторов, Ігор Чебрець