Вхід

На човнI на водосховище – зась


Нещодавно  керівництвом ХАЕС видано наказ, яким передбачено заборону виходу з 5 вересня 2006 року на плесо водосховища, підвідного та відвідного каналів усіх маломірних човнів, що належать стороннім організаціям та приватним особам. Про це розмова із заступником головного інженера ХАЕС Г.О.Панасенком.

- Геннадію Олексійовичу, що стало підставою для видання наказу?

- Безпека експлуатації будь-якої АЕС залежить від багатьох факторів. Велике значення принаймні має водозабезпечення. Після того, як на ХАЕС було виявлено молюск дрейсени, проблема охолодження теплообмінного, насосного обладнання стала актуальною. Це спонукало до проведення низки заходів щодо зменшення біологічних перепон для нормального функціонування всіх систем електростанції. Хочу наголосити, що декілька років тому молюска дрейсени у водосховищі не було. Існує версія, що личинки потрапили у водойму разом із риболовними сітками, якими користувались працівники кооперативів. Тепер ХАЕС є повноправним власником  водосховища  і  відповідає  за  його стан та експлуатацію. Наказ  про  заборону виходу з  5 вересня 2006 року на плесо водосховища, підвідного та відвідного каналів усіх маломірних човнів, що належать стороннім організаціям та приватним особам, був виданий на основі рекомендацій Інституту рибного господарства України і грунтується на базі положень прийнятого раніше “Режиму рибогосподарської експлуатації”. Створюється карантинний режим, щоб унеможливити занесення водних живих ресурсів, які на сьогодні є не характерними для ставка-охолоджувача.

- Про дрейсену оприлюднено багато інформації. Нещодавно представники регіональних ЗМІ мали змогу наочно познайомитись із різними методами боротьби з молюском. Чи є вони ефективними?

- Після того, як був встановлений факт наявності молюска у водосховищі, на ХАЕС почали втілюватись різноманітні заходи. Але спочатку ми збирали інформацію про дрейсену, цікавились досвідом боротьби з нею. Згодом усвідомили, що більшість методів доведеться запроваджувати на основі власних міркувань. Ми налагодили співпрацю із спеціалістами Інституту рибного господарства України, Інституту гідробіології Національної академії Наук і одержали цінні рекомендації щодо покращення біомеліорації ставка-охолоджувача. Вони допомагають нам контролювати життєдіяльність молюсків дрейсени і визначають ефективність методів боротьби з нею. Для зменшення біологічних перешкод у роботі устаткування електростанції, ми збільшили періодичність перевірки та чищення систем, в яких відбувається накопичення молюска дрейсени. На території підвідного каналу було встановлено спеціальні пастки, а також проведено видалення дрейсени з берегової лінії. Для цього ми використали металеву скребачку, яку виготовлено працівниками енергоремонтного підприємства. У  розробці  пристрою  взяли участь працівники гідротехнічного цеху, конструкторсько-технологічного відділу. Наша дільниця біомеліорації вперше розпочала вирощувати чорного амура, який є природним ворогом дрейсени. Нещодавно близько трьох тисяч штук малька було випущено у водосховище. Планується здійснити ряд інших заходів, принаймні закупити спеціальні фільтри, через які не зможуть проникати личинки молюсків. Для боротьби з дрейсеною протягом двох-трьох років потрібно 73 мільйони гривень.

- Геннадію Олексійовичу, після того, як ХАЕС стала повноправним власником, вона має викону­вати всі вимоги, що регламентовані низкою­ актів, передбачених заходів.

- Документів є багато. Торік ВП ХАЕС спільно з Інститутом рибного господарства Української Академії аграрних наук було розроблено “Режим рибогосподарської експлуатації”. Він пройшов відповідні погодження і цьогоріч був введений у список нормативної документації. Саме на основі “Режиму” і був виданий наказ про заборону виходу на водосховище маломірних човнів, які не є власністю ХАЕС. Зараз триває робота зі створення підрозділу охорони водосховища, що захистить рибні запаси від несанкціонованого вилову. Сталі біологічні, фізичні та хімічні характеристики води у ставку-охолоджувачі – також запорука безпечної експлуатації діючих енергоблоків.

Підготував  Олександр  Шустерук


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

faberlic