- Наші міста розташовані дуже близько, отож долею судилося жити в злагоді, не приховуючи нічого один від одного, - сказав у середу генеральний директор ВП ХАЕС М.С.Панащенко на початку зустрічі з депутатами міської ради Славути. Це задало тон всій розмові: виваженій, взаємозацікавленій, толерантній, одним словом, як водиться між добрими сусідами.
У своїх запитаннях до Миколи Сергійовича славутчани намагалися передати дух громади, інтереси якої вони представляють. Так, наші сусіди, що цілком зрозуміло, хочуть мати певні преференції з огляду на близькість проживання до об’єкта підвищеної небезпеки. Але, до честі гостей, розмова не зводилася до чисто споживацького “дай”. Обидві сторони були солідарними в питанні необхідності розвитку довколишніх територій і розумного, державницького підходу до реалізації цих намірів. Щоправда, вони можуть залишитися лише добрими побажаннями, якщо й надалі зволікатиметься прийняття доповнень до Закону про використання ядерної енергії, у яких би чітко був прописаний механізм відрахування коштів на розвиток територій. Громада має бути не просто зацікавлена в цьому, а й активна. І генеральний директор, і міський голова Славути В.Б.Сидор були одностайні в тому, що створена не так давно асоціація громад 30-кілометрової зони буде наполегливою і достукуватиметься зі своїми пропозиціями та аргументами до високопосадовців у Кабміні і Верховній Раді.
Активна ініціатива низів не дозволить спустити довгождане рішення на гальмах, і нарешті створить нормальні умови для плідної результативної співпраці, у якій конкретика суттєво переважить декларативні лозунги. Навіть відверто щирі, не ради красного слівця проголошені. Сторони під час зустрічі заручилися взаємопідтримкою і взаємокоординацією своїх дій.
Прикметно, що й запитання не носили характеру односторонньої зацікавленості. Депутати переймалися долею нашого підприємства і міста не менше, аніж тими проблемами, які стоять перед рідною Славутою. Їх цікавило, що буде з Нетішином, якщо атомні енергоблоки відпрацюють свій ресурс. На щастя, після рішення про будівництво на нашому майданчику нових потужностей перспективи у міста непогані. З огляду на проектні розрахунки та можливе продовження термінів експлуатації кожного енергоблока ще на десяток років, спокійними у своєму майбутньому можуть бути кілька поколінь нетішинців. Зрештою, на початковій стадії будівництва ХАЕС, на основі проведених досліджень розглядався варіант куди більшої кількості блоків, ніж маємо тепер. Отож, запас можливостей, а отже, й перспектива, у нас таки є.
Генеральний директор відкинув будь-які припущення про можливість повторення у нас аварії на зразок Чорнобильської. У нас інший, ніж на ЧАЕС, тип реакторів, а тому паралелі тут недоречні. А конструкція енергоблоків ВВЕР-1000 здатна витримати всі проектні аварії, розроблені для таких блоків. Атомники гарантують надійність роботи об’єкта і, нарощуючи потужності, не збираються паралельно будувати на випадок чого запасне місто-супутник.
- Цього не буде, - підкреслив Микола Сергійович, - потреби в подібних речах немає.
Він також у деталях пояснив як проходить обстеження конструкцій 3-го енергоблока, для чого проводяться вони і які заходи належить виконати за наслідками отриманих результатів. Звісно, якщо залишити все, як є, то поки буде дано старт будівельним роботам, все доведеться починати заново. Тому належить виконати чималий обсяг робіт з ремонту, демонтажу, відновлення та консервації обладнання 3-го енергоблока.
Цікавилися депутати укомплектованістю кваліфікованим персоналом та заходами, спрямованими на закріплення кадрів на підприємстві. Як зазвичай на подібних зустрічах, звучало питання про дорогу електроенергію для споживачів, яку виробник відпускає за набагато нижчою ціною.
І депутати, і міський голова запевнили присутніх у своїй зацікавленості якомога швидшого старту будівельних робіт на 3-му енергоблоці. Позитивне ставлення, судячи з їх виступів, до нарощування потужностей ХАЕС у жителів Славути і Славутського району. Люди «за» розвиток регіону, «за» процвітання краю і свідомі того, що з розбудовою атомної станції це виглядає більш реальним і перспективним. Яскравим підтвердженням на користь сказаного стали нові і відремонтовані об’єкти за рахунок коштів, виділених на 30-кілометрову зону. Спорудження 3-го енергоблока також супроводжуватиметься реалізацією доброї низки соціальних заходів. Звичайно, всі проблеми за рахунок ХАЕС вирішити не вдасться, це – утопія. Тільки найбільш насущні, найбільш життєво-необхідні об’єкти мають скласти основу пропозицій від регіону. Як сказав В.Б.Сидор, захмарних, недосяжних умов вони не ставитимуть і на диво не розраховують. Не допускатимуть у роботі з громадою жодних спекуляцій довкола питання розбудови ХАЕС і будуть послідовними у своїх діях.
Співпраця й підтримка, ось два дороговкази, прийнятні для обох сторін. Зрештою, так було з перших днів, відколи Славута дала прихисток першим будівельникам і енергетикам. Наша історія почалася з розуміння, його сповідувати нам надалі.
Ольга Сокол
жовтень 2006
