Вхід

САЛО ЯК САЛО, АЛЕ...

Для лучанина, заслуженого діяча  мистецтв України Віталія Іваницького бути завжди оригінальним - постійний стан душі. Саме він започаткував на Волині  проведення фестивалю “На хвилях Світязя”, який об’єднав шанувальників фольклору та сучасного піснеспіву. А нещодавно здивував ще одним оригінальним проектом - першим  Чемпіонатом  любителів  сала  “З Любов’ю… до Сала”.

Два дні тема сала у Луцьку була, як ніколи, актуальною. Про фестиваль розмови точились у громадському транспорті, крамницях, серед перехожих. Із почутих думок можна було скласти колекцію кулінарних рецептів, перлин народного гумору і ставлення народу до нинішніх реалій життя, які знайшли своє переосмислення через… сало. Були й скептики, котрі вважали акцію несерйозною. Але Віталій Іваницький зі своєю командою однодумців зміг розвіяти багато сумнівів і довести, що тема сала є дуже актуальною. Першою сходинкою до цього стала прес-конференція, на якій він розповів про наро­дження задуму провести на Волині фестиваль сала. “ Багато країн світу культивують свої національні продукт чи напій: Грузія - шашлик, Білорусь - деруни, Росія - щі та млинці, Польща - ковбаски, Франція - вина,  Німеччина - пиво, Китай - рис, Італія - піцу, макарони. І країни гордяться тим, що мають честь проводити щорічні фестивалі, чемпіонати і пропагувати свою національну кулінарію у себе та й за межами держави”, - наголосив організатор.

На прес-конференції Віталій Іваницький також представив гостей, що зголосились взяти участь у культурній програмі чемпіонату та науково-практичних конференціях. Схвально відгукнувся про наміри лучан директор Інституту свинарства ім. О.В.Квасницького Аграрної академії України, доктор сільськогосподарських наук, професор,  двічі  лауреат  Державної премії Валентин Рибалко. Він запевнив, що про свиней і сало розповість багато цікавого. А керівник проекту „Книга рекордів України” та представник Книги рекордів Гіннесса Ігор Підчібій сказав, що у лучан  є хороша нагода здивувати своїх земляків та й світ.

Стартував чемпіонат любителів сала у Центральному парку ім. Лесі Українки Луцька. Першими до свята долучились фольклорні колективи  області, аматори сцени показали і особливості танцю, і неповторність національних костюмів, притаманні якраз для волинського краю.

А потім стало ще цікавіше: розпочались спортивні змагання. На всіх естафетах головним снарядом стали мішки з сіллю. З ними учасники долали дистанції, робили фізичні вправи. Для сильних і витривалих дістались оригінальні призи - великі шматки сала та запечені поросята.

Хіба можна уявити представницький форум без свого гімну? І тут організатори продемонстрували  оригінальність. Гімн виконав професійний артист. Не важко здогадатись, яке слово повторювалось у ньому найчастіше – сало. Потім воно трансформувалось у конкурс народного гумору. Все  приходило  під  єдиним гаслом: „Саломани всіх країн, єднайтесь!”.

Поміж учасників чемпіонату помітною була присутність представників ЗМІ. Принаймні акредитованих нараховувалось близько півсотні. Крім вітчизняних газетярів, телевізійників та радійників були спеціальні кореспонденти з Грузії, Росії, Польщі, Голландії, Англії, Білорусі. Телевізійну трансляцію на 86 країн світу через супутникове телебачення організувала ДТРК „Всесвітня служба „УТР”, а компанія „Фотаком” посприяла у прямому дводенному показі фестивалю по Інтернету в режимі on-line. Для журналістів та учасників науково-практичних конференцій під завісу першого дня чемпіонату організатори приготували сюрприз – дегустацію кулінарних  виробів  із  сала у нічному клубі „Метро.” У цьому закладі люблять зупинятись знаменитості, які навідуються з гастролями до Луцька. На стінах клубу можна побачити автографи та фотознімки  соліста  гурту „ВВ”  Олега  Скрипки, невгамовного Кузьми із „Скрябіна” та інших не менш відомих виконавців.

Під час дегустації академік Валентин Рибалко відчув себе, як мовиться, у своїй тарілці.

- Ось це сальце приготовлене по-угорськи, а ті шматочки зі свині білої породи, - коментував гість.

До нічного клубу був запрошений один із найсильніших людей планети, учасник „Богатир­ських ігор”, призер Міжнародного турніру стронгменів, волинянин  Кирило Чупринін. Він із великим задоволенням куштував різні види приготовленого сала.

- Пане Кириле, яке ставлення до сала сучасних українських богатирів?- скориставсь нагодою запитати у відомого спортсмена.

 - Я народився у Росії, а з п’ятирічного віку живу на Волині. До сала ставлюсь позитивно, бо від нього користь для організму. Це підтверджують і медики. Звичайно, все повинно мати свою міру. Щодо спорту великих досягнень, то тут специфіка раціонів дещо своєрідна: не можна порушувати баланс обмінних процесів в організмі, отож доводиться не забувати й про дієту. Взагалі, сало – сила. Без цього продукту козаки б не були козаками.          

Програма другого дня чемпіонату виявилась ще більш насиченою. Вранці розпочала свою роботу науково-практична конференція, на якій обговорювались проблеми та перспективи розвитку свинарства у нашій державі. Послухати доповідь академіка Валентина Рибалка прибули аграрії  районних управлінь сільського господарства Волинської області, журналісти. Промовець оптимістично поставився до відродження свинарства, відзначивши, що тенденція до зростання поголів’я свиней є, але ще треба багато працювати, аби принаймні наздогнати Голландію, Німеччину. На конференції був окреслений і стан справ галузі на Волині.

Учасникам чемпіонату любителів сала випала нагода стати свідками ще однієї науково-практичної конференції, де були заявлені доповіді представників офіційної та нетрадиційної медицини. Організатори заходу вирішили її провести просто на сцені перед прицілом відеокамер телевізійників. До списку промовців був внесений і автор цих рядків. Доповідь мала дещо специфічну тематику: „Використання продуктів переробки сала під час планово-попереджувальних ремонтів на Хмельницькій АЕС”. Для багатьох стало відкриттям, що на електростанції в Нетішині у ремонті двигунів головних циркуляційних використовують свинячий смалець, який попередньо змішується із графітом. Це практикує вже майже двадцять років дільниця з ремонту та технологічного обслуговування насосів реакторного відділення енергоремонтного підрозділу, роботою якої керує Василь Глазков. Цією темою зацікавився відомий кінорежисер, автор представленого на но­мінацію „Оскара” фільму „Мамай” Олесь Санін, який взявся за створення документального фільму про сало. Він запевнив, що неодмінно цьогоріч відвідає ХАЕС.

Щодо настанов медиків то аргументи переконливі: сало треба споживати. У ньому є вітамін А, багато мінералів і всі групи жирних кислот. А холестерину, який спричиняє атеросклероз, ішемічну хворобу серця, гіпертонію, у салі в два рази менше, ніж у вершковому маслі. Така інформація ще більше підтримала імідж „стратегічного” продукту. Але учасники чемпіонату вже переймались іншим видовищем. У парку розташувалась виставка порід свиней, що вирощуються на Волині. У фермерів та працівників племінних господарств фантазії не забракло. У новеньких дерев’яних клітках на чистій підстилці красувались свині у шкарпетках, з бантами, у капелюшках, блузах та штанцях. На окремих - біжутерія. Місце дислокації вухастих красунь було взяте в активну облогу телеоператорами та фотокорами. Фермери просто не встигали давати інтерв’ю. Тележурналістка каналу ІСТV не побоялась зайти у клітку до льохи вагою в три центнери, і там у мікрофон промовити декілька речень про оригінальність конкурсу. Свиноматка Юля, напевне, так і не усвідомила, що вона стала міс чемпі­онату, і від втоми просто лежала та тихо хрюкала.

Нарешті черга дійшла до обіцяних рекордів. Один чоловік за двадцять хвилин з’їв кілограм сала. Подібного раніше ніде не зафіксовано. На парковій алеї жителі та гості Луцька притулили один до одного принесені бутерброди із салом. Вийшов суцільний бутерброд завдовжки 43 метри. А у пивному клубі „Майдан” красувався най­більший у світі бутерброд загальною площею 21 квадратний метр, виготовлений у формі підкови. До речі, Віталій Іваницький для таких наїдків придумав оригінальну назву - салбургер. Керівник проекту „Книга рекордів України” Ігор Підчібій всі досягнення засвідчив у виданих дипломах. Правда, із Книгою рекордів Гіннесса доведеться дещо зачекати: там триваліша процедура реєстрації.

Незабаром у Луцьку буде встановлено па­м’ятник Свині та Салу. Його макет мали змогу оглянути всі учасники фестивалю. За словами Віталія Іваницького, проведення чемпіонатів сала стануть традиційними. Це приверне ще більшу увагу туристів до волинського краю.

  Олександр Шустерук  

жовтень 2006 


 





Кока Черкаський 15 Oct 2011 в 17:29 # Відповісти
термін "салбургер" придумав я
термін "салбургер" придумав я, ще десь у 1998-99 роках.

ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

Достойная полноценная еда всего за десять минут, ТЕПЕРЬ В УКРАИНЕ!!!