Вхід

Алло, чую вас добре

Алло, чую вас добре

У апаратній зв’язку – робочому місці електромонтера служби засобів  диспетчерського  і  техноло­гічного  управління  електроцеху  В.І.Олійника - встановлений прилад, що фіксує вологість та температуру повітря. Контроль за підтриманням їх у допустимих нормах потрібен для того, аби електронне обладнання працювало в нормальному режимі. На основі власних спостережень Василь Іванович помітив, що хороший мікроклімат для апаратури можна створити за допомогою кімнатних рослин. Їх у апаратній зв’язку більше десятка. Таке озеленення створює й позитивні емоції, які також мають велике значення у такій відповідальній роботі, як обслуговування складних технологічних систем. В.І.Олійник опікується оперативним зв’язком на першому енерго­блоці. Від його надійності залежить безпека експлуатації технологічного обладнання. На блочному щиті управління начальники змін основних підрозділів та оператори контролюють не тільки основні параметри роботи обладнання, які фіксуються  спеціальними приладами, а й постійно контактують із начальником зміни станції, керівниками служб та цехів за допомогою телефонного, гучномовного,  радіо­зв`язку.

- Техніка є техніка Вона може вийти  з  ладу  навіть  і при ретельному обслуговуванні. Але за будь-яких обставин зв’язок все ж таки буде  функціонувати,  бо  крім   основного  існують   додаткові   види    зв`язку. Спеціалісти електроцеху мають  хороший  досвід експлуатації та налагодження, це допомагає  їм  швидко ліквідовувати пошкодження.

- Більшість спеціалістів нашого підрозділу,- розповідає заступник начальника електроцеху із засобів диспетчерського і технологічного управління О.Л.Барташевич, - на ХАЕС працюють понад п`ятнадцять років. Є ветерани, які ще під час пуску першого енергоблока забезпечували надійний електрозв’язок та обслуговування складних систем. Серед них О.І.Софіюк, П.Г.Швед, В.М.Степанов, В.В.Радкевич, Ю.О.Гучко, А.С.Колесник, Л.В.Соловйова, Л.І.Бизова, В.М.Оржеховська та ін. Всього у нашому підрозділі трудиться п’ятдесят три людини, хороших слів заслуговує електромонтер В.І.Олійник.

На ХАЕС В.І.Олійник влаштувався у 1997 році. До цього він працював на відповідальних посадах у сфері електрозв’язку міста Аркалик, що у Казахстані. Сумлінна робота Василя Івановича була гідно оцінена, йому присвоїли звання «Почесний зв’язківець СРСР».

- Аркалик і Нетішин розділяють тисячі кілометрів, яким вітром на берег Горині занесло? - цікавлюсь у В.І.Олійника.

- Я народився і виріс на Одещині, а от створити сім’ю випало в далекому краї, там і працював багато років. Весь час тягнуло на бать­ківщину. Коли одержав вищу освіту мій син Вадим, вирішив присвятити себе атомній енергетиці, і  подався на ХАЕС. Йому так сподобався Нетішин, що через рік батькам запропонував переїхати до нього. Майже п’ять днів тривала наша поїздка на автомобілі. Зрештою, Нетішин і я, як мовиться, полюбив з першого погляду. Чисте та охайне місто із чудовими краєвидами. Зараз мій Вадим обіймає посаду провідного інженера ЦТАВ, а я забезпечую надійний зв’язок для підрозділу, в якому він працює.

Коли В.І.Олійник закінчив середню школу, то й гадки не мав, що доведеться на хліб насущний заробляти обслуговуванням складної апаратури електрозв’язку. Після армійського призову його направили на курси підготовки військових зв’язківців прикордонних військ. Два роки Олійник у Туркменістані біля ірано-радянського кордону забезпечував оперативне надходження наказів та зведень між прикордонною заставою та військовими частинами. Згодом у нього не виникало сумнівів у виборі майбутньої професії, закінчив Алма-Атинський електротехнікум зв’язку.

На Хмельницькій АЕС до пуску другого енергоблока у сфері електрозв’язку використовувались системи, які потребували заміни і модернізації. Три роки тому електростанція перейшла на використання цифрового електрозв’язку, який забезпечують нові АТС німецького виробництва. В.І.Олійник швидко зміг вникнути у премудрості новітніх технологій, сьогодні він з великим задоволенням передає свій досвід молодшим колегам. Знаний зв’яз­ківець збирається через три роки йти на заслужений відпочинок, отож зараз думає про свою заміну. Василь Іванович вважає, що достойним  претендентом  цілком може  бути  електромонтер О.В.Мельничук.

Робота із складними системами цифрового зв’язку вимагає грунтовних знань і великої зосередженості. Її успіх певною мірою залежить від мікроклімату в сім’ї, взаємостосунків зі знайомими та близькими. Почуття гумору та весела вдача допомагають В.І.Олійнику знаходити спільну мову зі своїми колегами. Принаймні, він хороший співбесідник. Від Василя Івановича цікаво почути розповіді не тільки про особливості електрозв’язку на ХАЕС, а й про квітникарство та риболовлю. Вони для нього є своєрідним хобі. Вже багато років з весни аж до пізньої осені у квартирі В.І.Олійника традиційно стоять букети квітів. Коли на грядці відцвітають тюльпани, на зміну їм приходять нарциси, а потім півонії, троянди, хризантеми, айстри. Про любов до флори електромонтера свідчать і вазони, які він дбайливо доглядає в апаратній електрозв’язку.

І цим не обмежується світ захоплень Василя Івановича. Жодна спартакіада на ХАЕС не проходить без його участі. Спортивну честь електроцеху Олійник постійно відстоює у таких видах змагань, як шахи, шашки, більярд, нарди. Його перемоги допомагають команді здобувати призові місця. До речі, цьогоріч аматор ще не програв у шахи жодної партії.

Сьогодні нам важко уявити, якими були засоби комунікації у давні часи. Принаймні для грецького воїна, який брав участь у Марафонській битві 490 років до н.е., довелося бігти зі звісткою про перемогу над персами аж 42 кілометри. А про відкриття Нового світу Христофором Колумбом географи багатьох держав Європи довідались через декілька років. І лише у ХІХ столітті з’явилось таке благо цивілізації, як проводовий зв’язок. Він постійно вдосконалювався, а тепер є цифровим. Без нього важко уявити діяльність такого об’єкта як ХАЕС.

Олександр Шустерук

листопад 2006


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

faberlic