Відразу семеро нетішинців  удо­­сто­єні нагороди Міжнарожного Рейтингу “Золота Фортуна”. Відпо­відні дипломи та медалі отримали міський голова О.Є.Смишляєв, голова правління ВАТ “УБ ХАЕС” І.М.Шевцов, начальник електроцеху ВП ХАЕС О.Р.Куртяк, завідуюча відділом культури С.М.Кравчук, вихованка КДЮСШ Олена Дмитрук, начальник управління праці та соціального захисту населення С.Я.Коваленко, скульптор С.М.Лелях. У середу номінанти (на знімку праворуч) зустрілися з місцевими журналістами і поділилися своїми враженнями, оприлюднили власне бачення розв’язання проблемних питань. Не було на зустрічі через участь у змаганнях лише Олени Дмитрук.

Ще на початку розмови піймала себе на думці: усі три володарки дипломів мають ім’я Світлана. З’явилось бажання неодмінно поцікавитися походженням та значенням цього імені, розуміючи, що такі визначення не є догмою і не завжди сповна характеризують людину, складаючи про неї уявлення як про особистість. І все ж дізнатися чи справді Світлани мають бути активними, енергійними, діловими й талановитими за своєю природою таки хотілося. Словник чоловічих та жіночих імен за  авторством  Ю.А.Ісат з-поміж іншого виділяє такі основні особливості характеру жінки зі слов’янським іменем Світлана: рухливість, емоційність, легкість, товариськість, життєрадісність. А ось ще деякі витримки із словникового тлумачення. “Величезна кількість енергії Світлани могла б стати незамінним помічником у досягненні її мети та професійних успіхів, однак їй не завжди вистачає посидючості й енергії. У прийнятті рішень Світлана керується виключно серцем, навіть якщо логіка проти…” Я свідомо виділила слова суперечливі за своєю суттю, не в’яжеться якось одне з другим. Стосовно ж нетішинських Світлан і поготів, жодну з них запідозрити у відсутності посидючості заради справи ніяк не випадає.

Першим на зустрічі з журналістами взяв слово міський голова. Відзначив, що участь нетішинців у церемонії нагородження відзнаками “Золотої Фортуни” – досягнення всієї громади, і тепер про місто енергетиків та його перспективи, даровані будівництвом нових генеруючих потужностей на ХАЕС, знатимуть ще більше. Про кожного з номі­нантів О.Є.Смишляєв сказав теплі слова. Будівельником, з яким рахуються в Україні, назвав І.М.Шевцова, кращим зі всіх вітчизняних АЕС начальником електроцеху  – О.Р.Куртяка. Від нової завідуючої відділом культури С.М.Кравчук міський голова чекає нових цікавих заходів у місті, вважаючи, що знана в Нетішині своїми історичними дослі­дженнями Світлана Миколаївна знаходиться сьогодні на піку творчості. Висловив жаль, що роботи скульптора С.М.Лелях, широко представлені на Славутчині, і відсутні в Нетішині. Вірить, що відтепер новими проектами автора невдовзі милуватимемося на наших вулицях  і  майданах. Не  опускати планку  соціальних здобутків, а  лиш  примножувати їх  за  підтримки влади, побажав  міський  голова   С.Я.Коваленко.

Після О.Є.Смишляєва слово взяли решта обранців Фортуни.

І.М.Шевцов, голова правління ВАТ “УБ ХАЕС”.

- Рейтингове визнання, якого удостоєні сьогодні нетішинці, саме місто отримало значно раніше – з пуском  енергоблока №2. Та важче рейтинг утримати надалі, ніж просто його завоювати.

Нелегко виживати будівельникам за суттєвого скорочення обсягів робіт після введення в експлуатацію другого енергоблока. Ми шукаємо шляхи виходу з цього становища, розробили програму дій на наступний рік. Маємо контакти з новими керівниками НАЕК “Енергоатом” та Мінпалив­енерго, співпрацюємо з народними депутатами Верховної Ради України. Переконані, якщо сьогодні не забезпечити будівельників роботою, вони шукатимуть її поза межами України. Люди вже працюють на будівництві АЕС у Китаї, Індії, Ірані. Оголосила про будівництво шести енерго­блоків Росія. Якщо Україна в цих умовах стартуватиме з запізненням, нові об’єкти нікому буде зводити й монтувати. Адже цілісний будівельний комплекс залишився  тільки  в Нетішині, і ми намагаємося зберегти його за будь-яку ціну.

Третій енергоблок – наш обов’язок, будівельники - за якнайшвидший початок робіт. Щоб не дати розбігтися фахівцям, повернути  в свої ряди молодь і передати набуті навики. Не зробимо цього, зголосяться інші. Будувати АЕС прийдуть, скажімо, турки, болгари, китайці. Але яку ціну правитимуть вони!

О.Р.Куртяк, начальник електроцеху ВП ХАЕС.

- Слова, сказані про мене сьогодні міським головою, оцінка з великим запасом. Врахуємо, до цього потрібно прагнути.

Нагорода приємна не тільки тим, що я її удостоєний. Не менш приємно було отримати відзнаку з рук надзвичайно цікавої і знаної в Україні людини – академіка Патона.

Кілька слів про наш цех. Він, як одна команда, і саме колективна праця дає позитивні результати. У цій площині я розділяю думку міського голови: наш цех дуже сильний. У нас багато хороших висококласних спеціалістів, інтелектуалів і я отримую масу задоволення від роботи з цими людьми. Успіхи, які маємо, в тому числі в питаннях модернізації обладнання, що є запорукою надійної роботи енергоблоків, належать всьому колективу. Ми до­кладемо зусиль, аби залишатися на досягнутій висоті.

С.М.Кравчук, завідуюча відділом культури.

- Нагорода, яку ми отримали в Києві, за працю, а її у сфері культури непочатий край. Проблем багато, не стану про них зараз говорити, а три першочергові зобов’язання назву. Книга Пам’яті, її потрібно зробити негайно. Алея Пам’яті, пора вже її закласти. Вулиця імені Героя Радянського Союзу Дикалова, місто має право на вшанування цієї людини.

С.М.Лелях, скульптор.

- Вдячна за нагороду, щаслива, що живу на нетішинській землі, а відтак в Україні. Яка дала мені життя, виховала, вигодувала. Хочеться багато зробити для України,  для  наших людей, котрі сьогодні так мало захищені.

Щаслива від особистого знайомства з міським головою О.Є.Смишляєвим. Вдячна за те, що ви є патріотом України – я це відчула під час спілкування. Ви багато стараєтеся зробити для Нетішина. Мені приємно бачити, що ви не цураєтеся ходити пішки нашими вулицями… людина приємної душі, не гонорова. Щаслива тим, що маю в Нетішині хороших надійних друзів, які підтримують мене морально й фізично.  Вдячна за розуміння й допомогу І.М.Шевцову, адміні­страції Хмельницької АЕС. Приємно чути від С.М.Кравчук бажання увіковічнити в назві вулиці ім’я Дикалова. А ще три роки тому на мою пропозицію  прийняти в дарунок місту виготовлену власноруч меморіальну дошку цього славетного чоловіка, у відділі культури відповіли: “А хто такий  Дикалов, що він нам зробив той герой?” Боляче й прикро, навіть страшно  було слухати такі слова.

… є в Нетішині багато керівників, інтелігенції, творчих особистостей, котрі завжди йдуть назустріч. Спасибі за підтримку моїх починань, людяність, за те, що завжди поруч. Вдячна за розуміння С.Я.Коваленко, всім соціальним працівникам.

Свої роботи за відсутності майстерні виготовляю на кухні, в коридорі, де прийдеться. Думаю, прийде час, і ви не залишите мене в біді.

Наостанок Світлана Мефодіївна на знак поваги і вдячності за підтримку вручила О.Є.Смишляєву (на знімку) та І.М.Шевцову книгу “Українська мадонна”, у якій є сторінки присвячені і її творчості. До речі, наступного року митець обіцяє свій подарунок рідному місту. Він матеріалізується у стилізований пам’ятний знак, встановлений на місці, де майорить національний прапор України, вперше піднятий у Нетішині на зорі нашої незалежності. Обіцяє С.М.Лелях виготовити ще один дарунок для рідного міста – пам’ятник Т.Г.Шевченку.

С.Я.Коваленко, начальник управління праці і  соціального  захисту  населення.

- Багато сьогодні почули ми від наших номінантів гарних ідей та цікавих пропозицій. Думаю, ця зустріч стане поштовхом для певних змін у стратегічному плані розвитку міста і буде воно ще кращим.

Якщо хтось із вас, відповідаючи за певне коло питань, думає, що може реа­лізувати їх без вирішення соціальних проблем, він помиляється. Звертаюся до всіх жителів міста: “Давайте будемо єдиним організмом, який піклуватиметься про малозахищених. Про тих, хто живе поряд, і не може бути таким самодостатнім, як ми з вами”. Ми цивілізоване місто, багате, і маємо бути в ньому щедрими душею. Приємно, що в рамках акції “Милосердя” на наш благодійний рахунок активно надходять кошти.

…Соціальні планки, які сьогодні ми утримуємо – заслуга громади і місцевої влади. І мені дуже затишно в області, коли доповідаю про досягнення очолюваного управління. Бо ніде на Хмельниччині не організовано за кошти бюджету щоденного харчування для малозабезпечених, не реалізовуються інші соціальні програми, які прижилися в Нетішині.

…Ще  на  сесії ради попереднього скликання я вийшла з пропозицією підтримувати бю­джетними коштами людей, котрі до­глядають за інвалідами першої групи чи громадянами похилого віку (держава оцінила їхню самопожертву аж у 4 гривні 80 копійок!). Ви­ділені з бюджету суми - невелика для нього втрата, але вона йде на потрібні цілі. Якби ще й громада, трудові колективи долучилися до цього.., тоді й справді таких талановитих як ви, Світлано Мефодіївно, а також багатодітних і немічних можна було б суттєво підтримати мате­ріально (наразі заявники можуть розраховувати на 50 гривень – така сума одноразової допомоги з бюджетних коштів, - прим. авт.).

… робитиму все, аби со­ціальні пріоритети не залишались в тіні. Це завдання на майбутнє… коли працюватиме нинішній місцевий “парламент” і очолюватиме його нинішній голова, думаю, ми багато чого зможемо. Процитую одну китайську мудрість: “Коли маленька людина в маленькому місті добре робить свою маленьку справу, весь світ стає кращим”. Сподіваюся, що ми надалі працюватимемо, пам’ятаючи ці слова.

Після обміну думками було колективне фото на згадку.

Ольга Сокол

листопад 2006