Вхід

«Ударний» фiнiш 2006-го

 

 

Їх стосунки важко було назвати приятельськими, але такої розв’язки не чекав ніхто. Бо те, що трапилося, не піддається здоровому глузду. В принципі, біди сесійний день не віщував, не були проблемними винесені на розгляд депутатів питання. Проблемними настільки, щоб це викликало протистояння, свідками якого Україна ставала не раз, слідкуючи за подіями в парламенті, а віднедавна й у Київраді. Нетішинці, до їхньої честі, жодного разу до фізичних зіткнень не вдавалися. Новообрані депутати разом вчилися організовувати свою діяльність, разом помилялися і виправляли власні помилки, дискутували. Але щоб до такого…

Вівторкова сесія була дванадцятою за рахунком, проведеною радою нового скликання, останньою сесією в поточному році. З огляду на наближення різдвяно-новорічних свят, їй вирішили надати врочистості. І хоч у розданому порядку денному жодні додаткові заходи не значилися, за сценарієм передбачався виступ у сесійній залі колядників та обдарування депутатів новорічними наборами солодощів. Власне, все це було, але передсвятковий мед, на жаль, таки добряче споганено дьогтем.

На призначену годину депутати  і запрошені були на своїх місцях. Прийшов міський голова. Не вдаючись у подробиці, сказав присутнім наступне: «Давайте зачекаємо 10 хвилин, поки люди закінчать роботу і прийдуть сюди, тоді й розпочнемо». Зміст сказаного стане зрозумілим пізніше. Його перед розглядом порядку денного першим прояснить депутат від «Нашої України»  Михайло Гук. За озвученою ним інформацією, приблизно за півгодини до початку сесії у кабінеті секретаря міської ради Л.М.Горбатюк  фракція цієї політичної сили зібралася на своє засідання. Раптом туди зайшов депутат від Партії регіонів Володимир Соснов. На прохання залишити кабінет, поки нашоукраїнці завершать свою роботу, не відреагував. Подальший обмін реплі­ками привів до кривавого в прямому розумінні цього слова фіналу – «був жорстоко вдарений депутатом Володимиром Сосновим керівник фракції «Наша Україна» Юрій Самолюк (з виступу на сесії М.В.Гука – авт.). Михайло Володимирович зажадав аби депутати своїм рішенням позбавили В.В.Соснова можливості брати участь у роботі 12-ї сесії. У разі, якщо колеги не пристануть на таку пропозицію, обіцяв залишити зал сам. Не будучи уповноваженим говорити від імені всієї фракціі, попросив решту нашоукраїнців прийняти таке рішення, яке вони вважатимуть за розумне.

Міський голова оголосив п’ятихвилинну перерву для з’ясування позицій. А повернувшись до залу, відразу надав слово В.В.Соснову. Лейтмотивом виступу депутата було посилання на нанесену йому образу, якої не міг стерпіти. «Те, що трапилося, повинне було трапитися рано чи пізно», - підкреслив він на початку свого звернення до колег. Пізніше вибачився перед присутніми в залі чоловіками  за те, що «не міг витримати такої образи кинутої в обличчя». За твердженням виступаючого, Ю.О.Самолюк кілька разів обізвав його російським бидлом і ніхто з нашоукраїнців керівнику фракції не зробив зауваження та не зупинив його запалу.

- Не знаю, чому так вийшло, але після цих слів я підійшов до нього і стукнув по обличчю, - пояснював В.В.Соснов.

Його заключні слова звучали наступним чином: «Я себе винним не вважаю, просто хаму відповів по-чоловічому. Я його не бив, не топтав, не ламав йому руки. Шановні чоловіки, вважаю, що нахабство і хамство мають бути покарані».

Поки чоловіки (жінки-депутати виступаючим чомусь до уваги не бралися, ніби йшлося про якісь втаємничені клубні сугубо чоловічі посиденьки – авт.) слухали аргументи «невинної» людини, той, кого не били й не топтали, вже був на лікарняному ліжку. Карета швидкої допомоги забрала його, так би мовити, з місця події, де за якусь мить після інциденту потерпілий знепритомнів. У сесійному залі тут же з’явилася інформація про наявність у нього струсу мозку. Наступного дня в телефонній розмові медики від подібних та й будь-яких інших коментарів стосовно діагнозу госпіталізованого Ю.О.Самолюка утримувалися. На запитання, як довго перебуватиме він у стаціонарі, відповідь ми отримали також дипломатичну: «До повного одужання».

Натомість сам потерпілий, з яким я спілкувалася в середу вранці, попередньо оголошеної інформації про свій стан не спростовує.  Від удару в обличчя в нього розсічена губа. І досі не може оправитися від того, що сталося, бо на аргумент кулаком ніяк не сподівався. Образи, які приписує йому В.В.Соснов, категорично відкидає. Заперечує такий факт і секретар міської ради Л.М.Горбатюк, стверджую­чи, що зауваження «герою дня» були коректними.­

Зрештою, хто що, як і коли сказав, з’ясовуватимуть відповідні органи, пояснення правоохоронцям депутати писали відразу по гарячих слідах – ось чому виникла затримка з початком роботи сесії.

А що ж з пропозицією М.В.Гука? Регламент Нетішинської ради, за інформацією заступника голови комісії з питань депутатської діяльності, етики, регламенту, законності та правопорядку депутата А.Я.Сиваківського, подібного інциденту, тим паче, що відбувся він не в сесійній залі, як і реалізації поданої пропозиції, не передбачає. Потрібно вносити її до порядку денного, обговорювати і приймати рішення. В іншому випадку сумнівним буде його легітимність.

Але після виступу В.В.Соснова і його подальших дій (читайте нижче – авт.), який, припускаю, вийшов за трибуну за наполяганням О.Є.Смишляєва, міський голова пропозицію М.В.Гука на голосування не ставив. (Певна доцільність у цьому була: через  свіжість подій емоції могли б переважити тверезі оцінки - авт.) Той не наполіг на своєму, і порядок денний змін не зазнав. Депутат В.В.Соснов подякував колегам «за підтримку» і без присуду колег залишив зал. І … виглядав переможцем. Такий власноруч створений у залі засідань курйоз виправляти взявся знову ж таки М.В.Гук. І вніс запит про необхідність внесення відповідних змін у Регламент Нетішинської міської ради, які б встановлювали правила поведінки депутатів та засоби впливу до тих, хто їх порушує. Сесія запит підтримала. І продовжила свою роботу в звичному режимі. Хоча гіркий осад на душі від того безпрецедентного випадку, який трапився обідньої пори поміж людьми з депутатськими значками на грудях, постійно, хоч і невидимо, був присутній у залі. Бо жодним регламентом не витравити неприємного факту з наших думок незалежно від того, хто на чиєму боці виступає. Зрозуміло, що прихильників матимуть обидві сторони, але вчинки, несумісні з нормами закону про статус депутата, не повинні бути нормою життя.

Я не була свідком інциденту і не можу однозначно стверджувати, що стало його першопричиною. Сподіваюся, що депутати ще проаналізують цю неординарну подію і у своїх висновках будуть неупередженими.

Так само хочеться вірити, що інституції, які слідкують за дотриманням законодавства і карають за його порушення, також скажуть своє слово. І ми знатимемо істину.

Я не за образи, з чийого боку вони б не звучали. Але я так само проти самосуду.  Якщо насправді діалог між депутатами був образливим для одного з них, та ще й у присутності свідків, то спосіб «приструнити» чиюсь гарячкуватість є більш цивілізований. І депутат Соснов не міг про це не знати. Він пішов іншим шляхом і натомість кинув тінь не стільки на самого Ю.О.Самолюка, якого звинувачує в нанесенні особистої образи, а на виконавчий комі­тет, у приміщенні якого  чиняться такі речі, всю міську раду. Відтак, на нетішинську громаду, яка, виходить, обрала собі не зовсім достойних достойників. Бо ні брудні образи, ні тим паче бійки депутатам не до лиця. Кинуто тінь і на Партію регіонів, парламентська фракція якої нещодавно після довгих вагань таки засудила доволі схожий випадок, який мав місце у Києві (сутичка депутата Калашникова з журналістами одного з українських телевізійних каналів – авт.).

Зрештою, якби там не було, через полярні твердження, ми достеменно не знаємо, передувала нашому інциденту образа чи ні. Про неї говорить наразі тільки сам В.В.Соснов. Натомість факт нанесення удару підтверджують свідки, потерпілий і сам виконавець нокауту. Якщо, за його словами, це була просто відповідь по-чоловічому, то я не заздрю тим, кому доведеться працювати над змінами до Регламенту Нетішинської міської ради. Бо, за такою логікою, у ньому мають бути передбачені правила, як то кажуть, на всі випадки життя. Ну, наприклад, на з’ясування стосунків по-жіночому. Що буде, як не порозуміються дві представниці жіноцтва, не знаю. Про всяк випадок варто мати на увазі ймовірність тягання за волосся, глибокі подряпини модним манікюром тощо. Даруйте, але словесні баталії можуть виникнути і між представниками протилежної статі. Виходить, і це має бути обумовлено Регламентом?

Ну, а якщо без іронії, то незалежно від нашого соціального статусу, усі без винятку маємо пам’я­тати: ми – Люди. І регламенту наших душ, не дано переписати нікому, окрім самих себе. Потреба в цьому назріла.

Сесія розглянула всі передбачені порядком денним питання. Наступного разу депутати зберуться в лютому, хоча, з огляду на необхідність прийняття бюджету-2007, ймовірно це буде вже й у січні. А неділову колективну зустріч з тостами і віншуваннями вони планують на Новий рік за старим стилем. Світлих вам свят.

Ольга Сокол

січень 2007


 





ВідмінитиДодати коментар