Депутати обласної ради, представником якої є і генеральний директор Хмельницької АЕС Микола Панащенко,  провели День депу­тата у місті Нетішині. Насамперед вони відвідали медико-санітарну частину з метою знайомства щодо стану лікування та профілактики захворювань в Нетішині. Хто б там як не намагався чорними фарбами змальовувати наслідки перебування місцевого населення в „контакті” з ХАЕС, аргументовано „лякати” народ не вдається. В Нетішині найвищий рівень народжуваності і найнижчий смертності (5 померлих на тисячу громадян у Нетішині і 25 – у Ярмолинецькому районі, природний приріст 5,5 при  середньому по області мінус 8,4). Статистика  свід­чить, що у процентному співвід­но­шенні в місті найнижчий рівень новоутворень (у півтора – два рази), хвороб системи кровообігу, органів дихання тощо. Не останню роль у такому стані справ відіграють регулярні медогляди, які є обов’язкови­ми для працівників Хмельницької АЕС. Водночас в місті найнижчий показник викидів  шкідливих речовин у атмосферу від стаціонарних та рухомих джерел забруднення від стаціонарних та рухомих у 2005 році 27,3 в розрахунку на кілометр території, а від стаціонарних нуль, тоді як у Хмельницькому 168,8 та 1,6 відповідно.

Відвідування краєзнавчого музею  повернуло думки депутатського корпусу до історичних джерел, до витоків появи міста. Тридцять років наполегливої праці вивели його в число­ кращих не лише в Хмельницькій області. Депутати переконались, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути, завітавши в учбово-тренувальний центр ХАЕС та на саму станцію.

Два блоки ХАЕС нині видають таку кількість електроенергії, яку спроможні спожити сім областей, кожна 123 лампочка в країні загоряється від електроенергії ХАЕС. Однак при такому стані речей нічні міста України темні. Не виняток і Хмельниччина. 

 

Голова облради Іван Гладуняк зажадав від генерального директора ВАТ «Обленерго» Олександра Шпака коментарів до цієї ситуації. Депутати також цікавились формуванням тарифів на електроенергію в компанії. Після обговорення Іван Васильович попередив керівника Хмельницькобленерго, що на сесії облради буде заслухано питання роботи цього підприємства.

Проблематику атомної галузі депутатам Хмельницькоблради окреслив заступник міністра палива­ та енергетики Юрій Недашковський, який спеці­ально прибув до Нетішина на депутатський день. У півгодинній доповіді промовець розгорнув повну картину нинішнього стану атомної енергетичної галузі.

Він відзначив, що «Енергетичною стратегією України до 2030 року» передбачено будівництво цілого ряду атомних енергоблоків, у тому числі і двох на Хмельницькій АЕС.  Необхідність такого підходу криється у тих факторах, що у найближчі 15 років всі нині діючі енергоблоки, крім першого та другого ХАЕС і шостого ЗАЕС, відпрацюють свій проектний термін. Теплова енергетика вже практично виробила свій ресурс, вона порівняно дорога і екологічно небезпечна, особливо у світлі глобального потепління.

З іншого боку в світі розпочався ядерний ренесанс.  Сьогодні в 31 країні ек­сплуатують 443 ядерних енер­гетичних реактори загальною встановленою потужністю по­над 360 ГВт, а до 2030 року  буде побудовано близь­ко 300 нових ядерних енерго­блоків. Приміром тільки Китай та Індія планують ввести в дію 120 реакторів. Ядерний ренесанс сьогодні набрав такого глобального характеру, що навіть ті країни, які свого часу прийняли рішення відмовитися від використання ядерної енергії в мирних цілях, сьогодні їх переглядають. А ті країни, які до цього не мали на своїй території АЕС вже прийняли або ж готують рішення про їх будівництво. Австралія, Єгипет, Індонезія, Монголія, Об’єд­нані Арабські Емірати, Туреччина - це далеко не пов­ний їх перелік. Навіть сусідня з нами Білорусія, яка також дуже серйозно постраждала від чорнобильської аварії, оголосила про наміри будувати на своїй території АЕС.

Схвалена урядом «Енергетична стратегія України на період до 2030 року» передбачає збереження домінуючої ролі атомної енергетики в енергозабезпеченні країни. На мові цифр це означає,­ що частка виробництва атомної електро­енергії протягом всього періоду буде зберігатися на рівні, досягнутому у 2005 році, тобто,  близько­  50 % від сумарного річного виробництва електроенергії в Україні. При цьому в абсолютному виразі його величина зросте майже в 2,5 раза (з 88,8 млрд. кВт.год в 2005 до 219 млрд. кВт.год в 2030 році). А встановлені потужності АЕС за цей період заплановано збільшити більше ніж удвічі (з сьогоднішніх 13,8 ГВт до 29,5 ГВт у 2030 році).

- Таке рішення, - я собі дозволю один раз дослівно процитувати «Стратегію…», - сказав Ю.Недашковський, -  «обгрунтовується насамперед наяв­ністю власних сировинних ресурсів урану і цирконію, а також: стабільною роботою АЕС, потенційними можливостями країни щодо створення енергетичних потужностей на АЕС, суттєвими техніч­ними, фінансовими та екологічними проблемами теплової енергетики».

Разом з тим, - зауважив промовець, - реаль­ний теперішній стан  галузі вимагає невід­кладного виконання низки заходів, необхідних для того   щоб наші АЕС змогли б пропрацювати свій проектний тер­мін експлуат­ації. Для цього необ­хідно: перше, реалізувати затверджену Урядом програму­ модернізації і підвищення безпеки енерго­блоків АЕС. Її виконання передбачає подолання окремих дефіцитів безпеки, притаманних діючим в Україні реакторам, визначених на підставі експертних дослі­джень МАГАТЕ та виконаних за найсучас­нішою в світі методологією так званих «Звітів з аналізу безпеки». А загальна вартість цієї програми оцінюється приблизно в 1,5 млрд. дол. США. До 2008 року заплановано виконати всі необхідні заходи на пілотних енергоблоках. А до 2010-го - повністю завершити всю програму. На сьогодні вона виконана поки що менше ніж наполовину.

І в цей період, і в подальшому Стратегією передбачена необхідність підвищення коефіцієнта використання встановленої потужності до 85% і зниження штатного коефіцієнта до 1,0-1,2  люд./МВт.

Друге - розв’язати проблему колосальних кредиторських боргів, накопичених за період сумнозвісних 90-х років, коли мали місце катастрофічно низькі розрахунки за електро­енергію. Без фінансового оздоровлення галузі стають примарними не тільки зазначені перспективи ії розвитку. Вона може просто достроково припинити своє існування. Ці питання сьогодні поступово вирішуються в рамках прийнятого в 2005 році і продовженого терміном дії на 2006-й і поточний рік Закону України за № 2711 «Про забезпечення сталого функціонування підпри­ємств ПЕК». (Більш детальний виклад ми зробимо у найближчих номерах газети).­

Про діяльність держадміністрації області в галузі енергетики доповів заступник голови облдержадміністрації  Мар`ян Зеленецький. Він  розкрив причини неплатежів за спожитий газ і електроенергію, про відкриття малих гідро­електро­станцій на річках області, про стан наявних ліній електромереж, які мають передавати електроенергію споживачам тощо.

У виступі генерального директора Хмельницької АЕС Миколи Панащенка був зроблений аналіз досягнень колективу і прозвучали запевнення, що рівень безпеки зростатиме, адже від цього залежатиме майбутнє не лише ХАЕС, але й енергетики загалом. Він висловив сподівання, що депутати прихильно поставляться до добудови   третього та четвертого енергоблоків ХАЕС, бо це не лише асигнування у бю­джет області, але й можливість покра­щити соціальну інфра­структуру регіону.

Міський голова Олександр Смишляєв доповів, що робиться міською владою­, аби зустріти майбутніх будівельників, монтажників та експлуата­ційників цих блоків.

Голова обласної ради Іван Гладуняк, підбиваючи під­сум­ки Дня депутата, запевнив, що подібні виїзні засідання будуть­ практикуватись надалі, аби обранці мали можливість  оцінити стан і перспективи тієї чи іншої галузі на Хмельниччині.

Віктор Гусаров

березень 2007