Михайло Якубович презентував виставку картин, яку можна вважати певним етапом у прагненні митця відшукати Істину. Хто знайомий з доробком Михайла Георгійовича, побачить, що нових програмних робіт у експозиції, що виставлена в галереї Арт-пласт, нема. Проте, компоновані за певним принципом, картини вступають в гармоній­ний ряд, аби засяяти свіжими відтінками. Особлива­ мова про так званий „Іконостас епохи риб” – поєд­нання 17 картин за тематикою „Людина від виверження Везувію до Чорнобильської катастрофи”. Вона настроєва, філософська, вмотивована роздумами про епоху, під час якої виникли великі релігії, відбувся надзвичайний стрибок у вивчені наук, людина зазнавала великих злетів і опускалась на дно пекла.

- Для людини найцікавіша  людина­, її суть, - говорить М.Якубович. - Проте,  на моїх картинах людських постатей не багато. Коли бачиш, як на заповідному місті, де донедавна все було природнім, з’являються сліди ци­вілізації у найгіршому розумінні цього поняття, - не надто хочеться малювати людину.

Пейзаж у творчості М.Якубо­вича­ займає неабияку роль. Принаймні­  один з періодів його пошу­кі­в можна визначити як золотаво-жовтий. Саме у цій кольоровій гамі намальовано чимало краєви­дів Поліс­ся – духовної батьків­щини митця. Він намагався пролитися кольором на свої творіння приблизно, як Ремб­рандт золотим дощем на красу Данаї. «Проте не все мені під­владне, - констатував під час зустрічі митець. - Я не профе­сійний художник. Мої пори­вання розподілялись між фізикою та астрономією і пензлем. І в точних науках, і в мистецтві багато непізнаного. Різними засобами я вивчаю світ. Радію, коли це вдається, дуже сумую, що далеко не все підвладне твоєму вмінню і розуму.

Крім так званого реалістичного живопису, М.Якубович  «перевіряє алгеброю гармонію» в полотнах і замальовках вселенського масштабу. На його картинах можна знайти градаціію погляду  від мікро до макросвіту, як у програмній роботі «Три лілеї». Він дивиться узагальнюючим поглядом на зникнення цивілізацій і пробивається символами до свідомості глядача.

Виставка М.Якубовича значима тим, що в одному залі об’єднались галактичні масштаби і тиха поліська природа, гігантська жага заглянути за край видимого і спокійні роздуми про малу батьківщину. Різномаштабність прийдеться до душі відвідувачів різного світосприйняття. Треба лише не полінуватись збагатити себе мистец­твом М.Якубовича.

Віктор Гусаров

березень 2007