Сказав, звертаючись до журналістів, віце-президент ДП НАЕК “Енергоатом” В.М.Пишний
Схему квітневих відвідин Хмельницької АЕС журналістами регіону їх організатори вирішили урізноманітнити. Оскільки більшість представників ЗМІ на екскурсії підприємством за вже усталеним маршрутом була, гостям запропонували знайомство з конкретними підрозділами.
Перша зустріч – на оглядовому майданчику, де на журналістів чекав заступник начальника електроцеху Ю.В.Нагорний. Він розлого й доступно розповів про роботу відкритого розподільчого пристрою 750/330 Кв, відповів на поставлені запитання. Далі було знайомство з роботою відділу технічного контролю, специфіку якого гості з’ясували, спілкуючись з керівником підрозділу І.І.Хмілевським.
Вінцем перебування на ХАЕС стала прес-конференція за участю віце-президента ДП НАЕК “Енергоатом” з ремонтів та заводського виробництва В.М.Пишного, головного інженера Хмельницької АЕС В.П.Макєєва, його заступника з ремонту В.В.Лисенка, головного інженера “Атомремонтсервісу” В.В.Жукова. Основна тематика розмови – планово-попереджувальний ремонт на енергоблоці №1, до початку якого залишилися лічені дні.
Першим взяв слово В.М.Пишний. Володимир Максимович доповів про мету свого приїзду на ХАЕС.
- Сьогодні ми провели засідання виїзного штабу з організації ППР на енергоблоці №1, який виводиться в ремонт 1 травня. Його тривалість – 57 діб.
Проведення таких засідань стало нашою доброю традицією і практикується на всіх атомних станціях. Якщо з якихось причин не вдається зробити це на місцях, проводимо в компанії в режимі відео-конференції. Почути і побачити один одного у такий спосіб можливість є.
Це суттєво допомагає в роботі, станція відчуває, що вона не одна. А проблеми, які виникають у атомній галузі, жорстко контролюються в компанії і оперативно вирішуються. Ідея проведення виїзних штабів прижилася, і ми не налаштовані згортати започатковане. Навпаки, розширюватимемо коло учасників, у тому числі й за рахунок ЗМІ. З вами нам потрібно все більше й більше працювати, адже маємо великий спільний проект – робота з громадськістю в плані підготовки і проведення консультативного референдуму з питань добудови 3 і 4 енергоблоків.
На сьогоднішній зустрічі ми детально проаналізували які, окрім зарегламентованих, заплановані додаткові роботи в рамках заходів з підвищення безпеки і надійності обладнання, розглянули аспекти підготовки і проведення якісного ремонту у визначені строки: від забезпечення обладнанням, запчастинами та матеріалами до потреби у спецодязі, засобах індивідуального захисту, питань побутового характеру. Як, наприклад, ремонт душових чи розселення персоналу, залученого з інших АЕС і підрядних організацій. Адже цього разу у ППР візьмуть участь 60 спеціалістів з Южно-Українська і 15 з Кузнецовська. Це крім того, що максимально залучатиметься персонал “Атомремонтсервісу” – нашого спеціалізованого відокремленого підрозділу. Ми також проаналізували фінансовий бік справи, інші складові ремонтної кампанії, домовившись нічого не приховувати один від одного. І, знаєте, з’явився оптимізм у всіх учасників штабу: реальна можливість виконати якісний ремонт, не порушуючи при цьому встановлених строків, у нас є.
Про залучення підрядних організацій до проведення ППР журналістам розповіли В.П.Макєєв і В.В.Лисенко. Загалом на енергоблоці в цей період працюватиме 357 чоловік з числа підрядників, задіяних у ремонтних роботах і 142 – у тих, що пов’язані з реконструкцією. Основні вимоги до персоналу – фахова підготовка, кваліфікація, досвід, якість, вартість робіт і послуг. В.М.Пишний порадив підрядникам бути більш проворними і заявляти про себе, активно освоюючи ринок, пропонуючи в тому числі свої послуги тепловикам. Бути конкурентоспроможним не значить сидіти, склавши руки, з надією, що сьогодні-завтра тобі посипляться привабливі пропозиції.
Спілкування з журналістами не обмежилося винятково темою ППР на енергоблоці №1. Колеги просили пояснити чим викликані посилені заходи охорони на атомних станціях; що спричинило затримку більш як на 5 діб виходу з ремонту енергоблока №2 у минулому році; які вони – реактори нового покоління і чи з’являться такі на нашому проммайданчику; хто основний постачальник обладнання для АЕС; яка доля законопроекту про соціальні гарантії для населення зони спостереження тощо.
В світлі двох останніх питань з зазначеного вище переліку В.М.Пишний, висловився за однозначну підтримку вітчизняного товаровиробника, який за певними напрямками може забезпечити дуже високий відсоток виробництва і постачання необхідного для АЕС обладнання. Наступного тижня група фахівців на чолі з народним депутатом В.К.Бронніковим планує виїхати на заводи-виробники машинобудівного комплексу України і на місцях оцінити можливість кожного з них у цьому плані.
Щодо законопроекту, то він мусить бути суттєво доопрацьований. Без чітко виписаного механізму застосування його положень годі розраховувати на очікувані результати.
Ольга Сокол
квітень 2007