Днями завершився 9-й Всеукраїнський шкільний фестиваль-конкурс

Українського ядерного товариства “Ядерна енергетика і ми”,

який відбувся у місті Кузнецовську

До кузні кадрів

атомної енергетики

Нетішинські школярі традиційно беруть участь у всіх конкурсах, які організовує Українське ядерне товариство. Цьогоріч честь представляти наше місто на фестивалі КВК випало вихованцям зош №4, які підготували   номери  для  Клубу Винахідливих та Кмітливих, а також переможцям в інших номінаціях -  школярам усіх шкіл Нетішина.

Автобус, що був виділений ВП ХАЕС у рейс до Кузнецовська, швидко наповнився сміхом, піснями і позитивними емоціями. Діти їхали налаштувавшись на перемогу. До Кузнецовська автобус супроводжували на спецмашині інспектори Державної патрульної служби. І лише на трасі виникала якась перешкода, вмить лунала сирена, зустрічні автомобілі стишували швидкість, зупиняючись на узбіччі.

За вікном минають зелені насадження. Прямуємо через населені пункти, а навкруг кипить молоко весняних садів.

Із піснями і жартами весела нетішинська компанія не зогледілась, як на видноколі показались градирні РАЕС. Наряд автоінспекторів бажає вдалих виступів та відпочинку і залишає супровід.

Ми у Кузнецовську. Доїхали порівняно швидко. Пригадуються дні велопробігу до цього міста, який відбувся чотири роки тому. Віддаль від Нетішина долали на велосипедах  майже  три  дні. До речі, у місті енергетиків РАЕС про  “екстрим” колег пам’ятають досі.

Кожен,  хто  вперше  відвідує місто рівнен­ських атомників, звертає увагу на широкий проспект, який пролягає через центральну частину. Всюди  клумби  з  квітами. Обабіч дороги причепурились споруди із оригінальними архітектурними рішеннями. Принаймні можна переконливо  сказати, які будинки були зведені за Радянського Союзу, а які пізніше. Різниця у стилях суттєва.

Місто-супутник РАЕС одержало статус  селища  1977 року. Тоді ж було присвоєно йому назву – Кузнецовськ,  на  честь  Героя  Радян­ського Союзу Кузнецова, який був роз­відником. Правда, сьогодні неоднозначні погляди на діяльність месника, але Кузнецовськ залишається Кузнецовськом. Місто по-праву можна назвати кузнею кадрів для атомної енергетики. РАЕС є другим після ЧАЕС проммайданчиком в Україні, звідки в енергосистему влились перші кіловати. Багато спеціалістів з Кузнецовська прийшли на допомогу колегам під час пусків енергоблоків на ЗАЕС, ЮУАЕС, ХАЕС.

Як би там  не було, а Кузнецовськ став окрасою північної Рівненщини. Великим досягненням керманичів цього міста є, безперечно, охайність вулиць. Постійна чистота до певної міри дисциплінує і виховує: соромно смітити там, де ідеально прибрано.

- А у вас завжди так чисто? – запитав у місцевого жителя.

- Коли з ринку не дме вітер…

Нашу делегацію поселили у гуртожитку,  бо у станційному готелі “Вараш”, розрахованому на 228 місць, на той час мешкали відря­джені спе­ціалісти, що беруть участь у ремонтній кампанії на третьому енергоблоці. Під час проживання виникали певні незручності, але вони були малопомітними, бо превалювали позитивні емоції.

Юні науковці

під “прицілом”

Перебування у Кузнецовську збіглось із черговою річницею Чорнобильської трагедії. Представники АЕС взяли участь у покладанні квітів до пам’ятника ліквідаторам та постраждалим у найбільшій техногенній аварії ХХ століття.

Після цього не просто було захищати реферати з тематикою атомної енергетики.

Немає сумніву, що з міст-супутників АЕС на своєрідний іспит прибули кращі юні науковці. Під час ознайомлення з рефератами було дивно усвідомлювати, що учні старших класів настільки досконало орієнтуються у проблемах атомної енергетики. Діти демонстрували грунтовні знання, які голова журі, віце-президент Українського ядерного товариства С.Барбашов оцінив  за  рівнем  другого-третього курсу  технічних  вузів.

Було цікаво спостерігати, як впевнено розповідали про свій науковий доробок нетішинські школярі. Дар“я Подколзіна ознайомила загал із водним господарством ХАЕС, акцентуючи увагу на способах боротьби з біологічними перешкодами, зокрема з молюском дрейсени. Сергій Головко окреслив перспективи розвитку атомної енергетики світу. Схвальну оцінку журі заслужив реферат Івана Троцика про визначення вмісту цезію та стронцію у природних компонентах 30-кілометрової зони навколо ХАЕС. Учень зош №4 з честю витримав “пресинг” комісії, яка була в захопленні від того, що хлопець при підготовці реферату особисто брав участь у відборі та дослідженні проб. Вердикт журі виявився втішним – Івану Троцику присуджено перше місце. Однак, гран-прі дістався кузнецовському учневі Ігорю Коляді.

І не лише цінні подарунки потішили переможців, а й звістка Сергія Барбащова, що призери матимуть змогу без  вступних  іспитів стати студентами Севастополь­ського уні­верситету ядерної енергетики та промисловості.

Піклуватись

про майбутнє –

хороша традиція

До проведення 9-го Всеукраїнського шкільного фестивалю-конкурсу під егідою Українського ядерного товариства  був  неабиякий інтерес представників  ЗМІ. Це й стало підставою  для  організації прес-конференції.

Із вступним словом до журналістів  звернувся  віце-президент, виконавчий  директор  Українського ядерного  товариства  Сергій  Барбашов:

- Українське ядерне товариство створено у 1992 році. За час свого існування воно зробило певний внесок у вирішення багатьох наукових, виробничих і соціальних проблем ядерної енергетики України. Велику увагу у своїй діяльності УкрЯт приділяє культурі безпеки на підприємствах галузі, працює з молоддю, громадськістю, ЗМІ, вирішує екологічні  проблеми ядерної енергетики, активно здійснює інформацій­но-видавничу діяльність, бере участь у вирішенні питань підготовки спеціалістів для ядерної енергетики. У своїй роботі Українське ядерне товариство використовує широкий діапазон форм і засобів, що сприяють активізації творчих процесів у наукових і виробничих колективах, серед учнівської молоді. До них належать конференції і семінари з найбільш актуальних проблем галузі. Українське ядерне товариство є ініціатором творчих конкурсів, олімпіад, оглядів, надає методичну допомогу, забезпечує збирання і поширення інформації, пов’язаної з проблемами україн­ського ядерно-енергетичного комплексу.

Схвальну оцінку діяльності Українського ядерного товариства дала начальник відділу роботи з громадськістю ДП НАЕК “Енерго­атом” Антоніна Беньковська. За її словами, енергокомпанія активно підтримує  всі  акції УкрЯт, адже вони спрямовані на підвищення іміджу енергетичної галузі. Антоніна Олександрівна наголосила, що сьогодні пріоритетною є соціальна політика, яка стоїть в  одному ряду із  забезпеченням  безпеки на  АЕС. А про майбутнє атомної енергетики треба думати вже сьогодні, адже введення  нових  потужностей, згідно з чинним законодавством, не може відбутись без консультативних референдумів  із  населенням,  що проживає у зоні спостереження енергетичних об’єктів.

- Нещодавно   я   побувала    на     13-о­­му конкурсі рефератів, літературних творів, малюнків, організованому на ХАЕС,  -  ділиться  враженнями Антоніна Беньковська, - і була  приємно вражена організацією заходу. Підсумки  конкурсу  проходили в урочистій обстановці. Нетішинці  цього  разу спонукали до участі у конкурсі  учнів шкіл зони спостереження. У конкурсі малюнків  гран-прі  одержав  юний художник з Острозького району. Сподіваюсь, що й на інших електро­станціях  переймуть досвід співпраці із навчальними закладами регіону.

У  прес-конференції   також  взяли участь головний спеціаліст відділу АЕС Київського інституту “Енергопроект”  Людмила  Ігнатенко,  начальник  відділу роботи з громадськістю  та  ЗМІ РАЕС Валерій Шинкар, начальник відділу роботи  з  громадськістю  ЮУАЕС  Володимир Зернопольський. Вони висловили  задоволення  від організації  конкурсів та фестивалів  і  підтримали ініціативи Українського ядерного товариства.

Бути толерантними – не бути переможцями?

І ось довгоочікуваний конкурс веселих та кмітливих. У Палаці культури  –  аншлаг. Кожна група підтримки воліє бачити у переможцях свою команду. Але, як мовиться, на те і є журі. До його складу був залучений і  автор цих рядків. Але чи можна об’єктивно оцінювати свою команду? Отож на попередньому  зібранні  я  відстояв  пропозицію, щоб при оцінці “своїх” член суддівської  комісії  не  брав участі у голосуванні. З цим погодились.

У жеребкуванні нетішинській команді “Діалог” дісталось право першими  розпочати  КВК.  Діти  справились  із завданням, витримавши  задану тематику. Але згодом  довелось  бути  свідком  “скупих” оцінок моїх колег.

Неналежно оцінений дебют не засмутив учнів Нетішинської зош №4, і вони “на всіх парах” провели розминку та останній конкурс. Але наздогнати  лідерів  не вдалось. Попри все команда на чолі з капітаном Ярославом Колінчуком вела себе достойно, використовуючи виважений гумор. У виступах інших команд був і відвертий плагіат, і випади  на  рівні непристойностей. Але, як мовиться, журі видніше.

За підсумками трьох етапів конкурсу перше місце посіли господарі. Організатори вирішили другого та третього місць не присуджувати. Номінація “За мирне вирішення політичних  проблем”  дісталась  школярам Нетішина.

Позитивні  враження  на орга­нізаторів   конкурсу  та журі справила учениця Нетішинської зош №4 Лариса  Шминдрук,  яка  успішно  перевтілилась у роль Юлії Тимошенко. Їй присуджено титул “Міс КВК”.

- Ми   розраховували   на   більший успіх, -   коментує    педагог-організатор  Нетішинської   зош  №4,  автор сценарію Олена Хоменко, - адже  виступи  побудували  згідно з визначеними   організаторами  завданнями. Інші  цим  нехтували.  Виступом моїх вихованців я задоволена, бо знаю, в яких умовах довелось  нам готуватись  та  й тер­міни  були  обмежені.  На  підготовку   пішло   лише   десять   днів. Діти зробили неможливе.

Олександр Шустерук

травень 2007