Зворотна сторона обкладинки сімнадцятого номера Всеукраїнського видання для бюджетних­ організацій “Баланс. Бюджет” від 11 червня пото­чного року заворожує читача промовистим заголовком: “Ці імена повинна знати вся Україна”. Для нетішинців ця інформація має особливий зміст, адже в двадцятці кращих за результатами Всеукраїнської відкритої атестації бухгалтерів та економістів бюджетних організацій є двоє представниць нашого міста – головний бухгалтер сані­тарно-епідеміологічної станції Інна Валентинівна Чирухіна та заступник головного бухгалтера СМСЧ-4 Ольга Олександрівна Лучинська. З нею в переддень професійного свята ми й зустрілися.­

У санчастині Ольга Лучинська з 1992 року, перш ніж зайняти нинішню посаду проторувала чималу дорогу професійного росту. Спочатку закінчила училище, диплом якого давав право працювати бухгалтером у сільськогосподарській сфері. За якийсь час вона вже опановувала бю­джетний облік у Харківському фінансовому технікумі. Думала, цього буде цілком достатньо для професійного майбуття. Але життя з його всезростаючими вимогами внесло поправки у розмірений ритм, у 2005 році на руках Ольги Лучинської був диплом про закінчення Тернопільської академії народного господарства. Вона з неприхованим гумором згадує як у глибокому дитинстві мріяла про навчання в академії. Уява дівчинки мала свою логіку: після цього неодмінно стану академіком. Насправді ж стала магістром з обліку й аудиту. Але це був лиш тимчасовий пік, бо врізалися в пам’ять слова професора Журавля, який по закінченні закладу казав випускникам: “Віднині ви не маєте права залишатися такими, як були дотепер, мусите постійно розвиватися.”

Настанова дворічної давності блискавично спрацювала, як тільки у тижневику “Баланс. Бю­джет” Ольга Лучинська прочитала про оголошену­ виданням Всеукраїнську атестацію бухгалте­рів та економістів бюджетної сфери. Вона проходила в два етапи: перший - заочний, другий - очний. Окрім О.О.Лучинської на участь в атеста­ції зголосилася головбух місцевої СЕС І.В.Чирухіна.

З грудня по лютий атестаційна комісія приймала відповіді учасників на тестові завдання. Загалом перший етап зібрав ледве не дві тисячі бажаючих перевірити свої здібності, проявити як фахові навики, так і творчий підхід до виконання атестаційної роботи. Нетішинки дуже оперативно надіслали свої варі­анти відповідей і час, що пройшов до оголошення результатів, їм видався нестерпно довгим. Хвилювалися надаремне, адже обидві потрапили в число сертифікованих учасників, яких у загальній кількості набралося 237 осіб. Сертифікат давав право на участь у другому етапі атестації і не скористатися таким шансом було б несправедливо.

Звісно, було трохи лячно. Бо, якщо заочна форма дозволяла перевірити свої знання­ за допомогою спеці­альної літератури, консультацій з колегами тощо, то зараз такий варіант не проходив. Можливо й тому не всі допущені до участі в другому етапі атестації взялися його долати. Ольга з Інною вирішили йти до кінця, хоча так само хвилювалися. Інна Чирухіна стверджує: навіть більше як у студентські роки. Бо ж і стаж, і посада самі собою зобов’язують достойно себе проявити. Вдома за неї тримала кулаки вся родина, раз-по-раз телефонуючи у столицю.

У Київ приїхало 180 чоловік. Протягом півтора годин вони повинні були дати письмові відповіді на 12 різнопланових питань, що стосувалися оподаткування, заробітної плати, кошторису, соціальних пільг тощо. Деякі завдання виявили­ся надто складними, оскільки не всяк за своїм профілем щоденно з ними зустрічається. Утім, як пише “Баланс. Бюджет”, “двадцять учасників атестації впорались майже з усіма тестовими завданнями. Для таких Професіоналів на карті України бухгалтерського обліку немає білих плям. Ці Майстри своєї справи отримають атестат “Професіонал Балансу” з відзнакою”.

Нетішинки отримали такий атестат, який, за словами переможниць, додає їм, передусім, самовпевненості та бажання до подальшого удосконалення професійних навичок, якому ніколи немає меж. Черговим кроком могла б стати участь у першому щорічному конгресі, який саме в ці дні проходить у Ялті. Але через відсутність коштів взяти участь у цій події наші землячки не змогли.

Вони вдячні тижневику “Баланс. Бюджет” не тільки за ініціативу проведення атестації, результати якої для обох стали приємними і приголомшуючими водночас. У колективі бухгалтерії шанують видання за можливість віднайти в ньому відповіді на будь-які питання бухгалтерської роботи в бюджетній сфері. Що вона суттєво різниться в порівнянні з промисловістю і має свою специфіку, сповна відчули при переході СМСЧ з одного відомства в інше. Треба, кажуть, бути справді великим професіоналом, щоб перейти “з одних рейок на інші” і не допустити жодних збоїв у обліку та звітності.

Добре, що фактично весь колектив стабільний, плинність кадрів його не діймає, а багаторіч­ний стаж та набутий досвід дозволяють вирішувати завдання будь-якої складності.

Від початку утворення бухгалтерії СМСЧ-4 (1987р.) й аж до нинішнього квітня її незмінно очолювала Зінаїда Олександрівна Бикова з дня у день за будь-якої погоди добираючись сюди зі Славути, де проживає. Загалом за її плечима 47 років (!) стажу бухгалтера. Тепер на посту головбуха СМСЧ Оксана Дмитрівна Комар.

Увесь колектив бухгалтерії налічує дев`ять осіб.  Фактично з перших днів і дотепер працюють Майя Дмитрівна Ковальчук, Ніна Олександрівна Стружко. Понад півтора десятка літ віддали бухгалтер­ській справі у СМСЧ-4 Світлана Григорівна Харченко, Лариса Миколаївна Білоус, рівно п`ятнадцять – моя співрозмовниця Ольга Олександрі­вна Лучинська, на рік менше Тетяна Павлівна Цикальчук, Любов Миколаївна Помаранська. Цьогоріч прийшла у колектив Олена Віталіївна Овсієнко.

Після перемоги в атестації, в емоційному пориві Ольга Лучинська присвятила своїм колегам поетичні рядки. До речі, пише вона давно, а нетішинцям добре знайома ще й за вдало зіграними ролями в театрі-студії “Маски”.

Отож, бухгалтерам присвячується.

Ось тут ми всі: і дружні, і кмітливі,

Веселі, мрійні, гомінливі.

Нас небагато на роботі,

Та всі ми віддані турботі,

Щоб скарб державний зберігати

Потрібно все обрахувати.

А літом так бува нелегко:

Душа на морі, десь далеко,

А то в Карпати залетиш…

А звіти?! Звіти здати мусиш.

Та вже як цифри стануть в ряд

Від щастя очі аж горять.

І знову день, і знов турбота,

Яка ж прекрасна в нас робота!

Ольга Сокол

липень 2007