Вхід

ХАЕС і здоров’я людей: паралелі недоречнi

 

Хмельницькі медики не бачать прямого зв’язку між експлуатацією ядерного об’єкта

і рівнем захворювання населення прилеглих територій

Заледве не на всіх зустрічах з депутатами місцевих рад прилеглих територій, проведених минулоріч Хмельницькою АЕС, обранці від народу порушували питання стану здоров’я людей. Посилаючись кожен на свої статистичні дані, представники громад припускали, або й стверджували, що ріст того чи іншого захворювання викликаний сусідством районів з ядерним об’єктом. Вже тоді визріла думка поспілкуватися на злободенну тему з фахівцями від медицини. Тривалі переговори увінчалися зустріччю журналістів Нетішина, Славути, Ізяслава з провідними спеціалістами Хмельниччини, організованою відділом роботи з громадськістю і ЗМІ Хмельницької АЕС.

Відбулася вона минулої п’ятниці в управлінні охорони здоров’я облдержадміністрації і мала своє продовження в онкодиспансері та обласній лікарні. На запитання медійників відповідали в.о.начальника вищеназваного управління - заступник начальника з охорони материнства і дитинства Т.П.Косовська, начальник відділу лікувально-профілактичної допомоги дорослому населенню Л.Я.Демчук, головний онколог В.М.Васєчко, заступник державного санітарного лікаря області Т.В.Грицькова.

Наші візаві відповідально заявили про те, що стовідсоткове «так» чи «ні» у цій ситуації може бути сказане лише за умови проведення спеці­ального наукового дослідження. Наразі таких методик просто не існує, і фахівці користуються загальними підходами до оцінки стану здоров’я населення. Аналізуючи офіційні статистичні дані, які акумулюються в інформаційно-аналітичному відділі управління, вони стверджують, що закономірностей, які б вказували на прямий зв’язок роботи ядерного об’єкта і ріст того чи іншого захворювання, не існує. Якщо, скажімо, у Славуті простежується в порівнянні з попередніми роками збільшення показника онкозахворювань, то в інших населених пунктах, розташованих на такій же відстані від ХАЕС, у тому числі й самому місті-супутнику Нетішині, така аналогія, на щастя, відсутня. Отож, прив’язати однозначно й одномоментно цей факт до роботи атомних енергоблоків медики не беруться.

Зрештою, який би регіон області не взяти – північний, південний тощо – ситуація з захворюваннями строката: в одних населених пунктах і районах переважають одні хвороби, в сусідів статистика фіксує іншу картину. Загальні дані не дають підстав стверджувати, що з початком експлуатації атомної станції відбулися кардинальні зміни в здоров’ї населення прилеглих до АЕС територій чи й області загалом.

 

івненщині. Область з огляду на своє розташування, у  тому  числі  й на  безпосередню близькість до Нетішина, фактично має  на  своїй  території 2 атомні станції. Якщо слідувати теорії про згубний вплив таких підприємств на здоров’я людей, тут мала б бути і зовсім невтішна статистика. Натомість за окремими класами захворювань  (загалом  їх 15), у тому числі й за рівнем онкохвороб, Рівненщина має значно кращі позиції, ніж Хмельниччина.

Захворюваність населення в Україні реєструється за зверненням людей за медичною допомогою. У містах статистика помітно вища і не зовсім тому, що їх мешканці більш кволі й схильні до недуг. Медики знаходять цьому пояснення в наступному: більша доступність до медичної допомоги, наявність лікарів-спеціалістів відповідної кваліфікації, діагностичної апаратури, вищий рівень медичної культури тощо. Скажімо, відсутність у районі лікаря-фтізіатра, а такі випадки мають місце, позначається на статистиці захворювань такого напрямку. Вона  нижча,  бо  певні відхилення в здоров’ї просто невчасно виявляються. Зізнаймося самі собі, ми йдемо до лікаря, коли вже  незмога, а  зовсім не з метою профілактики. З огляду на це, медики не ототожнюють наявну статистику  з  справжнім   станом  справ. Похибка, говорячи  мовою  соціології,  тут  може бути суттєвою.

А суттєвих змін у радіаційній обстановці в зоні розташування АЕС за роки її експлуатації, як стверджує Т.В.Грицькова, не відбулося. Контроль за цією територією, як випливає з її слів, розпочався задовго до будівництва об’єкта. А вже потім, з врахуванням рози вітрів, було визначено 4 контрольні точки спостереження, на відстані 3, 5, 18 і 30 кілометрів: Нетішин, Полянь, Славута і Шепетівка. Тут щоденно проводяться заміри гамма-фону, відбираються на дослідження проби атмосферних опадів, овочевої продукції, зернових, молока, трав’яних посівів на луках і  пасовищах, грунту, хвої  в  лісах,  водоростей і донного намулу в р.Гнилий Ріг… За результатами  досліджень  гамма-фону,  які  проводилися в першому півріччі поточного року, він становив:  Нетішин  –  7-10  мкР/год,  Полянь   –   7-9 мкР/год, Славута – 8-11 мкР/год,  Шепетівка – 10-16 мкр/год. Таким самим був рівень і  до пуску 1 енергоблока ХАЕС, він відповідає природному для цієї території фону.

 

Хвороби приходять

з вiком

У багатьох випадках ріст того чи іншого захворювання має ознаки вікового характеру. Нетішин у цьому плані виглядає більш привабливо, пояснення того, що рівень поширеності захворювань у місті нижчий від обласного показника, медики частково знаходять у переважаючій більшості в місті молодого населення. І хоч за окремими класами захворювань дітей, підлітків, дорослих показник вищий обласного, медики не схильні бачити в цьому отой живучий у свідомості мас штамп: винна АЕС. Окрім того, що в місті діє спеціалізований лікувальний заклад і люди мають можливість вчасно звернутися за допомогою  та  проконсультуватися, ретельне обстеження персоналу провідного  підприємства так само вчасно дозволяє  виявити  відхилення в здоров’ї. В сумі статистика дає високі показники, хоча вони, як це  неодноразово звучало під час прес-конференції, не викликають  тривоги, є притаманними для міст і не потребують якоїсь особливої роботи медиків.

Якщо для  багатьох територій проблемою №1 залишаються онкозахворювання, про це трохи далі, то  в  Нетішині, за словами голови  ЛКК СМСЧ-4 О.В.Андрєєва, перед  ведуть  недуги, пов’язані з великим  психо-фізичним навантаженням,  стресами.  Ці  слова  підтвердив  і   начальник відділу  охорони  здоров’я  ХАЕС О.Є.Козловський. Оскіль­ки переважну більшість працюючого населення складає персонал АЕС, мова йде саме про цю категорію нетішинців. Олександр Володимирович пояснює такий стан додатковим навантаженням на персонал, пов’язаним з пуском 2 енергоблока. Дві ремонтні кампанії в рік, робота на високотехнологічному обладнанні, інші виробничі фактори даються взнаки. Помимо допомоги  медиків, на його думку, для відновлення сил персоналу більш повно й різнобічно потрібно  використовувати  можливості  спорт­комплексу.

 

Онкологи б’ють

на сполох

Онкозахворювання не мають територіальних ознак і є загальносвітовою проблемою, фахівці констатують їх зростання. Так, за останні 10 років спостерігається щорічна зміна показника в бік збільшення на 0,7-1%. Однозначної відповіді про причину походження цих недуг не може дати ніхто, хоч з цього приводу є маса теорій і маса думок. Впливу радіації, на що нарікає громадськість, фахівці відводять 6-8% від загальної кількості захворювань. Найчастіше медики вказують на старіння населення – з роками в організмі накопичується маса шкідливих речовин, на неправильне харчування, тютюнопаління, тривале перебування на сонці і байдуже ставлення до свого здоров’я. Пройти онкопрофілактичний чи флюорографічний огляд нами не сприймається за норму. А відчувши щось неладне, люди не спішать звертатися за допомогою до медиків, вдаються до послуг цілителів. З онкопроблемами так легковажити не можна, бо згаяний час може коштувати надто дорого. Головний онколог УОЗ В.М.Васєчко радить газетярам, котрі друкують масу рецептів знахарів і провидців, робити обов’язкову приписку: спершу  зверніться  до  лікаря для з’ясування діагнозу.

Ситуація в області наступна – маємо 24000 онкохворих. Серед усіх адміністративних територій України за рівнем цього показника область займає 13 -16 рангові місця, хоча він вищий середньоукраїнського. У районах, розташованих поблизу Хмельницької АЕС (Білогірський, Ізяславський, Шепетівський) і м.Нетішині за період з 1996 по 2006 рік рівень онкозахворюваності нижче середньообласного показника. До 2004 року така ж ситуація реєструвалась і в Славутському районі, зараз спостерігається зростання.

Згідно з аналізом, проведеним фахівцями онкологічного диспансеру, окремі захворювання на рак у 2001-2006 роках виглядають наступним чином.

Рак щитовидної залози: обласний рівень захворюваності нижче середнього по Україні. Як в цілому по Україні, так і в області, є тенденція до зростання захворюваності. По районах тенденція до зростання захворюваності відмічена в Ізяславському, Славут­ському, Шепетівському (найбільш суттєво – в Славутському районі), у Білогірському районі та м.Нетішині – мають місце міжрічні коливання показника (в 2006 році – взагалі не зареєстровано випадків даного захворювання).

Лімфоми: по області рівень захворюваності вище середнього в Україні (3-5 рангові місця серед 27 регіонів України). Як в області, так і в Україні, відмічена тенденція до зростання захворюваності на лімфоми. На територіях, прилеглих до ХАЕС, картина «мозаїчна»: реєструються значні міжрічні коливання захворюваності. Чітко вказати на стабільно високу захворюваність в цих регіонах неможливо.

Лейкемії (лейкози): обласний рівень захворюваності на лейкози вище українського (2-6 рангові місця по Україні). По області реєструються міжрічні коливання рівня захворюваності без тенденції до зростання. В Україні має місце зниження захворюваності на лейкози, серед прилеглих до ХАЕС районів зросла захворюваність лише в Ізяславському районі, у м.Нетішині, навпаки, зниження захворюваності на лейкемії, в інших – міжрічні коливання.

Медики не перестають наполягати на вчасному звертанні за допомогою при перших ознаках, що викликають занепокоєння. Адже в багатьох випадках неладне можна запідозрити чисто візуально: на шкірі, в ротовій порожнині, на молочних залозах. Діагностична апаратура і ква­ліфікація лікарів дозволяють розпізнати  хворобу  на її ранніх стадіях. Але запізнілі звернення оперативності завадять. У минулому році, за словами В.М.Ва­сєчка, в області мав місце 701 випадок занедбаних ракових захворювань, а головний лікар онкодиспансеру Л.М.Бриндіков в цьому аспекті висловився так: у США діагноз онкозахворювання 1 і 2 стадії ставлять у 80% випадків, у нас – у 20%. Натомість занедбаних випадків у нас 80%. Ефективність лікування, зрозуміло,  залежить  від вчасного виявлення хвороби.

На прикладі раку молочної залози Леонід Миколайович запевнив журналістів, що при першій – другій стадії фахівці стовідсотково гарантують людині (з обмовкою, що таких гарантій у медицині не прийнято давати – авт.) 5-10 років нормального життя.

Третя – четверта стадія суттєво скорочує найсміливіші оптимістичні прогнози. Головний лікар зауважує, що онкохворі страждають, як і будь-хто інший з пацієнтів, багатьма іншими недугами, які нерідко спричиняють фатальний кінець. Але людський поговір давно прирік хворого, ледве зачувши про наявність онко, і, скажімо, інфаркт – справжню причину конкретного смертельного випадку – у розрахунок не береться.

Під час екскурсії закладом журналісти мали змогу ознайомитися з сучасною діагностичною апаратурою, якою оснащені централізована цитологічна лабораторія, відділення радіоізотопної діагностики тощо. Леонід Миколайович особливо наголошував на правильному встановленні діагнозу і уникненні прийняття поспішних рішень. Визначення одного вузькопрофільного фахівця, наприклад, ендокринолога у випадку з захворюваннями щитоподібної залози, замало. Мусить бути проведене комплексне обстеження, де висновки ендокринолога, хірурга будуть підкріплені результатами ультразвукового до­слідження,  іншими даними. Якщо всі вони вказуватимуть на необхідність оперативного втручання, тільки тоді потрібно погоджуватися на такий крайній захід.

Онкодиспансер розрахований на 335 ліжок, має свою специфіку і від класичної хірургії суттєво відрізняється тим, що пацієнти після операції перебувають тут триваліший строк: зазвичай вони проходять курс “хіміотерапії” (медики, до речі, схильні до терміну “лікувальна терапія”, де відсутнє слово хімія з його відлякуючим відтінком, що  сприймається відповідно – авт.) Загалом в онкодиспансері аж 4 хірургічних відділення, медична допомога в них надається за напрямками: мамологія, шлунково-кишковий  тракт,  гінекологія, недуги  шиї  і голови. Планується  створити  відділення урології, є необхідність у перинатальній хірургії.

Зростання онкозахворювань фахівець зі стажем лікаря і науков­ця, якому випало працювати з самим Шалімовим, вивчати досвід колег зі США, Л.М.Бриндіков не  пов’язує  з  експлуатацією АЕС. Бо  якраз  у  зоні спостереження такого зростання не спостерігається, а в самому Нетішині минулорічний показник менший від усіх інших районів.

Онкодиспансер за минулий і поточний рік отримав багато сучасного обладнання, чого не було протягом 10 років поспіль. Бо онкологія в числі ряду інших визначена пріоритетним напрямком розвитку медицини. Тут головний лікар не оминув такого факту: пацієнти, посилаючись на особисту опіку онкологією  Президента України, звинувачують персонал у  навмисному “приховуванні” препаратів, які мають бути в достатній кількості. Треба сказати, що будь-яка добра ініціатива, навіть президентська, проходить надто довгий і складний шлях до її реалізації. Так, диспансер вже півроку не отримує грошей з держбюджету на придбання необхідних препаратів. Медики кажуть людям про це відверто.

Відверто й на всіх рівнях Л.М.Бриндіков (він, до речі, депутат обласної ради) заявляє про байдужість і нехтування здоров’ям персоналу приватних підприємницьких структур. Від них важко дочекатися, у тому числі й в Нетішині, проплати медоглядів своїх працівників чи допомоги конкретним лікувальним закладам. Лікаря просто бісить, як «круті» хлопці від бізнесу хизуються в  компанії  тратою грошей. Коли  чує,  як  хтось із них з легкістю говорить про прожиті-прогуляні за 1 ніч 2000$, серце стискається від болю. Це ж скільки препаратів можна було б придбати для тих, хто живе надією на порятунок!

 

Дослухаймося

до внутрIшнього «я»

В області взято серйозний курс на зміцнення матеріально-технічної бази лікувальних закладів всіх рівнів, мережа яких є достатньо розгалуженою. І хоч тут, як мовиться, «передозування» бути не може, бо час не стоїть на місці і на зміну сьогоднішній суперновинці приходить ще більш удосконалена, той же головний лікар онкодиспансеру стверджує, що якби в заклад надійшло зараз обладнання, мав би мороку куди його поставити. Не через перенасиченість, а з причини непристосованості приміщення. Хоча, було б що брати,  внутріреконструктивні  роботи в такому випадку не забаряться.

Не ремствує з приводу нестачі необхідного сучасного устаткування і головний лікар обласної лікарні А.С.Флексемберг. У закладі, розрахованому на 800 ліжок, вільних місць фактично не буває. Тут працює 1200 осіб персоналу, серед яких 4 доктори медичних наук і 18 кандидатів наук. Фахівці  надають  лікувальну  і  консультативну допомогу за всіма напрямками, виїжджають на місця аварій і стихійних лих, в районні і міські лікарні.

Кілька слів про найближчі плани. За наявності необхідних коштів цьогоріч планують завершити будівництво ще одного корпусу, в якому розміститься центр планування сім’ї і відділення перинатальної патології. Є наміри розширити відділення кардіохірургії, де проходитимуть лікування пацієнти з судинними патологіями, в тому числі й інсультом. В одному з підвалів, за словами головлікаря, хочуть відкрити їдальню для персоналу, бібліотеку, архів – це позапроектні плани.

В одній публікації не переповісти можливості фахівців обласної лікарні. Тут, наприклад, з гордістю говорять про те, що в закладі проводять операції на відкритому серці, освоїли аортокоронарне шунтування, мають хороші напрацювання у відділенні нейрохірургії, урології, гінекології, опіковому тощо. Тут, як і в інших обласних лікувальних закладах, готові прийняти пацієнтів з будь-якого населеного пункту.

Впродовж зустрічі запитання були обопільними. Медики цікавилися які пільги згідно з законодавством передбачені для жителів зони спостереження, висловлювалися за те, аби кошти, які спрямовуватимуться на соціальний розвиток територій в разі добудови 3-го енергоблока  виділялися і медицині, зокрема на  придбання діагностичного обладнання.

До теми правильного харчування також поверталися не раз. Прозвучало це і в контексті відповіді на запитання про ймовірні негативні наслідки для здоров’я нетішинських дітей, які перенесли дизентерію два роки тому. Тетяна Петрівна Косовська запевнила, що вчасно поставлений правильний діагноз і кваліфіковане лікування унеможливили ймовірні негативні прояви. Так що в разі виникнення у дітей якогось захворювання простудного чи іншого характеру мамам не варто посилатися на прикрість дворічної давності, вбачаючи у цьому прямий зв’язок. Єдине, дизентерія, як і будь-яка інша недуга, може послабити іму­нітет, перенесена хвороба вимагає певної дієти, якої не завжди дотримуються. Дієти, яка не сумісна з чіпсами, кока-колою, надмірним захопленням їжею швидкого приготування тощо. Тут і цілком здоровий організм запротестує. Та чи  завжди  готові  ми почути той внутрішній протест і дослухатися до нього?

Ольга  Сокол

серпень 2007


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

faberlic