Двадцять років тому на ХАЕС було створено навчально-тренувальний пункт, основним завданням якого було підтримання кваліфікації оперативного персоналу цехів та підрозділів елек­тростанції. У 1994 році на базі пункту організувався навчально-тренувальний центр, який за технологічним оснащенням та принципами системного підходу у навчанні сьогодні вважається одним із кращих на пострадянському просторі. Напередодні святкування ювілею відбулась розмова нашого кореспондента із заступником голов­ного інженера з підготовки персоналу, начальником навчально-тренувального центру В.І.Ісуповим.

- Володимире Івановичу, ювілей навчально-тренувального центру практично збігається із ювілеєм пуску першого енергоблока ХАЕС. Два десятки років – це поважний вік.

- Коли вводиться в експлуатацію будь-яка АЕС, ставка робиться на професіоналізм персоналу. Як свідчить практика, для обслуговування складних механізмів, агрегатів та пристроїв на ядерних установках потрібні не тільки ґрунтовні теоретичні знання, а й практичний досвід. Не все можна досягти безпосередньо на робочому місці. Для підвищення кваліфікації потрібен час, а також системний підхід до проведення навчання. Цим можне займатись лише попередньо підготовлений персонал. Одне слово, навчати повинні фахівці. Коли у 1987 році створювався навчально-тренувальний пункт, враховувалась важливість сучасної підготовки персоналу різних професійних груп і категорій в умовах, наближених до виробничих. Треба зважати й на те, що Чорнобильська аварія дала гіркий урок: брак досвіду у такій галузі, як атомна енергетика, може призвести до непередбачених ситуацій. Новостворений пункт взяв на себе відповідальність за координацію і організацію навчального процесу. Розпочалось проведення занять з підтримки кваліфікації оперативного персоналу і органі­зації підготовки персоналу на інших центрах (Нововоронезький НТЦ). Але час на місці не стоїть, з’явились нові вимоги до навчальних процесів, які застосовуються у атомній енергетиці. Це сприяло тому, що у 1994 році пункт було реорганізовано в навчально-тренувальний центр. До його роботи залучились провідні спеці­алісти зі складу оперативного та ремонтного персоналу. У структурі навчально-тренувального­ центру були передбачені профільні підрозділи: відділи підготовки оперативного, ремонтного персоналу та загальної підготовки, відділ психолого-педагогічного і фізіологічного забезпечення, а також відділи – технічних засобів навчання, технічного обслуговування і ремонту технічних засобів навчання, бюро якості та ліцензування, відділ підготовки персоналу.

- Нові вимоги та стандарти у атомній енергетиці впливали й на організацію роботи навчально-тренувального центру?

- Таке відбувається часто, і ми повинні оперативно вносити корективи у навчальний процес. Приміром, у 1997 році були введені ліцензійні вимоги в атомній енергетиці України, згідно з якими весь персонал АЕС, що має право управління реакторною установкою, повинен проходити практичну підготовку на повномасштабному тренажері. Правда, мова про створення повномас­штабного тренажера на ХАЕС почала вестись ще з 1992 року, коли американсько-українським комітетом Лісабонської ініціативи з ядерної безпеки було прийнято рішення про створення навчального центру з підготовки персоналу АЕС із обов’язковим встановленням повномасштабного тренажера.

- Коли розпочались роботи по його створенню?

- У 1993 році були підготовлені технічні вимоги проекту і оголошено тендер, який виграла американська фірма S3 Technologies, яка вже мала великий досвід створення повномасштабних тренажерів для АЕС США, а також держав Східної Європи, зокрема, для Балаковської АЕС (Росія). У 1995 році технічне завдання і розробка були затверджені. У США розпочалась його розробка. До роботи також залучили спеціалістів АТ “ЛьвівОРГРЕС”, які зібрали і підготували для відправлення виробнику документацію по першому енергоблоку ХАЕС. Іноземні партнери організували підготовку нашого інструкторського та інженерно-технічного персоналу. У 1997 році повномасштабний тренажер був змонтований в новому комплексі навчально-тренувального центру і прийнятий в дослідницьку експлуатацію, а в 2000 році – у промислову.

- Володимире Івановичу, нашу електростанцію часто відвідують екскурсії депутатів різних рівнів, студентів, представників політичних та громадських організацій. Програмою їх перебування часто передбачено ознайомлення із повномасштабним тренажером. Приємно спостерігати, з якою гордістю інженери навчально-тренувального центру розповідають про особливості підготовки оперативного персоналу.

- Навчання оперативного персоналу на повномасштабному тренажері показує, що на ХАЕС серйозно ставляться до підвищення кваліфікації персоналу, бо це є складовою безпечної експлуатації.

- У вас використовуються й інші тренажери.­

- Так. Тренажер (“Клотік”) українського виробництва використовується для підготовки хіміків, електриків та ін. Ми маємо й тренажер власного виробництва. Він призначений для підготовки зміни цеху теплової автоматики та вимірювань. Практично не існує його аналогів. У створенні тренажера взяли участь спеціалісти навчально-тренувального центру, ЦТАВ. До речі, під час перебування на ХАЕС представників ВАО АЕС було відзначено його унікальність та важливість. У реалізації проекту взяв активну участь мій заступник Б.Н.Діордієв. Цей тренажер допомагає застосовувати теоретичні знання, навчає виявляти дефекти, класифікувати їх, здійснювати ремонти, відновлювати роботоздатність обладнання.

- У навчально-тренувальному центрі сер­йозно ставляться не тільки до організації навчального процесу, а й до проведення сертифі­кацій та ліцензування. Великою заслугою вашого колективу є й те, що одержано ліцензію Міністерства освіти України на право підготовки ремонтного персоналу за майже трьома десятками спеціальностей. Взагалі, які підрозділи хотіли б відмітити.

- Ми працюємо комплексно, а тому важко когось виділяти окремо. За штатним розкладом у нас працює 126 чоловік, з них 42 інструктори. Велика відповідальність за роботу НТЦ покладена на моїх заступників І.Є.Абраміва, Б.Н.Діордієва, О.М.Пугача. Значні досягнення в реалізації  програми підготовки персоналу є у колективів, роботою яких керують В.М.Вишневський, Д.А.Олейник, В.А.Ткач. Практично кожен керівник наших відділів працює на позитивний результат. А він є постійно. Принаймні за наші успіхи у навчально-виробничій сфері днями наш колектив нагороджено Почесною грамотою ДП НАЕК “Енергоатом”. Як мовиться, марку треба тримати.

- У вашому колективі різні вікові групи працівників. Напевно, завжди у приклад ставите ветеранів.

- Кожен підрозділ гордиться працівниками, які мають багаторічний досвід роботи. Таким людям є що розповісти і підказати молодшим колегам. Великий внесок у організацію роботи навчально-тренувального центру зробили А.Н. Горобець, Г.Є.Кузіна, Л.В.Павлова, Л.В.Борцова, Н.О.Пігіда, В.М.Мустафіна, О.П.Лузан, О.Б. Ніколаєв та інші. Вони й зараз успішно працюють над вдосконаленням та проведенням навчально-виробничого процесу навчально-тренувального центру. Справи, які вони успішно розпочали­, зараз натхненно продовжують наші працівники: Б.Ю.Тарикін, А.Г.Коваленко, В.А.Фін­чук, В.М.Синюта, В.І.Ужакін, О.С.Шпачук. Постій­но демонструють відмінні показники в роботі І.П.Федорчук, С.Г.Речкін. У НТЦ розроблена комп’ютеризована система контролю планування обліку навчання, яка стала базовою для галузі, і в цьому заслуга групи спеціалістів під керівництвом начальника відділу Д.І.Клюшнікова.

- Над вирішенням яких завдань працюєте зараз?

- Всі підрозділи ХАЕС активно готуються до проведення місії OSART. Навчально-тренувальний центр має продемонструвати міжнародним експертам такі напрямки діяльності, як навчання та атестація. Ми намагаємось підтвердити рівень підготовки персоналу за світовими стандартами. Буде оцінено й матеріально-технічну базу.

- Володимире Івановичу, що хотіли б побажати для свого колективу з нагоди 20-річчя створення навчально-тренувального центру.

- Насамперед здоров’я, сімейного затишку та благополуччя. І головне, щоб було найбільше позитивних емоцій, а від них приходить успіх у всьому. І, нехай в нас і у вас все буде гаразд.

Олександр Шустерук

вересень 2007