Її посадили нетішинські школярі під час своєї попередньої поїздки у Францію, яка відбулася в рамках партнерства між територіальними громадами нашого міста та комунами ряду міст цієї європейської країни: Шинон, Бургей, Авуан. Обмін візитами став системним, нинішня учнівська делегація провела за кордоном майже два тижні – з 5 по 15 жовтня. Вражень стільки, що, за словами керівника групи А.А.Єльяви, впору відкривати постійно діючу газетну рубрику. Інформаційне наповнення в такому випадку гарантоване, адже учасники делегації продуктивно використали нагоду побачити іншу країну та пізнати уклад її життя. Вони цікавилися найрізноманітнішими аспектами і могли б повідати багато цікавого про тамтешню історію, культуру, побут тощо. Звісно ж нетішинці не обійшли увагою систему освіти у Франції, віднайшовши чимало відмінностей з Україною.
Відразу після повернення ще зовсім свіжими враженнями від побаченого, почутого і пережитого ряд учасників поїздки поділилися з журналістами.
А.А.Єльява, керівник групи.
- Взаємообмін учнівськими делегаціями стає традиційним і французька сторона хоче, щоб партнерські стосунки мали продовження. Якщо буде на те воля й зацікавленість громади, нашого депутатського корпусу, міського голови, можна почати перемовини про приїзд у Нетішин тамтешніх школярів орієнтовно у жовтні наступного року. Про більш ранні терміни, зокрема весну, не йдеться, оскільки в березні на Францію чекають вибори.
У складі нашої делегації було 18 школярів і 5 дорослих. Окрім переможців олімпіад з французької мови ми вважали за потрібне включити в групу активістів шкільного життя, обдарованих дітей, переможців спортивних змагань.
Поїздка була дуже цікава і насичена, програма нашого перебування складена так, щоб діти ефективно використали кожну хвилину аби пізнати щось нове: культуру, історію, розвиток ремесел, особливості навчального і виховного процесу, ментальність французького народу. Все було зроблене для того, щоб діти багато спілкувалися між собою і тим самим удосконалювали знання французької мови, пропагуючи її після повернення додому в себе на батьківщині. Щоб якомога більше нетішинських дітей її опанували і для них це був стимул відвідати в майбутньому Францію.
У нас були спільні репетиції, концерти, екскурсії вулицями міст і їх околицями, відвідування уроків, ігри на природі. Французам вдалося досягти того, щоб наші діти полюбили їх країну. Вони пам’ятають кожного, з ким зустрічалися й спілкувалися під час приїзду в Нетішин, і передають усім палкий привіт. Шанують наш герб і прапор, залюбки носили подаровані нами прапорці і шарфики. Та особливо шанобливе ставлення у них до історії, свого коріння, того споконвічного, чого не в силі витіснити сучасність. Ось ми, наприклад, не знаходимо чогось особливого у тому, що нетішинськими вулицями їздить гужовий транспорт. Вони ж, спостерігаючи за подібним, потішаються, що ми ближчі до природи.
Руслан Бабаєв, учень 11 класу зош №4.
- Вражень справді дуже багато. Надзвичайна цінність – багато спілкування, а ще найрізноманітніші екскурсії, розважальні заходи, серед яких особисто для мене найбільше запам’яталося катання на ковзанах.
Спілкування між нами було привітним і теплим, французи зустріли нас з любов’ю. Я особисто, окрім ровесників, спілкувався й з дорослими і дуже легко знайшов спільну мову з директором коледжу, оскільки в нас виявилися спільні музичні інтереси. А ще ми з ним розповідали один одному про історію своїх країн.
У Франції я вперше, і не жалкую, що туди з’їздив, хоча до того були певні хвилювання й вагання.
Катерина Прокопенко, учениця 7 класу НВК
- У Франції чудові люди, у них зовсім інше ставлення до всього оточуючого, і великий інтерес до спілкування з представниками інших національностей.
Я вперше у Франції і також хвилювалася перед поїздкою, тим паче, що в школі я не вивчаю французької мови. Але все було гаразд, хочу ще поїхати. Тепер маю бажання взятися за опанування мови, вона дуже цікава і, як мені здалося, складна.
Під час концерту наша делегація намагалася гарно представити Нетішин та Україну. Я від нашого міста і художньої школи, яку відвідую, подарувала французам вироби з соломи: українську берегиню, віночок, корону, маленькі сувенірчики. Їм дуже сподобалося.
А.А.Єльява
- Оті вироби почергово тримали в руках, милуючись красою і витонченістю, мер і його заступники, не вірячи, що подібне може виготовити дитина. У них, до речі, все позашкільне – особиста справа дітей і їх батьків, а тамтешня система навчання побудована так, щоб дитина не виділялася особливо серед ровесників, аби інші, не наділені іскрою талановитості не почували себе некомфортно.
До речі, керівник ансамблю “Шарм” Л.С.Грищук за 6 днів поставила чудовий танець, у якому французькі діти виглядали не гірше наших, котрі мали трохи більше часу на підготовку. І батьки запрошували її приїздити ще, бо така робота фахівця з дітьми до вподоби.
Анастасія Ткачук, учениця 11 класу зош №4
- Враження тільки приємні – і від спілкування, і від побаченого під час екскурсій. Була приємно здивована як зацікавлено розпитували французи про наші звичаї і традиції. Вони дуже привітні і добре ставилися до нас як туристів. Наші друзі надзвичайно проникаються такими зустрічами і плакали, коли ми від’їжджали додому. Згадуємо тепер ті дні і хочеться повернутися назад, я ніколи не жалкуватиму, що погодилася на поїздку.
Місто Бургей, яке ми відвідали, невеличке, проживає в ньому всього 4 тисячі чоловік, там нема висотних будинків. Воно надзвичайно чисте, впорядковане й ошатне.
Тетяна Бринза, учениця 10 класу зош №4
- Це другий мій візит до Франції, і хоч музеї та інші цікаві місця вже бачила, знову залюбки відвідала їх. Було не менш цікаво. Приємних вражень багато, цього разу були комфортнішими умови проживання, нас добре годували. Але понад усе – спілкування, багато дізналася про систему навчання наших ровесників. У них немає, наприклад, єдиної шкільної форми, на відміну від нас до 11 класу є уроки музики, діти грають на флейті, трохи на фортепіано. Ми обмінялися з друзями адресами і тепер більше спілкуватимемося завдяки електронній пошті.
Впадає у вічі чистота тамтешніх міст, на все місто 2 двірники, за порядком слідкують самі мешканці. Приємно, коли на вулиці до тебе посміхаються і вітаються навіть незнайомі люди.
Василь Власюк, учень 9 класу, зош №3
- У Франції був вперше, і мені там дуже сподобалося. Думаю, так сказала б кожна людина, якій би випала нагода відвідати цю країну.
Я займаюся спортом, люблю волейбол. Звернув увагу, що у Франції на хорошому рівні настільний теніс. Там біля кожної школи є тенісні столи і під час перерви учні залюбки віддаються грі.
Французи вміють підтримати один одного у важку хвилину і дуже привітні.
На користь цього твердження діти разом пригадали випадок як з одним хлопчиком трапилося нещастя - він зламав ногу. Але йому дуже хотілося побувати з усіма на дискотеці, то однокласники весь вечір носили його на руках.
Юні нетішинці назавжди запам`ятають гостинність мешканців французьких міст Авуан, Бургей, Шинон, Тур, красу й неповторність замку Азе-лю-Рідо, перебування в абатстві Фонтевро. Вони вдячні всім, хто сприяв цій поїздці: місцевій владі, вчителям, супроводжуючим, окремі слова подяки адресують незмінному перекладачу , інженеру Н.В.Шабаркіній.
А.А.Єльява
- Цікавою була наша екскурсія на тамтешню АЕС. За 2 години нам показали і доступно розповіли дуже багато про роботу підприємства. І навіть я, гуманітарій, далека від фізики людина, зрозуміла як же народжується електроенергія.
Діти привезли окрім вражень багато подарунків: книги, в тому числі про р.Луару, яку вони так люблять, сувеніри тощо. Посаджена нами минулого разу калина прижилася, її добре видно з вікна кабінету директора коледжу. Це вже гарний пишний кущ, почуває себе там комфортно. Цього разу деревце з України посадили в Авуані, сподіваємося, що воно пустить там коріння. Віримо, що наша дружба буде тривалою, і ця зустріч не остання.
Ольга Сокол
жовтень 2007
