Вхід

На землi, у водi, під землею

         

 

Виповнилось 25 років з дня заснування гідротехнічного цеху ХАЕС

Місто Нетішин унікальне не тільки тим, що поряд розташована діюча АЕС, а й наявністю свідків його народження. Чимало жителів пам’ятає перший кілочок на місті будівництва ХАЕС, спорудження житлових та промислово-господарських об’єктів. Все було ніби вчора. Але в місті енергетиків вже виросло покоління, яке про ентузіазм батьків під час спорудження міста  знає лише з розповідей та фотодокументів. Важко повірити, що першопрохідцям довелось тулитись у пристосованих для роботи та житла вагончиках і протягом усього дня не знімати з ніг гумові чоботи, бо асфальту та тротуарів ще не було.

Кожен день наполегливої праці наближав дні, коли непрохідне болото та поросла чагарниками земля матиме вигляд сучасного міста, а на пустирі велично піднімуться корпуси ХАЕС. Це добре пам’ятають ветерани гідроцеху, якому виповнилося 25 років.

Котельня, як родинне вогнище

Наприкінці сімдесятих минулого століття в майбутньому місті Нетішин розпочалось спорудження гуртожитків і житлових будинків. Всі мріяли про комфорт і затишок, про тепло в оселі. Не випадково першим об’єктом, який був зданий в експлуатацію, стала пуско-резервна котельня. Спочатку нею опікувались турбіністи. У жовтні 1982 року запрацював перший паровий котел і теплофікаційна установка в комплексі з допоміжним обладнанням.

- Введенню в експлуатацію першого котла, - пригадує начальник пуско-резервної котельні Я.С. Андрійчук, - передувала ретельна підготовка. Контроль вівся за всіма етапами монтажу. У день обумовленої дати пуску перший директор ХАЕС Олексій Троценко у своєму робочому кабінеті, вирішуючи нагальні справи, з нетерпінням чекав, коли з труби піде чорний дим. І повеселів, коли це сталося.

Робота пуско-резервної котельні дала змогу повноцінно проводити наступні операції з будівництва і монтажу. Головне ж те, що у гуртожитках, житлових будинках з’явилось тепло, це підсилило надію в те, що місто і ХАЕС буде споруджуватись швидкими темпами.

Обслуговування першого парового котла довірили старшим машиністам В.П. Кунцю, І.О. Перекліті, В.О. Рекі, О.Г. Артем’єву, І.Н. Осокіну, машиністам М.Т.Юхнюку, О.М. Бондарчуку, В.В.Юхимчуку. Відповідність за експлуатацію пуско-резервної котельні була покладена на А.Т. Андрущенка.

Пуско-резервна котельня стала базою для створення цеху гідро­споруд, теплових і підземних кому­нікацій.

Тривала експлуатація першого «однокрилого» енергоблока показала, що пуско-резервна котельня є надзвичайно важливим об’єктом. Особливо під час проведення планово-попереджувальних ремонтів. Траплялися випадки, коли у період опалювального сезону зупинявся енергоблок, і подача тепла у виробничо-господарські приміщення, житлові будинки залежала від злагодженої роботи колективу, що опі­кувався роботою котлів.

Сьогодні в зоні обслуговування дільниці пуско-резервної котельні знаходяться такі об’єкти, як масломазутодизельне господарство, станція технічного обслуговування, ремонту та заправлення вогнегасників. З 2000 року роботою дільниці опікується Я.С.Андрійчук.

Вiртуози тепловодозабезпечення

Перед пуском першого енерго­блока здавались в експлуатацію підземні комунікації, очисні споруди, каналізаційні насосні станції. Для їх обслуговування 1985 року була створена дільниця тепловодозабезпечення і каналізації. Нинішній начальник гідротехнічного цеху Віктор Турицький на той час працював майстром і очолив бригаду, яка займалась прийняттям в експлуатацію та обслуговуванням об’єктів тепловодозабезпечення, систем відповідальних споживачів групи “А” блока №1 та циркуляційних водоводів машзалу.

Сьогодні у підпорядкуванні дільниці перебуває велике господарство. Принаймні зовнішні та підземні трубопроводи на території проммайданчика мають протяжність понад 70 кілометрів. Частина об’єктів знаходиться на територіях навчально-тренувального центру, Державної пожежної частині №7 тощо. Дільниця складається із п’яти бригад, якими з 1991 року керує М.М. Несвіт.

- У нас надзвичайно велика зона обслуговування, - розповідає начальник дільниці, - але зі своїми обов’язками справляємось. Велика заслуга в цьому спеціалістів, які мають багаторічний досвід роботи. В їх числі слюсарі І.О.Якимчук, В.Ф.Демьянов, Р.В.Білоус, монтажники внутрішніх сантехнічних систем і обладнання В.С.Новак, В.П.Стружко, В.Б.Столярчук, В.М.Грицюк, В.М.Ковальчук, слюсарі з ремонту устаткування І.О.Стьопа, Д.П.Коломійчук, В.А.Плазій, М.В.Деркач, М.М.Загурський, опе­ратори Є.А.Іванюк, К.С.Форсюк, Н.М.Шадюк, О.О.Перекліта, машиністи насосних установок О.М.Вітічак,   Л.М.Білан,    Т.Б.Лук`янчук,   О.П.Гановська, В.Б.Вітковський та інші. Велика заслуга в організації виробничих процесів майстрів Б.Б.Гнатіва, Л.С.Місонця, В.В.Поліщука, О.О.Міщенка, В.М.Ковби, старшого майстра М.М.Ковби.

 

Опiкуються

«рукотворним морем»

Під час будівництва ХАЕС особлива увага зверталась на створення гідротехнічних споруд. Для повноцінної роботи реакторної установки був потрібен ставок-охолоджувач. Згідно із затвердженим проектом він мав споруджуватись на масиві у двадцять квадратних кілометрів, де розташовувалось село Дорогоща. Його жителям довелось  переселитись у квартири Нетішина.

- Для підготовки площі під спорудження водосховища, - пригадує заступник начальника гідротехнічного цеху В.С.Кушнірук, – було задіяно багато працівників електростанції. Вони вирубували чагарники, демонтували житлові будинки. Мені також довелось у цьому брати участь.

1985 року була створена група експлуатації гідротехнічних споруд, яка здійснювала контроль за виконанням робіт із створення водосховища, земляної греблі та інших важливих об’єктів. Її очолив В.П.Шендрик. У його підпорядкуванні на той час знаходились інженер В.С.Кушнерук, технік О.Л.Кушнерук, обхідники З.І.Осадчук, Л.А.Татаринцева, майстер О.С.Куранов.

Нині у складі дільниці гідротех­нічних споруд 78 працівників, які обслуговують ставок-охолоджувач загальною площею водного дзеркала понад 20 квадратних кілометрів, земляну греблю, підвідний та відвідний канали, дренажний канал земляної греблі, 10 одиниць плавзасобів із базою стоянок, насосну станцію фільтраційних вод, насосну станцію додаткових вод, об’єднану дренажну насосну станцію, бризкальні басейни, закриті відвідні канали, три водомірні пости на річках Гнилий Ріг та Горинь та інші гідротехнічні споруди. Від колективу дільниці певною мірою залежить безпека експлуатації діючих енергоблоків, охолодження яких відбувається за рахунок водосховища, в якому акумульовано 120 мільйонів кубометрів води. За словами начальника дільниці гідротехнічних споруд В.Ф.Журука, робота персоналу неодноразово відзначалась Подяками, Грамотами ВП ХАЕС, ДП НАЕК “Енергоатом”. Гідно оцінений професіоналізм О.С.Куранова, І.В.Клємєшева, Є.В.Рябоволик, В.В.Кравчука, Є.А.Демидюка, В.В.Олійника, В.А.Турицького, М.Ф.Будяківського, О.А.Харчука, М.П.Чаховського, Г.М.Місонець, А.В.Палій­чука, М.С.Гуски, Г.В.Подзерук, А.О.Нікітчука, В.В.Паламарчука та інших.

До технологічного стану гідротехнічних споруд прикута увага не тільки контролюючих органів, а й громадськості, ЗМІ. Колектив дільниці постійно доводить, що всі об’єкти, якими він опікується, знаходяться у належному стані та перебувають під ретельним контролем.

 

Риба стала хорошим помiчником

Вода, яка використовується для охолодження діючих енергоблоків ХАЕС, повинна відповідати встановленим нормам. Для працівників гідротехнічного цеху це є аксіомою. Біологічний і фізичний стан водойми-охолоджувача багато в чому залежить від діяльності дільниці біомеліорації, основним завданням якої є вирощування та випуск у водойму цінних видів риб, що допомагають обмежити  розвиток  біологічних перешкод у роботі ХАЕС. Забезпеченню біологічної меліорації водойми сприяє інкубаційний цех, до складу якого входять виробничі приміщення, рибоводні ставки, садкові понтонні секції та допоміжне обладнання, необхідне для штучного розведення коропових та рослиноїдних риб (білий та строкатий товстолобики, білий амур).

- У 2005 році, - розповідає начальник дільниці біомеліорації Л.М.Шиндер (працює з часу заснування дільниці – 1988 року), - для боротьби з молюском дрейсени на дільницю був завезений мальок чорного амура. Тепер ми розводимо цей вид риб і надіємось, що саме чорний амур допоможе регулювати чисельність молюсків, які створюють біологічні перешкоди в роботі обладнання.

Дільниця біомеліорації у своєму підпорядкуванні має також насосну станцію промводопостачання, інші об“єкти. Їх функціонування забезпечують 19 працівників. За словами  Л.М.Шиндера, професіоналізм постійно демонструють головний рибник О.М.Братенко, провідний іхтіолог О.Л.Гончарук, рибники В.П.Груша, М.В.Поревай, О.А.Турчак, В.П.Шиленко, Ю.А.Шаповалов, Г.М.Антонюк, В.В.Верхо­гляд, В.О.Лунь, моторист І.О.Петров, слюсар-електрик В.В.Калабський, машиністи Л.О.Ваник, В.В.Овчаренко, Е.Ф.Гомілко, А.В.Турицький, В.О.Носков.

За оцінкою спеціалістів, вплив молюсків дрейсени на роботу обладнання електростанції помітно зменшився. У цьому заслуга і колективу дільниці біомеліорації.

Протягом двадцяти п’яти років існування у історії гідротехнічного цеху були різні реорганізації, але це не вплинуло на його стабільну роботу. Тут добре усвідомлюють значення об“єктів, обслуговування яких довірене колективу.

- Двадцять п’ять років – ніби небагато, - каже начальник гідротехнічного цеху В.І.Турицький, - але це вже четверта частина століття. У нашого цеху цікава і славна історія, яку творив і творить кожен його працівник. Хочу висловити найщиріші слова вдячності моїм колегам за самовіддану працю, за розуміння відповідальності, а також за всі наші вагомі успіхи. Хай у кожного буде міцне здоров’я, достаток у домі. Бажаю всіх земних гараздів, радості та добра.

Олександр Шустерук

листопад 2007


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

Достойная полноценная еда всего за десять минут, ТЕПЕРЬ В УКРАИНЕ!!!