Компанія НАЕК «Енергоатом» різними способами намагається сприяти профорієнтації дітей працівників атомних станцій. Різноманітні конкурси, серед яких відомий далеко за межами міст-супутників АЕС «Атомна енергетика і ми», виступи команд КВН, рок-фестивалі тощо.
Дітям працівників АЕС компанія цього року надала можливість поїхати у подорож до міста Києва. Зокрема така екскурсія відбулась влітку для дітей 14-16 років, а нещодавно менші нетішинці, кузнецовці, юнь Славутича, енергодарці та южноукраїнці здійснили подорож до столиці України. Мені випала можливість супроводжувати групу з 35 дітей з Нетішина, і, оскільки я була вперше в столиці, можу зрозуміти увесь пафос цього заходу.
Збір був нетривалим. Обідньої пори ми прибули до Києва. Поселились у приміщенні Національного екологічно-натуралістичного центру, де вже були юні представники з інших міст-супутників. Отож, компанія підібралась велика, але на тривале «братання» часу не було
Насамперед нам запропонували екскурсію до державного зоологічного парку. Створений ще 1908 року, він на сьогодні є унікальним зібранням екземплярів фауни. Це великий науковий і просвітницький центр, де «головними діючими особами» є тварини. Тут зібрано рідкі, екзотичні та місцеві види тварин, здійснюється розробка основ розведення їх у неволі тощо. На даний час в зоопарку понад 750 одиниць птахів, близько п’ятсот тварин, понад сімсот риб, майже сто рептилій тощо.
Звичайно, найбільше дітей цікавили тигри та ведмеді, а ще змії та ящірки.
Увечері дітям організували дискотеку.
Наступного дня ми побували у Києво-Печерській лаврі, де екскурсоводи провели нам змістовну екскурсію. Києво-Печерська лавра - православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм. В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і утвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті отримав статус «лаври» – головного великого монастиря.
У вісімнадцятому столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом в Україні. Їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше семидесяти тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, одинадцять цеглових і шість скляних заводів, більше ста шестидесяти винокурень і вітряків, біля двохсот шинків, два кінних заводи.
Свого часу Києво-Печерська лавра зіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладалися на церковно-слов’янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці Нестор (автор «Повести временных лет»), Нікон, Сільвестр. У тринадцятому столітті було складено «Києво-Печерський патерик» - важливе джерело історії Києва.
На території лаври поховано багато видатних осіб, зокрема, біля трапезної - генеральний суддя українського війська В.Кочубей і полтавський полковник І.Іскра. Тут могила міністра внутрішніх справ Росії Столипіна, який загинув 1905 року від рук студента-терориста.
У музеях і фондах, розташованих на території Києво-Печерської лаври, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок. Особливий інтерес викликає колекція з дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників. Не оминули ми і музей історичних коштовностей України – філію Національного музею історії України, що є комплексним, поліфункціональним закладом історичного профілю, основним центром зберігання історичних та художніх раритетів із дорогоцінних металів та коштовного каміння, пов’язаних з культурою України.
Музей створено 22 листопада 1963 р. Він знаходиться на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника, у «Ковніровському корпусі» – пам’ятці української архітектури XVIII ст. Впродовж п’яти років співробітники нового закладу здійснювали відбір експонатів, а на початку 1969 р. його відкрито для відвідувачів.
На сьогодні колекція музею налічує понад 55 тис. експонатів. Вона відбиває майже п’ятитисячолітню історію ювелірного мистецтва. Найбільш відомими є колекція скіфського золота, скарби часів Київської Русі, вироби майстрів українського, російського, західноєвропейського золотарства, а також єврейські срібні церемоніальні речі.
Предметами світового значення у цій збірці є шедеври античного ювелірного мистецтва. Це золота пектораль з кургану Товста Могила, що був розкопаний у 1971 р. на території Дніпропетровської області відомим українським археологом і поетом Б.М.Мозолевським, золотий «шолом» з кургану Передерієва Могила на Донеччині з розкопок А. О. Моруженко, золота платівка-оббивка гориту з Мелітопольського кургану, дослідженого на території Запорізької обл. О.І.Тереножкіним у 1954 р.
З мистецтвом українських золотарів XVI-XVIII ст. знайомлять культові предмети, які колись були зроблені для церков. Вони різняться за стилем, і кожен має свою цікаву історію створення. У багатьох витворах ми можемо побачити, як своєрідно переплелися риси загальноєвропейських стилів – барокко, рококо, класицизму – з народними традиціями.
Привертають увагу оправа до чудотворної ікони Дегтярівської Богоматері, виконана невідомим майстром на замовлення гетьмана Івана Мазепи на початку XVIII ст., срібний хрест з гербом П. Могили, дарохранильниці, срібні оправи до євангелій XVII-XIX ст. та ін.
Музей історичних коштовностей України називають «Скарбницею України» не тільки у нас, але й у багатьох країнах. Це свідчить про значимість колекцій, що зберігаються тут.
Відверто кажучи, програма була настільки насиченою, що діти погано сприймали усю цю інформацію. До того ж ми довго добирались до місця харчування, а тоді знову їхали через весь Київ, аби побувати у новому музеї. Так, того ж дня ми відвідали музей Чорнобиля, відкритого до 5-ї річниці трагедії. Напевно тут учні були найуважніші. Вразили указівники 78 сіл, що навряд коли знову наповняться людським гомоном. Тут багато розсекречених документів, карт із грифом «таємно» тощо. Над входом в музей відвідувачів зустрічають слова: «Est dolendi modus, non est timendi» (є у печалі кінець, але немає його у тривоги). В центрі першої зали встановлено іконостас з воскресенського храму, що нині в зоні відчуження. Поруч з іконостасом три фігури ліквідаторів в захисних костюмах та респіраторах. Над усім цим розпростерли свої крила два ангели: добра та зла. Під крилами білого ангела, немов під його захистом – портрети дітей, що народились після катастрофи, під крилами чорного – фото різного спрямування з нової історії, на яку списуємо всі біди. Стеля зали виконана в стилі символічної карти світу, на якій тривожними вогниками світяться атомні електростанції на всіх континентах землі. Тут можна побачити унікальні відео матеріали про катастрофу та її наслідки, є діючий макет енергоблока ЧАЕС тощо. В експозиції немало відеоматеріалів про самовіддані дії пожежних, ліквідаторів аварії, спеціалістів, що й сьогодні залишаються на посту на виведеній з експлуатації ЧАЕС.
На завершення цього насиченого подіями дня ми відвідали виставу акторів з Білорусі у театрі юного глядача.
П’ятниця – час повернення додому. Але без відвідин музею природи, що має одну з найбільших колекцій мінералів, різного роду викопних раритетів, не обійшлося. Це один з найбільших науково-природничих музеїв світу. До його складу входять геологічний, палеонтологічний, зоологічний, ботанічний та археологічний музеї. В 24 залах зібрано понад 30 тисяч експонатів, що розповідають про виникнення та еволюцію Землі, її рослинного та тваринного світу.
Вже перед самим від’їздом нетішинці побували у музеї воскових фігур, де їх зустріли «двійники» відомих політиків, спортсменів, артистів тощо.
Втомлені, але задоволені діти повернулись додому. І, напевно, ця подорож буде для них пам’ятною і знаковою, а знання, що їй сприяла компанія НАЕК «Енергоатом» - поштовхом до вибору майбутньої професії.
Любов Софіюк
листопад 2007
