Вхід

Екологічно-мистецький проект реалізовують у Харкові

 

Там,  де  плекають  техніку               та  мистецьку  еліту

Не у кожному місті є пам’ятник літературним героям. А у Харкові вшанували пам’ять отця Федора – одного з персонажів роману Ільфа і Петрова “Дванадцять стільців”. Стоїть собі бронзовий служитель культу на пероні вокзалу, а в руках у нього лист та чайник. І чим заслужив такої пошани плід фантазії письменників? У відомому творі отець Федір, перебуваючи на залізничному вокзалі Харкова, написав листа своїй дружині Катерині Олександрівні, в якому висловив свої враження: “Місто гамірне – центр Української республіки. Після провінції здається, ніби за кордон потрапив”.

Колишнім статусом Харкова, як першої столиці України, жителі міста пишаються. Інколи ця гордість потрапляє на рекламні панно та вивіски. Тут пам’ятають, що Київ офіційно став столицею у 1934 році.

Якщо порівнювати ці два міста, то можна побачити в архітектурі багато відмінностей. Принаймні Київ багатий пам’ятками давнини, що стають оазами в обіймах мегаполіса, який швидко “європеїзується”. У Харкові до впровадження новітніх проектів забудови ставляться більш консервативно. І зараз перша столиця України нагадує архітектурний музей просто неба, де поєдналися будівлі періоду Російської імперії та Радянського Союзу. Архітектори намагаються все ж таки певні штрихи минувшини вводити і в сучасні забудови. Певною мірою це їм вдається.

Про Харків можна говорити як про культурне, освітянське та індустріальне місто. Сьогодні тут функціонує 6 театрів і 9 музеїв. Серед півторамільйонного населення кожен п’ятий – студент вищих та середніх­ навчальних закладів. За науковим потенціалом місто повно­цінно конкурує із Києвом, Одесою, Львовом. А про виробництво й годі казати. Всім відомі трактори марки ХТЗ, турбіни та інше устаткування.

Її  величність  екологія

Жителям Харкова можна пишатися своїми чисельними пам’ятниками, архітектурними ансамблями, але є тема, яка нічого спільного не має із гордістю – це екологія. Сучасне місто біля річок Лопань і Харків належить до найбільш забруднених. І це не випадково, адже дається взнаки інтенсивний розвиток таких напрямків промисловості як машинобудування, хімія, переробка, виробництво будівельних матеріалів тощо. Шлейфи диму постійно вписуються у ландшафт міста. Тема екології тривалий час не сходить зі шпальт місцевих ЗМІ. Вона є предметом постійних дебатів на сесіях обласної та міської рад. Не стала осторонь від проблеми довкілля й творча інтелігенція. Харків став унікальним містом щодо демонстрації бачення екологічних аспектів у таких напрямках образотворчого мистецтва, як графіка.

У 1991 році харківський художник-графік, плакатист Олег Векленко започаткував проведення міжнародних виставок плаката і графіки “4-й Блок”, які присвячені проблемам екології. Культурно-мистецькі заходи стали традиційними і почали проводитись через кожні три роки. Вони набули статусу міжнародного триєнале. На представницькому форумі організовуються мистецько-екологічні та дизайнерські акції, лекції та майстер-класи видатних дизайнерів світу. Природно виникає запитання, чому саме в Харкові почали надавати значення проблемам Чорнобиля, адже формально область і місто не зазнали радіаційного забруднення? У заслуженого діяча мистецтв України, професора Олега Векленка є своє бачення. Чорнобильська трагедія не має кордонів. Вона стала застереженням людству. Художник брав участь у  ліквідації наслідків Чорнобиля. Цей факт став вирішальним у його творчості.

Під час роботи над проектом                  до Векленка приєднались інші харківські художники, що були ліквідаторами – Валерій Слєта, Сергій Мирний, В`ячеслав Оленін. Велика підтримка була з боку підприємства “Харківенергоремонт” та його директора Олександра Бендуса. Перша виставка відкрилась у художній галереї Харківського художнього музею. В ній зголосились взяти участь художники та дизайнери з 21 країни.

Про триєнале “4-й Блок” Олег Векленко сказав, що це створено не для милування очей вишуканої публіки­ і скоріше виконує роль барометра, який визначає життєву стійкість суспільства.

Згодом в організаторів мистецького форуму виникла ідея створити в Харкові музей-галерею, бо протягом­ проведення триєнале сформувалась велика колекція – понад чотири тисячі робіт провідних художників та графіків з багатьох держав.

Шлях  долають  ті,                                        що  йдуть

Що сьогодні знають про Україну іноземці? У більшості випадків її футбол (правда цей вид спорту в деякому занепаді – авт.), бокс на рівні братів Кличків, успіхи у ракето- та літакобудуванні. Про постійний політичний “екстрим” вже й не хочеться згадувати. А найбільше наша держава відома аварією на Чорнобил­ьській АЕС. Не випадково у багатьох роботах, що надходи­ли на триєнале, саме ця тема є профілюючою.

Нещодавно в Харкові відбулась презентація проекту створення музею-галереї “4-й Блок”, на яку були запрошені мистецтвознавці, художники із багатьох міст, а також представ­ники Чорнобильської, Рівненської та Хмельницької АЕС. Захід розпочався з огляду виставки графічних плакатів екологічного напрямку вітчизняних та зарубіжних авторів. Кожна робота оригінальна і неповторна. Їх об’єднує те, що автори за допомогою графічних символів, гами кольорів намагались передати своє ставлення до Чорнобиля та екологічних проблем, що притаманні всім континентам. Приміром, плака­тист із Японії Юмін Юан у своїй роботі використав відомий образ Джоконди, яка ніби піддається мутації і набирає тваринного вигляду. Виявляється, що можна просто у великому форматі зобразити яйця різних екзотичних птахів з натяком на те, що вони просто можуть зникнути.

Дехто з художників у своїх роботах експериментує із такими символами, як хрест або знак попере­дження про радіаційну безпеку. Взагалі кожен плакат несе своє смислове навантаження і змушує дещо по-іншому подивитись на світ, що нас оточує. “Це треба бачити! Мені здається, що кожен, хто потрапив на виставку, відчуває легке хвилювання від силових полів плакатів”, - сказав Олег Векленко.

І не тільки Чорнобиль став застереженням безпечності у ставленні до техногенних надбань цивілізації. Шістдесят два роки тому японські міста Хіросіма та Нагасакі на собі відчули силу ядерного вибуху. Не випадково у колекції галереї є й роботи художників країни Сонця, що сходить. Японці, як ніхто інший, розумі­ють екологічні проблеми українців, мільйонам яких доводиться жити на радіаційно забруднених територіях.

А що може хвилювати принаймні пересічних французів, німців, мексиканців, американців? Звичайно, екологія. Сьогодні вже не спрацьовує стереотип про те, що мій дім – моя фортеця. Природні катаклізми торкаються всіх.

У Харкові зрозуміли, що проведення одних лише виставок є вже недостатнім у формуванні екологічної культури. Потрібен повноцінний сучасний музей-галерея. Як зазначив під час презентації проекту Олег Векленко, учасники попередніх триєнале передали авторські права на свої роботи. Вони стануть експонатами. Практично Україна стала єдиною державою в світі, де зібрані графічні твори відомих плакатистів із 54 держав. Принаймні у різні роки в якості журі під час проведення триєнале у Харкові побували такі графіки-дизайнери, як Георгій Якутович, Андрій Чебикін, Сергій Серов, Алан ле Корнек, Як Райліх, Філ Рісбек, Ан Сан Су, Лоранс Мадрель та ін. Із найбільш оригінальними графічними роботами під час пересувних виставок познайомились жителі Дніпропетровська, Києва, Славутича, Енергодара, Одеси.

- Ми підтримуємо ідею створення у нашому місті музею-галереї мистецтва екологічного напрямку “4-й Блок”, - розповідає директор ЗАТ “Харківенергоремонт” Олександр Бендус. – Це буде унікальна архітектурна споруда із максимальним вико­ристанням сучасних відновлювальних джерел енергії і енергозберігаючих технологій. Тут планується експонувати колекцію плакатів, графіки, дизайнерських і архітектурних проектів на екологічну тематику, які були прислані на триєнале “4-й блок” зі всього світу. Самотужки задумане важко втілити, отож будемо раді будь-якій допомозі та підтримці.

До ініціаторів проекту також належить Харківська асоціація дизайнерів-графіків. За їх розробками перед­бачено під музей реконструювати один із будинків у провулку Театральний. Там буде добудовано два поверхи. У новому приміщенні розмістяться сховище робіт із виставковою залою, творчі майстерні-лабораторії, бібліотека, кафе і книжковий магазин. Враховуючи унікальне розміщення об’єкта, пропонується облаштувати ліфт із панорамним спостереженням.

Відкриття музею-галереї “4-й Блок” планується здійснити у 2011 р. на 25-річчя Чорнобильської трагедії.

Олександр Шустерук

грудень 2007


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

faberlic