У середу Хмельницьку АЕС відвідала делегація представників центральної районної лікарні смт. Гоща Рівненської області. Відправною точкою візиту наших сусідів у Нетішин стало знайомство з роботою СМСЧ-4, що цілком доречно й виправдано. Адже обидва колективи працюють в одній сфері, спрямовуючи свої зусилля на ефективне лікування та профілактику захворювань, і в цій царині колегам є про що поговорити та чим поділитися.
Гощанців зустрів начальник – головний лікар СМСЧ-4 І.І.Дем`янюк. Він коротко окреслив основні віхи історії закладу, його сьогодення та запропонував гостям на власні очі подивитися як організована робота у структурних підрозділах медсанчастини. Медики з Гощі відразу поділилися на три групи, кожна з яких виявила бажання познайомитися зі службами близького собі профілю. Ігор Іванович разом з двома своїми заступниками показали колегам акушерське відділення, поліклініку та стаціонар, відповівши на всі запитання, які цікавили гостей. Власне, запитання посипалися відразу після вступного слова головного лікаря. Яку територію обслуговує СМСЧ, чи є крім неї у Нетішині інші лікувальні заклади, чи достатньо в закладі лікарського й середнього медперсоналу, чи маємо ми інститут сімейних лікарів, яка чисельність населення в місті і скільки ліжко-місць у санчастині.
До речі, про населення. Кількість жителів Гощі фактично рівняється штату працівників Хмельницької АЕС, а такий же показник по району тотожний тому, що маємо в Нетішині.
Гості зачудовані матеріально-технічною базою СМСЧ-4, незважаючи на те, що наявне тут обладнання, за окремими винятками, давно вже не конкурент більш сучасним новинкам, на що нарікають місцеві фахівці. Для оцінки наймолодшої споруди – акушерського відділення та створених у ньому умов для пацієнтів і персоналу гощанці обрали визначення «супер». Кажуть, те, що мають у розпорядженні медики, дозволяє навіть у найкритичніші моменти забезпечувати надання фахової допомоги високого рівня, уникнувши можливої загрози здоров’ю і життю тих, хто опинився у тенетах недуги. Не сказати, що в Гощі люди обділені можливістю отримати кваліфіковану консультацію, діагностику та лікування. Бо нехай програє їхній заклад нетішинському за віком і оснащенням, спеціалісти тут з досвідом і вболівають за доручену справу, як того вимагає клятва Гіппократа. Так само, не зважаючи на куці, як за нинішніми мірками, фінансові вливання, люди в білих халатах намагаються потроху оновлювати медичне господарство. Минулоріч не без допомоги благодійників поталанило осучаснити акушерське відділення. Один із них – Хмельницька АЕС – виділила гощанцям 10000 гривень.
За це під час зустрічі з генеральним директором станції М.С.Панащенком лікарі висловили енергетикам слова глибокої вдячності. Після екскурсії в навчально-тренувальний центр, на майданчик з обрисами майбутніх третього і четвертого енергоблоків, знайомства з роботою двох діючих мільйонників гості отримали чимало інформації про специфіку нашого підприємства. Розлога характеристика діяльності ХАЕС, дана Миколою Сергійовичем з використанням слайдових матеріалів, стала вагомим доповненням до вже побаченого й почутого. І уявлення про енергетичний об’єкт, які мали гості до приїзду в Нетішин, звісно, змінилися. Усе, що пізнали, обіцяють передати по поверненню додому решті колег, навернути земляків до позитивного сприйняття ядерного об’єкта. Який хоч і є потенційно небезпечним, завдяки високій кваліфікації персоналу, його відповідальності та постійному контролю вітчизняними й міжнародними експертами за дотриманням вимог ремонту й експлуатації реакторної установки, знижує можливу загрозу до мінімальної позначки. З огляду на це наші гості висловлювалися за доцільність зведення нових потужностей, натякаючи, що в разі проведення громадських слухань та консультативного референдуму у регіоні наміри атомників будувати нові енергоблоки матимуть підтримку.
За словами головного лікаря Гощанської ЦРЛ В.М.Рудюка, в його земляків інтерес до роботи ХАЕС неабиякий. Люди відслідковують інформацію цієї тематики у місцевому часописі, інших ЗМІ, велика кількість бажаючих особисто побувати на підприємстві-велетні. Навіть з числа медперсоналу раді б приїхати сюди не одним чи двома автобусами, але ж не можуть лікарі залишити напризволяще пацієнтів.
Я чула, як бідкався дехто з приїжджих на забудькуватість – не поклав у сумку паспорт, без наявності якого марно розраховувати на екскурсію територією станції. Одні казали: «Так і буде», інші збадьорювали: «Та ми всі гуртом скажемо, що знаємо тебе добре», треті дивувалися: «І чого ж у вас все так серйозно?». Гадаю, після знайомства з підприємством подібні сумніви й здивованість розвіялись вщент. Люди зрозуміли чим викликаний суворий перепустковий режим.
Запевнення у співпраці прозвучали від обох сторін. Микола Сергійович пообіцяв, що лист за підписом голови Гощанської райради С.Гречича і голови райдержадміністрації В.Харковця, вручений В.М.Рудюком, на підприємстві розглянуть і по можливості постараються посприяти у вирішенні назрілої проблеми. Йдеться у листі про виділення благодійної допомоги в сумі 30 тисяч гривень на придбання для лікарні пересувного рентген-апарату.
Ольга Сокол
март 2008
