Вхід

ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ З МАЛОГО

 

хОдин може без єдиного цвяха спорудити храм, інший – словесними  образами  спонукати людей задуматись  над  буттям і стати на шлях самовдосконалення. Головне, щоб жоден талант, дарований Всевишнім, не згас.

Житель села Стадники Острозького  району  Рівненської  області  дванадцятирічний   Вадим    Олійник ще до навчання в школі проявив здібності у роботі з пластиліном. У його руках матеріал швидко перетворювався у фігурки тварин. Батьки думали: захоплення як захоплення, багато ж дітей мають потяг до подібної творчості. Але одного разу він все ж таки здивував. Коли 2001 року весь світ був у шоці від зухвалих терактів у США, а телебачення постійно тримало в полі зору наслідки тарану літаками двох хмарочосів, Вадим взяв аркуш паперу і фарбами зобразив трагедію та страждання людей. Це була осмислена композиція. Батьки зрозуміли, що син має задатки художника. Порадившись, вирішили допомогти Вадиму опанувати ази творчості.  Але у сільській місцевості важко знайти хорошого професіонала, та й у Острозі художньої школи немає.

- Одного разу я їхала у маршрутці, - розповідає мама Світлана Миколаївна,- і почула розмову пасажирів про самобутнього художника, який у Бугринському аграрному ліцеї Гощанського району навчає дітей художній майстерності. Згодом познайомилась із О.М.Опанасюком. Коли він оцінив здібності Вадима, то відразу погодився із ним займатись.

Олександр Микитович не помилився. Його учень швидко опановував всі настанови і постійно демонстрував творче зростання. За декілька років наполегливих занять у Вадима Олійника особистий доробок склав кілька десятків картин, написаних олійними фарбами. Юний художник своїм хистом вразив не тільки рідних та знайомих, а й вчителів Оженинської ЗОШ №2, в якій Вадим навчається у сьомому класі. Це надихнуло її директора Н.В.Дрозд у стінах навчального за­кладу організувати першу персональну виставку талановитого учня.

У актовій залі школи на стіні розміщено тридцять одну картину. Коли оглядаєш їх, складається враження, що потрапив на виставку маститого художника, аж ніяк не початківця. Ось сільський пейзаж, де теплими фарбами зображено закінчення сінокосу: трава добре обласкана літнім сонцем і старанно зібрана у копиці. А далі краєвиди Горині. У Вадима своя річка, спо­кійна, тиха. На інших полотнах сцени з життя диких звірів та птахів. За словами мами, це найулюбленіша тема сина.

Перша презентація творчого доробку Вадима Олійника стала культурно-мистецькою подією в школі. Для її проведення був розроблений сценарій. До концерту залучили учнів, які проявили себе на пісенних конкурсах у районі та області, стали переможцями та дипломантами. Подивитись на юне обдарування прибули начальники районних відділів культури та освіти. Попередньо було надіслане за­прошення й для керівництва ХАЕС, бо Вадим Олійник є постійним учасником регіонального художнього конкурсу «Атомна енергетика і ми», який організовує інформаційний центр електростанції.

- Ми раді бути учасниками такого цікавого заходу, як перша презентація робіт юного художника, - сказала начальник відділу роботи з громадськістю та ЗМІ ХАЕС Т.С.Лиситчук. - В Оженинській школі навчається багато обдарованих дітей. Торік учень цього навчального закладу  Володимир Ярошик у конкурсі малюнків «Атомна енергетика і ми» виборов гран-прі й був премійований поїздкою до Москви. Його робота виставлялась у Тре­тьяковській галереї і одержала схвальну оцінку журі. Конкурс був організований під егідою НАЕК «Енергоатом» та корпорації «ТВЕЛ». Великі надії подає й Вадим Олійник. ХАЕС зацікавлена у підтримці таких талантів.

Делегація від ХАЕС на презентацію завітала не з порожніми руками. Для школи була подарована інформаційно-пізнавальна література, яка стане корисною на уроках фізики, біології. А імениннику - Вадиму  Олійнику  – великий торт,  виготовлений кондитерами електростанції.

Порадіти успіху свого вихованця прибув наставник Вадима художник О.М.Опанасюк, якому нещодавно виповнилось 70 років. У його творчому доробку нараховується майже вісім десятків завершених картин. У Вадима Олійника – більше тридцяти. Але хлопцеві лише дванадцять років…

Олександр Шустерук

лютий 2008


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

faberlic