В поемі «150 000 000» Володимир Маяковський розповідав, що в США «Город …стоит на одном винте, весь электро-динамо-механический». Чикаго сяє, тут все на електротязі, все їде і так далі. Щодо ста п’ятдесяти мільйонів, то відсилаю читачів до автора, аби довідатись що то за сила. Ми ж проведемо свою паралель, адже і в Україні є місто, принаймні підприємство «електро-динамо-механічне», і яке цими днями видало в енергосистему України 150 000 000 000 кіловат-годин електроенергії. Це Хмельницька АЕС – найбільше підприємство області, чий внесок у виробничий потенціал Хмельниччини сягає 27 відсотків, а податкова складова дорівнює половині усіх надходжень у бюджет. При цьому ХАЕС найперспективніше підприємство цілого регіону, адже має можливість збільшення свого потенціалу вдвічі. Це за умови, що згідно з планами тут в найближчі вісім-десять років добудують третій і четвертий енергоблоки.
На їх будівництво було накладено мораторій у 1987 році, але проведені дослідження показали, що конструкції придатні для продовження будівництва та подальшої експлуатації. „Ми повинні розвивати ті джерела енергії, які є у нас в області, оскільки усвідомлюємо, що на нас чекає збільшення ціни на газ”, - сказав у ході нещодавнього візиту на ХАЕС губернатор Хмельниччини Іван Гавчук. Він зазначив, що зараз влада області працює над визначенням вартості проекту переведення одного з районів області виключно на електроенергію.
Що це дасть? Насамперед економію коштів. Для Європи співставлення собівартості виробітку електроенергії можна судити за такими даними (у відносних величинах): АЕС - 100, вугільні ТЕС – 110-120, ТЕС на газі – 140-150. Тобто економія майже наполовину відносно газових електростанцій і до 20 відсотків на вугільних. В Україні собівартість вугільної кіловат-години майже вдвічі вища за атомну. Враховуючи невелике плече транзиту, екологічну складову, отримуємо привабливий енергетичний продукт. Звернемо увагу, що в усіх розвинутих країнах на душу населення виробляється значно більше електроенергії, ніж у нас. Принаймні в Росії наполовину, у Великобританії майже вдвічі, в Японії без малого втричі, а в Канаді в шість разів більше, ніж в Україні. Відтак споживачі не відчувають дефіциту електроенергії, мають можливість розвивати виробництво, збагачувати свій побут тощо.
Не знаю, як великий Маяковський відчув, що саме Чикаго стане батьківщиною вироблення ядерної енергії, але 2 грудня 1942 року під керівництвом Е.Фермі група вчених місцевого університету на реакторі СР-1, встановленому під трибунами стадіону, здійснила ядерний синтез. «Коли Фермі наказав йому ожити, пише очевидець досліду, - Г.Андерсен, - чудовисько з готовністю виконало його команду, а коли з волі Фермі воно знову завмерло, всім стало ясно, що Фермі дійсно відкрив двері в атомне століття».
«Якби цього не сталось, - стверджував лауреат Нобелівської премії Петро Капиця, - якби енергетична криза стала виникати до відкриття ядерної енергії, то, безперечно, людська культура зайшла б у тупик». І цей постулат треба збагнути усім, хто з прихильністю, чи недовірою ставиться до атомної енергетики.
150 мільярдів! Цифра колосальна. Для виробітку такої кількості електроенергії на вугільній ТЕС потрібно 650 тисяч вагонів з органічним паливом, або потяг довжиною вісімсот кілометрів – практично від західної до північної точки України, не враховуючи Криму. Звичайно, весь шлам довелось би розсипати навколо станції. Навіть не хочу підраховувати, яку площу це займе. Є розрахунки, що вугільна електростанція потужністю у мільйон кВт виділяє щороку в оточуюче середовище близько 90 тонн миш’яку, 300 тонн барію, 20 тонн ртуті та інші токсичні елементи – всього близько двох мільярдів смертельних доз для людини. За даними Європейської Комісії екологічні збитки виробництва 1 кВт. години електроенергії від ТЕС на вугіллі дорівнюють 0,64 долара, на природному газі - 0,28 долара, від АЕС -0,01 долара. Атомна електростанція в десятки разів екологічно чистіша від теплових електростанцій. Повний ядерно-енергетичний цикл, від добування урану до захоронення відходів, включаючи спорудження реакторів та установок, характеризується викидами 2-6 г вуглецю на 1 кВт годину виробленої електроенергії. Приблизно стільки ж вуглецю виділяється при використанні енергії вітру та сонця, що на два порядки нижче, ніж при використанні вугілля нафти, і навіть природного газу. Якщо закрити всі АЕС світу та замінити їх відповідною системою неядерних джерел, то збільшення викидів вуглецю в результаті цього складе 600 млн. тонн в рік. Вже й без цього парниковий ефект приніс землі колосальні збитки.
Отож 150000000000! Майже стільки виробляють всі станції України за рік. Тобто ХАЕС цілий рік давала країні енергію на вироблення меблів і автомобілів, харчової промисловості і машинобудування, забезпечувала функціонування нашого побуту і культури.
Для нашого регіону Хмельницька АЕС це містоутворююче підприємство. Ще 30 років тому тут були хащі і болото. Нині Нетішин одне з кращих міст не лише в області. 36 тисяч мешканців Нетішина мають все для того, щоб задовольняти життєві потреби: дитячі садочки і школи, Будинок дитячої творчості і Палац культури, спортивний комплекс, спеціалізовану медичну частину, розвинуту мережу обслуговування і торгівлі тощо. Місто сучасне і гідне поетичного слова.
Минулого року ХАЕС в складі НАЕК «Енергоатом» перерахувала понад півмільйона коштів на ремонт акушерського відділення СМСЧ-4, виділила без малого 825 тисяч на новий рентген-апарат, автомобіль швидкої допомоги. Місцеві школи отримали 52 нових комп’ютери, аудіоапаратуру. А дітвора – сучасне розважальне містечко.
Крім цього під час спорудження 2-го енергоблока для потреб зони спостереження, в яку входять сім районів, було спрямовано понад 60 мільйонів гривень, за які побудовані школи і медичні заклади, обладнано газогони, відремонтовано приміщення культурно-мистецьких закладів.
Про те, що під час спорудження ХАЕС прокладені дороги, залізничні колії, мости годі й говорити.
«Годувальниця!» - так поміж собою називає Хмельницьку АЕС її персонал. Понад п’ять тисяч працівників станції пестять і доглядають її, мов рідну дитину і чекають «прибавки у сім`ю» у вигляді 3-го та 4-го енергоблоків. Бо в цьому майбутнє їх справжніх дітей, у цьому складова незалежності самої держави. Нових тобі успіхів, атомна!
Віктор Гусаров
березень 2008
