Новий тиждень для персоналу Хмельницької АЕС розпочався з конференції трудового колективу станції, за якою відразу відбулася й профспілкова конференція місцевих енергетиків. На першій звітували про хід виконання показників діяльності підприємства за попередній рік відповідно до зобов’язань, передбачених Колективним договором ДП НАЕК «Енергоатом», на другій – про роботу профкому ХАЕС за період з 16 березня минулого року по 6 квітня нинішнього. Власне до самих звітів великих претензій не було, хіба що делегати зауважили Михайлу Гуку про недостатність ознайомлення спілчан із виконанням «Кошторису планових витрат коштів профспілкової органі­зації ХАЕС на 2007 рік» лише переглядом слайдових матеріалів із його коментарем і зажадали, аби наступного разу подібні матеріали, обраним на конференцію представникам підрозділів роздавали для ознайомлення за тиждень до її проведення.

У ході звітів стало очевидним, що стрижневим із невиконаних пунктів Колдоговору залишається той, що  не підкріплений фінансово. І це не прорахунок розробників основного документу нашої життєдіяльності, просто зобов’язання бралися за одних обставин і підходів до розвитку атомної галузі, а виконувати їх довелося затиснутими в тарифні лещата. Бо хоч маємо вже не вісім копійок  із хвостиком за одну кіловат-годину електроенергії, вироблену атомними електростанціями, сьогоднішні одинадцять треба приміряти на нові й значно дорожчі ціни на ядерне паливо, обладнання та матеріали тощо. Співвідношення тут ніяк не пропорційні. Ми опинилися в незавидній ситуації, коли над реалізацією соціальних програм, передусім житлового будівництва, постав великий знак питання. Окрім фінансових проблем НАЕК «Енергоатом» вже котрий рік підряд переживає часту зміну керівників, що зовсім не на користь нашого поступу вперед. Бо, як висловився голова профкому Михайло Гук, виходить так, що Колдоговір ми приймаємо за керівництва одного президента енергокомпанії, а виконувати його доводиться вже з іншим. Зважаючи на короткочасність перебування на посаді, ніхто з них не насмілюється братися за довгострокові програми. Отак і тупцяємося на місці. Констатуючи із трибуни кількарічний провал житлового будівництва на ХАЕС, Михайло Володимирович запропонував підготувати відповідне звернення від конференції трудового колективу станції про термінове вирішення питання додаткового фінансування в сумі 20 мільйонів гривень для проведення робіт на житловому будинку №505, і направити його президенту ДП НАЕК «Енергоатом» та голові профспілки компанії. Делегати пропозицію підтримали, за аналогічне звернення проголосувала й профспілкова конференція. Але поки йтиме така форма спілкування, профспілки не гаятимуть марно часу й діятимуть більш активно. Уже в п’ятницю, 11 квітня вони мають зустрітися із Прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко й обговорити найбільш гострі питання, сподіваючись на підтримку своїх пропозицій. Відомо, що профспілкові лідери говоритимуть про перегляд тарифів на нашу електроенергію, розвиток житлового будівництва та практичне вирішення питання будівництва нових енергоблоків. Тут відтягування строків не те, що невиправдане, а й до певної міри загрозливе для галузі. Бо ж ми підходимо до рубежу, коли ряд енергоблоків допрацьовує свій ресурс і їх необхідно виводити з експлуатації, а замінити натомість нічим. Такий дисбаланс боляче вдарить по економіці України, ми знову втратимо кваліфікованих спеціалістів, яких залюбки прийме близьке й далеке зарубіжжя. Втратимо те, що добивалися роками не без допомоги тої ж таки Юлії Володимирівни за часів її віце-прем`єрства – престиж професії атомника. Тоді вона доклала багато зусиль, аби галузь не занепала, зустрічалася з керівництвом і профспілками, побувала на  нашому  ще  недобудованому  другому енергоблоці, який, до  речі, після введення в експлуатацію  працює  надійно й стабільно. Отож, освоювати нові потужності нам під силу.

Серед питань, які порушували делегати обох конференцій, жваве обговорення викликала організація проведення медогляду персоналу ХАЕС, були пропозиції про доцільність залучення до цього фахівців спеціалізованих клінік, повірки приладів, якими користуються медики, зокрема, при вимірюванні тиску, опитування серед пра­цівників  станції  на  предмет  довіри  тому  чи  іншому  лікарю. І адміністрація, і профком обіцяли врегулювати ситуацію, попросивши в разі будь-яких непорозумінь відразу інформувати про це.

Виступаючих, окрім доповідачів, на конференціях було не так і багато, а от запитань до адміністрації та профспілкових лідерів – удосталь. Найбільше вони стосувалися необхідності виправлення недоліків, що мали місце при переході на 25-ти ступеневу сітку нарахування заробітної плати, забезпечення житлом, виконання заходів, намічених попередніми конференціями. Делегати цікавилися, коли ж урешті буде відкрито обіцяний автобусний маршрут із вулиці Варшавської до АПК та збудована автобусна зупинка навпроти колишнього торговельного павільйону «Марина». Генеральний директор зауважив, що тут мають активніше попрацювати депутати міської ради із числа працівників станції. Запитували про все, що кого болить: чи здійснюватиметься одноразова виплата при виході на пенсію та щомісячна доплата, чи виділить станція автобус для перевезення городників у садове  товариство «Енергетик», чи будуть пасхально-травневі вихідні такими, як це запропонував уряд. Як зазначив М.С.Панащенко, ми працюватимемо за календарем і переносу робочих днів не буде.

З обговорюваних питань обидві конференції прийняли відповідні постанови та обрали делегатів на конференцію трудового колективу й профспілкову конференцію ДП НАЕК «Енергоатом».

Ольга Сокол

квітень 2008