Міною уповільненої дії сьогодні можна назвати туберкульоз. Не збираюсь шокувати читачів, але, за визначенням медиків, туберку­льозна паличка - мікобактерія - знаходиться в організмі майже кожної людини. Проте нагадує про себе не завжди. Для цього потрібні сприятливі умови, серед яких - незбалансоване харчування, постійні стреси, проживання на екологічно забрудненій території, нездоровий спосіб життя, тощо. Раніше туберкульоз (є ще народна назва - сухоти) вважався недугою соціально незахищених, бідних людей. Сьогодні медики стверджують, що від нього не застраховані й ті, що споживають червону ікру і живуть у комфортабельних апартаментах. До речі, від страшної недуги померло багато відомих людей. Чаша сія не  оминула й Лесю Українку, Івана Франка, Максима Горького, Антона Чехова.

Вони жили у той час, коли ще не було розроблено ефективного лікування.

За статистичними даними, у світі офіційно зареєстровано близько 60 мільйонів хворих на туберкульоз, а носіями його збудника - понад два мільярди населення. У нашій державі туберкульоз почав прогресувати з середини вісімдесятих років. Протягом п’ятнадцяти років кількість хворих і померлих подвоїлась. Медики Хмельницької області також констатують зростання їх кількості. Саме це стало приводом для відвідин Славутської протитуберкульозної лікарні, яка раніше функціонувала як легенево-туберкульозне відділення №4 Хмельницького обласного протитуберкульозного диспансеру.

Коли потрапляєш на територію цього медичного закладу, складається враження, що тут розміщено ніщо інше, як санаторій. До двохповерхової лікарні щільною  стіною підступає сосновий ліс, поряд із входом чимало беріз. Навкруги чути весняну мелодію різного птаства.

- Це ідеальне місце для лікування хворих на туберкульоз, - стверджує головний лікар Славутської протитуберкульозної лікарні Тетяна Лукачик, - бороти недугу допомагають не лише медикаменти…

Потім на правах гостинної господині Тетяна Миколаївна взялася показувати приміщення лікувального закладу.

Як це не парадоксально, але більшість наших лікарень мають убогі інтер’єри, які були оформлені двадцять-тридцять років тому, і потребують капітального ремонту. Але Славутська протитуберку­льозна лікарня зовсім інша. Тут коридори, лікувально-господарські приміщення виглядають по-сучасному, ніби вчора було здано об’єкт.

- Це зараз тут красиво і привабливо, - уточнює головний лікар, - декілька років тому нам було просто соромно перед хворими та відвідувачами.

Рішення про капітальний ремонт лікарні було прийнято після того, як розпочалось фінансування соцкультпобуту 30-кілометрової зони спостереження навколо ХАЕС. Саме завдяки коштам НАЕК «Енергоатом» у закладі вдалося повністю оновити всі приміщення, а обласна влада посприяла у придбанні сучасного обладнання.

Ми йдемо коридорами. В очі впадає ідеальна чистота. Для оздоблення інтер’єру використані світлі фарби, які додають певного комфорту. А що не можливо не помітити, так це безліч великих та малих вазонів, з яких сформовані справжні оази. Головний лікар каже, що вона та її колеги дуже полюбляють живе озеленення.

- Наша лікарня, - розповідає Тетяна Миколаївна, - розрахована на 55 хворих. Зараз на лікуванні перебуває 58 пацієнтів із північних районів Хмельниччини. Принаймні 27 з них - зі Славутського району, - а шестеро з Нетішина. У кожного різні ступені захворювання. Краще піддається лікуванню раннє виявлення недуги. Ми маємо сучасні клінічну та бактеріологічну лабораторії, які пройшли відповідну акредитацію.

Потрапити у бактеріологічну лабораторію може не кожен. Для цього треба одержати відповідний дозвіл. Тетяна Миколаївна погодилась показати місце, де у спеціальному живильному середовищі вирощуються палички Коха - мікобактерії. Саме тут можна підтвердити діагноз туберкульозу. Є все необхідне устаткування - центрифуга, бінокулярні мікроскопи, біологічний матеріал, тощо.

Цікавими стали відвідини приміщення, в якому проводиться рентгеноскопія та томографія легень. Тут лікар - рентгенолог Віктор Белендій демонструє сучасну цифрову апаратуру, яка має велику перевагу над традиційною, бо зводить до мінімуму опромінення організму.

Коли розмова про методи діагностики перейшла у звичні філософські роздуми про буття, лікар сказав сакраментальну фразу: «Я почуваю себе щасливою людиною, бо не обділений здоров’ям».

Роботою медичного та  обслуговуючого персоналу  протитуберкульозної  лікарні  задоволені й хворі.

- Я вже лікуюсь декілька місяців, - ділиться враженнями житель Ізяслава Володимир Кутасевич, - і стан мій покращився. Сподіваюсь, що незабаром буду разом із сім’єю. Видужанню сприяє не тільки кваліфікована медична допомога, а й чуйне ставлення персоналу.

За медичним оснащенням, сучасним оздобленням Славутська протитуберку­льоз­на лікарня є однією із кращих у державі. Це додає великої відповідальності для її працівників, бо часто доводиться приймати численні делегації колег із різних регіонів.

Коли  прийшла  пора  дякувати  за органі­зацію оглядин лікувального закладу, мимоволі пригадалась сторінка з життя Лесі Українки, яка також боролась з недугою. 1904 року вона місяць провела у Славут­ському кумисолікувальному закладі. Відновлювала сили для геніальних пісень.

Олександр Шустерук

квітень 2008