Члени Острозької організації  ветеранів Великої Вітчизняної війни  вийшли з пропозицією визнати  Остожчину «Зоною ризику» і видрукували  в газеті «Життя і слово « у « 25-26 від 29 березня відповідне звернення до ХАЕС. Шкода, що воно не підписане жодним громадянином і невідомо чи проводила організація з цього приводу збори. Виникає враження, що це не колективне звернення, а окрема думка, можливо навіть і «групи товаришів». Вимога ж досить серйозна – потрапити в «зону ризику». В Україні таких адміністративних чи якихось структурних одиниць немає. Якщо це законодавча ініціатива, то слід звертатись до депутатського корпусу Верховної Ради, або ж Президента.

Навкруг ХАЕС існує умовна 30-кілометрова зона спостереження, мешканцям якої вже сьогодні передбачена  тридцятивідсоткова пільга у оплаті електроенергії. В «Законі про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» також визначено, що частина коштів від діяльності АЕС може бути спрямована на соціально-економічний розвиток території. Зокрема Острожчина отримала левову частку з 18 з половиною мільйонів, що ви­ділялись на Рівненщину в порядку компенсаційних виплат при закінченні спорудження 2-го енергоблока ХАЕС. Районній і міській держадміністраціям  не завадило б мати стенд із переліком об’єктів, побудованих за кошти НАЕК «Енергоатом» на території району і міста, адже фінансовий внесок атомників значно перевищує річні бюджети обох рад. Не без дольової участі атомників (а це понад два мільйони гривень) в Острозі з’явився новий пологовий будинок. Півмільйона гривень витрачено з цих коштів і на Острозьку загальноосвітню школу №3. Реконструйовано систему опалення районного архіву, лікарську амбулаторію в с.Оженин, окремі приміщення оздоровчого комплексу «Корчагінець», телефонізовано ряд хуторів і сіл, здійснено підведення газопроводів до двох десятків сіл, газифіковано школу у Вельбівно, будинок культури в Плоскому, збудовано та газифіковано міні-котельню протитуберкульозного диспансеру, проведено реконструкцію Острозького системи центрального теплопостачання і системи освітлення міста, збудовано та реконструйовано дороги з твердим покриттям і таке інше. В переліку використання коштів, отриманих на фінансування будівництва об’єктів соціального призначення 30-кілометрової зони по Острож чині понад сімдесят найменувань.  Всього за останні п’ять-сім років в розвиток району  і міста вкладено близько п’ятнадцяти мільйонів гривень. Дуже шкода, що цей аспект не знайшов потрібного висвітлення у місцевій пресі Острожчини, інакше не було б у Зверненні ствердження, що «регіон ніяких пільг від діяльності ХАЕС не має». До речі, які об’єкти споруджувати на Рівненщині вирішувала обласна державна адміністрація. На ХАЕС було покладено лише завдання проконтролювати правильність використання виділених коштів.

Дуже непокоїть саме нерозумін­ня внеску атомної станції в еконо­міку України. 2007 року ХАЕС виробила 14,785 мільйонів кіловат-годин електроенергії. Це обсяг, який споживають протягом року сім таких областей як Рівненська. Отже, ми забезпечуємо не лише роботу холодильників, телевізорів, освітлення помешкань, але й діяльність таких підприємств як Рівнеазот, Здолбу­нівський цементний завод, Острозьких підприємств харчової та молочної промисловості, навчальних закладів тощо. При цьому ми працювали безпечно, надійно, ефективно.

У Зверненні говоритися, що громадяни регіону мають право на участь у обговоренні  доцільності існування 3-го та 4-го енергоблоків. Ми відкриті для спілкування і протягом п’ятнадцяти років організовуємо екскурсії на ХАЕС для школярів, студентів, депутатів різних рівнів, пересічних громадян. Принаймні за останні два роки на станції побував депутатських корпус районної і міської рад  Острожчини, сільські голови.

Зокрема голова райради  Інна Гвізда від імені очолюваного нею органу висловилась на підтримку спорудження нових енергоблоків на ХАЕС. «Основне питання депутатського корпусу сьогодні, - заявила керівник райради, - переконати людей в тому, що потрібен третій, четвертий енергоблоки».

Голова Здолбунівської райради Василь  Тимощук  зауважив,  що «введення третього і четвертого енергоблоків принесе велику користь нашій державі. Разом з тим з’явиться можливість на передбачені  кошти   від  добудови  покращити  соцкультпобут у регіоні».

У прагненні розвитку ХАЕС ми будемо солідарними, - завірили депутати Острога. Депутат Тарас Пустовіт висловився однозначно: «Сьогодні не стоїть питання – бути чи не бути атомній енергетиці», сьогодні воно трансформується у дилему – бути чи не бути енергетично незалежній державі. Треба усвідомити, що на даному етапі альтернативи атомній енергетиці немає. Можливо згодом вчені знайдуть нові джерела енергії, але це справа тривалого часу. Ми бачимо вихід один – будувати нові енергоблоки. Вони мають бути надійними  та безпечними. Депутатському корпусу різних рівнів треба  працювати над тим,  щоб прилеглі території, зокрема й Острог,  мали  вигоду  від  сусідства  з ХАЕС, це треба закріпити відпо­відним законодавством».

Можна привести висловлювання   Славутських,  Ізяславських,   Білогірських і Шепетів­ських депутатів Хмельниччини, підкріпити оцінку роботи ХАЕС словами депутатів Гощанського району. Можна навести слова високих посадовців, що відзначають внесок ХАЕС в примноження добробуту країни. Як мовиться, з водою важливо не виплеснути усе те значиме, що робить атомна станція для регіону. Питання ж надання пільг того чи іншого характеру залежить виключно від Верховної Ради та Кабінету Міністрів, адже станція є державним  підприємством,  якому  встановлені певні нормативи.

Зауважимо, що на сьогоднішній момент жодних підстав говорити, що думкою громадян не цікавляться, немає. Передбачений дорадчий референдум буде проведено згідно із Законодавством у визначені строки. Без волі Верховної Ради прийняття рішення про добудову ядерних об’єктів  неможливо, і це аксіома.

У Зверненні заявляється, що «виділення енергоблоками радіоактивних  речовин і накопичення їх в організмі  призводить до порушень імунної, кровоносної, центральної нервових систем. Тому тут різкими темпами ростуть онкологічні, серцево-судинні захворювання, які ведуть до великого росту смертності в районі». Цікаво, що на це звертають  увагу  ветерани  Великої Вітчизняної Війни, наймолодшому з яких нині має бути мінімум 80 років. Враховуючи середній вік чоловіків  в  Україні  у  63, а жінок у 72, важко зрозуміти логіку такого занепокоєння саме серед цієї категорії людей.

Заява, звичайно, виграшна, бо без знань медицини говорити про цю проблему досить проблематично, а голослівні «доводи»  сприймаються за правду. Відповідально заявляємо, що перевищення встановлених державою норм викидів радіоактивних речовин за всю історію існування ХАЕС не було. Це підтвердять санітарні органи Хмельниччини і Рівненщини, які постійно контролюють стан прилеглої до ХАЕС території. Медичні працівники засвідчують, що Рівненщина, за винятком північних районів,  досить благополучна на тлі інших областей на захворювання вище означеними хворобами.  Основний тягар хвороб сконцентрований у східних і південних областях України. Але залишимо це спеціалістам. Наведемо лише статистику.

Щороку в Україні вмирає  100-110 тисяч  курців (із них 10% пасивні),  від алкоголізму – понад 40 тисяч. Понад 90 тисяч помирають від раку.  На думку академіка, директора Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології Василя Чехуна  понад 70 відсотків ракових захворювань виникають через неправильне харчування та куріння. Якщо уникнути цих складових, то можна себе в значній мірі убезпечити від онкопатології, яка пов`язана із забрудненням навколишнього середовища, з використанням продуктів, які несуть в собі потенційні канцерогенні чинники. А ось щоб хвороба не проникла в організм, треба вести здоровий спосіб життя, зменшити навантаження, у тому числі і психологічні, більше знаходитися на свіжому повітрі, збалансовано харчуватися. А головне пам`ятати:  причина низького рівня ефективності лікування пов`язана з пізнім виявленням хвороби.

Проблема №1 громадської охорони здоров’я – серцево-судинні захворювання. На них припадає майже дві третини померлих в Україні  і одна третина усіх хворих, тобто їхня питома частка в смертності, через  важкість  перебігу, вдвічі переважає частку в захворюваності. Поширеність  серцево-судинних захворювань в Україні набула характеру епідемії - з 1990 р. вона зросла 2,7 рази. Наведемо красномовні слова доктора медичних наук Олександра Голяченка

- Тут треба подивуватись громадським пріоритетам, які панують у суспільстві стосовно охорони здоров’я. Щодня чуємо з телевізії про пташиний грип у світі й Україні. Скажімо, в  Китаї  щодня (!) вмирає орієн­товно  40 тис. людей, за перші чотири  місяці  2006 р. число померлих в цій країні становило 4,8 млн. осіб, з  них  12  померло від пташиного грипу. Так-от, про тих 12 ми майже щодня чуємо з телевізії, про 4,8 млн. - ні слова. В Україні, слава Богу, від пташиного  грипу ще ніхто не вмер, а от від  хвороб серця за цей період вже померло 140 тис. осіб; про пташиний грип чуємо, про хвороби серця - ні.

Попри всю складність, з хворобами  серця і судин у цивілізованому світі успішно борються. В США з 1950 р. смертність від цієї причини знизилась на  60%, в Західній Європі, де цей процес розпочався 3 70-х років, зниження досягло понад 30%. В Україні за цей період смертність від хвороб серця і судин зросла на 40%. Чому?» Професор вважає, що  в  українців відсутня культура слідкування за власним здоров’ям. Ми не знаємо, яким має бути наш  нормальний тиск,  що робити за наявності тих чи інших симптомів тощо.

Загазованість вихлопними газами від автомобілів, на думку науковців, є головною причиною пневмонії. А ще грішать на малорухливий спосіб життя, на неякісну їжу, поганий стан води тощо. Навколишній світ – безперечно зона ризику. Під колесами автомобілів щороку гине стільки ж  громадян, як за десятирічну війну радянських  воїнів у Афганістані. Проте ніхто не відмовляється від автотранспорту. Вважаю, що загострювати проблему існування підприємства, яке є основою національної безпеки держави, є недалекоглядною і деякою мірою шкідливою.

Віктор Гусаров

квітень 2008