У травні виповнилося 25 років цеху теплової автоматики і вимірювань

порівнянні з днем сьогоднішнім підрозділ на момент створення налічував всього лиш «жменьку» фахівців, а путівку в життя майбутньому потужному колективу, підписавши відповідний наказ під №72-к, дав тодішній директор споруджуваної ХАЕС О. І. Троценко. Очолив цех ТАВ Владислав Петрович Гордієнко, котрому, на жаль, не випало дожити до цього чвертьвікового ювілею.

У колективі на диво шанобливо ставляться до свого минулого, ретельно задокументовуючи основні віхи становлення і розвитку. У переддень ювілею мала нагоду ознайомитися з цим архівом даних, у якому зібрано історичні довідки про кожну групу, службу, лабораторію: коли створено, які функції виконує, хто в які роки очолював, вікова і фахова характеристика персоналу, коли та якої реорганізації зазнала та чи інша структурна одиниця… Можна тільки вітати старання колективу творити свій літопис та передати його наступним поколінням.

Звісно, що в одній газетній  публікації  неможливо  відтворити всіх подробиць, не назвати всіх імен, як не відобразити всіх наявних фото, це і надалі лишатиметься набутком колективу. Колективу, який формувався, зростав і мужнів разом з підприємством, переживаючи його злети і негаразди, породжені часом. Та за будь-яких  обставин  не  падав  духом та  не  схибив з путі, неухильно дотримуючись у повсякденній роботі єдиного правила і дороговказу – безпечна  та  безаварійна експлуатація обладнання понад усе.

На момент створення цеху до нього увійшла група з ремонту й обслуговування контрольно-вимірювальних приладів пуско-резервної котельні, яка до того входила до складу електроцеху. Ця група налічувала 18 електро­слюсарів, її очолював В.Баран. Нині в цеху залишилось небагато з тих першопрохідців, стаж яких у ЦТАВ рівний його віку: Л.М.Мельничук, М.В.Степанюк, С.І.Нестеренко. Ясна річ, що й невпізнанною стала первинна структура підрозділу, який кількісно є одним із найбільших на підприємстві, зросли обсяги роботи. Сьогодні колектив опікується оперативним і технічним обслуговуванням, ремонтом, реконструкцією та модернізацією систем і обладнання автоматизованих систем управління технологічними процесами. Аби якісно справитися з цими завданнями і створені в цеху дільниці: з ремонту автоматичних систем регулювання та дистан­ційного  управління;  з  ремонту засобів вимірювань температурного контролю  та  спецвимірювань; з ремонту засобів вимірювань рівня, витрат, тиску; з ремонту та обслуговування засобів автоматизації зовнішніх об’єктів; з ремонту та обслуговування технологічних захистів, блокувань та сигналізації; з ремонту механічної частини систем управління захисту реактора та верхнього блока; з ремонту електричної частини систем управління та захисту реактора; з ремонту засобів обчислювальної техніки; служба з обслуговування систем управління захисту реактора та ремонту верхнього блока; лабораторії – програмного забезпечення та систем внутрішньо реакторного контролю. За такої розгалуженості та чисельності штату є до чого докласти рук і загальноцеховому персоналу, відслідковуючи фаховий рівень працівників, потреби виробничих дільниць у конкретному обладнанні, матеріалах та запчастинах, ефективне використання робочого часу, плинність кадрів тощо.

Загалом за роки діяльності у ЦТАВ професійне загартування пройшло багато спеціалістів, сьогодні вихідці із цього колективу успішно працюють на різних посадах у багатьох підрозділах станції, на інших вітчизняних і зарубіжних  АЕС. Так, наприклад, колишній  начальник  цеху  В.О.Красілов,  заступник начальника цеху В.Ф.Лєвін, начальник дільниці Ю.О.Мотуз, котрі  прибудуть до колег на святкові торжества, нині працюють у Росії. Якби  ж  зібрати  всіх,  хто  свого  часу працював у цеху, хто несе тут трудову вахту зараз, за­бракло  б місць у найбільшому  глядацькому залі Нетішина.

Основний набір фахівців у цех розпочався в 1984 році. Тоді ж у грудні почала формуватися ремонтна служба, чим безпосередньо зайнявся заступник начальника цеху з ремонту Р.І.Яськів. На початку 1985 року до складу служби увійшли лабораторія зовнішніх систем інформаційного забезпечення під керівництвом М.І.Бєлкіна та лабораторія АСРіДУ на чолі з М.А.Панішевим. Того ж року прийшов у колектив його майбутній начальник В.О.Красілов, очоливши в ранзі заступника начальника цеху службу експлуатації. Керувати ЦТАВ він почав через два роки, обіймаючи цю посаду до жовтня 1993 року. Відтоді й дотепер на чолі колективу В. М. Самцов.

За роки діяльності цеху його персонал виконав великий обсяг робіт з реконструкції і модернізації обладнання АСУ ТП, заміни на обох енергоблоках застарілого обладнання на сучасні складні програмно-технічні комплекси, в тому числі й українського виробництва. Тісна співпраця склалася, передусім, з сєверодонецьким «Імпульсом», кіровоградським «Радієм», харків­ськими «Монолітом» та ХІКА.

У колективі гордяться людьми, котрі стояли біля його витоків, однаково цінують своїх колишніх працівників, ветеранів виробництва та молоде поповнення. Вшанувати колег, поринути у спогади та відпочити в колі однодумців персонал збереться у ці дні. Їм є про що поговорити, маючи за плечима чималу історію. Цілком ймовірно, що після зустрічі зібрані  в  цеху матеріали про свій двадцятип’ятирічний шлях поповниться свіжими деталями, спогадами, фактами. Що у списку людей,  удостоєних  різного роду  від­­знак, з’являться нові прізвища. Сьогодні його очолюють три кавалери ордена «За заслуги» ІІІ ступеню О.І.Ігнатов, С.О.Плотніков, Г.Г.Козачук та «Заслужений енергетик України»  В.М.Самцов. Далі у цій когорті ще понад  двадцять осіб, удостоєних нагород Кабінету Міністрів, Мінпаливенерго України, ДП НАЕК «Енергоатом», Хмельницької обласної держадміністрації, відзнак «Почесний енергетик України» , «Відмінник енергетики України», «Заслужений працівник атомної енергетики», «Почесний працівник атомної енергетики», «Відмінник атомної енергетик».

Окрім відзнак трудових колектив неодноразово поповнював скарбничку нагород грамотами та дипломами за перемоги у спортивних баталіях. Цехові команди показують хороші результати з плавання, футзалу, гандболу, волейболу, гирьового спорту, а гравці настільного тенісу фактично не сходять з п’єдесталу переможців та призерів. Тут справді вміють   і добре працювати, і вміло сили відновлювати та дух і тіло загартовувати.

За  матеріалами,

 зібраними   персоналом  ЦТАВ, підготувала  Ольга  Сокол

травень 2008