Між презентацією книги «На зболених крилах любові» і її приходом до читача був досить значний проміжок часу. Автор шістьсотсторінкового часопису Світлана Лелях  намагалась доповнити книгу свіжими фактами, виправити певні неузгодженості, додати ілюстрації – робила все те, що здійснює творча людина, коли тримає в руках сигнальний екземпляр. Межі удосконаленню немає, тому кожен  ще матиме можливість спрямувати стріли критики на те, що вийшло з під пера члена літературної студії  «Натхнення», що діє при міській бібліотеці  Нетішина.  Проте   ніхто не зможе заперечити, що Світлана Лелях – людина великого працелюбства, людина діла і слова, не лише  прозового  та  пое­тичного.

Її книга – підтвердження того, що рисочка між датами на пам’ятнику може бути наповнена не лише буденністю, а й високим сенсом, що любов до Батьківщини – це насамперед любов до тих, хто поруч з тобою у радості і горі, що кожен з нас є камінчиком, а подекуди і наріжним каменем  у великому храмі Історії. Автор звела під «склепіння книги» людей знаних і , як ми говоримо, простих, не визначних. Однак з їх доль складалась доля великих громад, різних прошарків людей колишнього Радянського Союзу і незалежної України. В книзі надано слово десяткам свідків складних історичних подій, краєзнавцям, непересічним особам.

С.Лелях не відбирала їх за ідеологічними поглядами, чим грішить уся сучасна література та історіографія, вона надала слово лівим і правим, аби читач сам зробив висновок щодо означених у цих розповідях подій. Життя у перехідну епоху має свої особливості – воно просякнуте боротьбою за виживання, носить напружений характер і вимагає від індивідуума стійкості та виваженості. Світлана Лелях вкотре на своєму шляху довела, що вона мужня і цілеспрямована особа, спроможна на возвеличення життя у будь-яких його складних ситуаціях. На сторінках своєрідної енциклопедії культурно-мистецького життя нашого краю знаходимо зразки благодійності з боку багатьох посадових осіб та пересічних людей, і прояви ганебної заздрості з боку недолугих і бездіяльних чиновників. Це книга-повчання про любов до малої батьківщини, до її минулого.

Автор шукала натхнення не лише в своїй душі, але й «позичала» його у колег та друзів. І воно визріло гарним плодом, який з’явився у бібліотеках міста, презентований авторкою близьким їй людям.

Віктор Гусаров, голова  міської літстудії «Натхнення»