На ХАЕС чотири роки поспіль спільними зусиллями адміністрації та профкому організовується спортивна риболовля. Кожна з них має свої особливості.

Рибалки бувають двох категорій. Одні люблять тихо усамітнитись в закутку водойми і чекати  поруху поплавка, інші на риболовлю вирушають у  компанії друзів. Виявляється, що тих та інших можна об’єднати… Принаймні це сталося минулої суботи.

Справжні рибалки  не  цураються  Інтернету,  в  якому  можна  знайти  ін­формацію про погоду. На суботу  прогнози  синоптиків  були невтішні. Але організатори спортивної  риболовлі постановили однозначно:  акція відбудеться  за  будь-якої погоди.

Учасники змагань зібрались біля Спорткомплексу, щоб о 5  годині   автобусами  вирушити на ставок-охолоджувач. Компанія справляє належне враження: сучасна рибальська екіпіровка і «колекція» різних наживок. Кожен мимоволі спрямовує погляди на небо, що затягнулось сірою поволокою.

Ось і водосховище. Берегова лінія в районі річки Гнилий Ріг розбита на сектори, які можна зайняти лише після жеребкування. Кожен витягує свою «путівку» на омріяний великий-великий улов. Аж раптом здійнявся потужний вітер і вся місцевість вмить перетворилась на великий душ: дощ вперіщив, мов з відра. Запасливі та досвідчені рибалки швидко дістають целофанові плащі та парасольки. Автор цих рядків примх погоди не врахував. Декілька хвилин зливи було достатньо, щоб відчути себе справжнім водяним. Але це дрібниці у порівняні з великим бажанням щось упіймати. В народі є така приказка: природа намочить, природа і висушить.

Всі учасники змагань в очікуванні. Просто цікаво, кому поталанить впіймати першу рибину. Враз погляди  рибалок спрямувались до сектора, в якому рибалить працівник електроцеху Микола Гучко. Його вудка вигнулась дугою. Рибалка обережно свою здобич підтягує до берега. Першим трофеєм змагань виявився короп. Це додає всім оптимізму на вдале продовження. Пан Микола виявився легким на руку, бо після цього почало клювати й в інших колег. Кожен улов ретельно фіксують судді, закріплені за певними секторами.

Знову дощ. Складається враження, що хтось замовив для риболовлі  трохи екстриму. Дещо незручно вологими   руками на гачок нанизувати мастику, приборкувати вертлявого черв’яка.

Щораз чути своєрідний звук вудок, що закидають у воду. Не забувають рибалки й про годування риби, бо, як мовиться, улов залежить від того, що пожертвуєш для водойми. Один учасник змагань, напевно це неписане правило засвоїв добре, бо на принаджування витратив аж ціле відро вареного гороху. Такий харч дуже люблять коропи. Як згодом виявилось, вони трапезу відклали на невизначений період. А ось  їх «колеги по водоймі» почали періодично попадатися на гачок. Знову вудлище вигинається у Миколи Гучка, а інженер цеху теплової автоматики та вимірювань Андрій Карпов уже втомився поновляти наживку. Є риба!

- Щось вдача обходить наші сектори, - бідкається інженер відділу міжнародної співпраці і технічної допомоги Ірина Сухомлин, - торік на спортивній рибалці не впіймала нічого, й зараз не фортунить.

- Іринко, наша риба ще плаває…- підбадьорює подругу оператор комп’ютерної верстки дільниці оперативного друку цеху господарського забезпечення Віта Бринза. Вона участі  у  змаганнях не бере, а прибула задля солідарності.

Берегом постійно обходять сектори судді Олександр Косік, Павло Наумук, Євген Корецький, Анатолій Бєлокобильський, Олександр Попов, Ігор Прокопенко. Вони пильнують, щоб змагання були чесними. У кожного блокнот, в якому зафіксовані всі впіймані рибини у секторах. Як налаштовував своїх колег головний суддя змагань Сергій Онищук, риба повинна бути живою…

Звучить умовний сигнал про закінчення змагань. А тут, як мовиться, під завісу знову дощ. Та ніхто на нього вже не зважає. Пора визначати переможців.

Погляди рибалок спрямовані на стіл, на якому встановлені електронні ваги. Ті, кому сьогодні поталанило, шикуються в чергу.

На урочисте завершення спортивної риболовлі запрошений перший директор ХАЕС Олексій Троценко. Він також належить до когорти любителів порибалити. Після того, як на ХАЕС було орга­нізовано Клуб рибалок-аматорів, Олексію Івановичу було вручено посвідчення за №1.

- Багато води спливло у наших водоймах, - ділиться спогадами Олексій Троценко, - а все було ніби вчора. Добре пам’ятаю, як спору­джувалось водосховище. Сюди, на вирубування чагарників, залучались працівники електростанції та представники сусідніх районів. Тепер у ставку-охолоджувачі розвелось багато риби. Дещо можуть впіймати й місцеві рибалки. Добре, що є таке цікаве захоплення.

Після зважування свого улову до Олексія Троценка підійшов майстер комунального господарства Ігор Вадець.

- Ось, батьку, вам дарую свій улов.

А тим часом у суддійської колегії вже  є  всі  результати змагань. Найкращий результат у провідного інженера цеху теплової автоматики та  вимірювань  Андрія  Карпова  – 1  кілограм  28  грамів. Він  також стає  переможцем  у  номінації   «Найбільша кількість впійманої риби» - 48 штук.

- У Андрія рибальське прізвище. А риба «своїх» любить, - жартує один із учасників.

Друге місце заслужено виборов представник електроцеху Микола Гучко - 746 грамів. Йому вдалося піймати  найбільшу рибу змагань (короп 332 грами) і найменшу  - 2 грами.

Третім у підсумку стає ще один представник електроцеху Володимир Цибульський  із результатом 672 грами.

- У Спартакіаді ХАЕС для команди електроцеху трохи не таланить, зате рибалки показують клас, - кидає репліку Сергій Романко.

Із рук організаторів змагань та Олексія Троценка переможці одержують призи та цінні подарунки. Тут, як мовиться, не обійшлось без спонсорів. Хороші пластикові вудки для нагородження надав приватний підприємець Ігор  Борійчук,  який опікується роботою торговельного відділу «Все для спорту та риболовлі» у крамниці «Людмила».

- Віднині всі члени Клубу рибалок-аматорів ХАЕС у моєму закладі матимуть постійні скидки при купівлі рибальських атрибутів,-  повідомив він приємну новину.

Традиційно у спортивній риболовлі беруть участь жінки, які у прагненні здобути трофеї, не поступаються чоловікам. За волю до перемоги відзначено Ірину Сухомлин, Олену Прокопенко, Тетяну Побережну, Світлану Корецьку.

У голови профкому ХАЕС Михайла  Гука на мобільному телефоні пролунав дзвіночок. Це генеральний директор ХАЕС Микола Панащенко цікавиться ходом та організацією  змагань.  На жаль, Миколі Сергійовичу через зайнятість  не випало  бути  серед близьких по духу колег.

- Які ваші враження від риболовлі? - запитую у головного судді голови Клубу рибалок-аматорів  ВП  ХАЕС  Сергія Онищука.

- Кожне нове  проведення змагань прибавляє досвіду. Цьогоріч організація на високому рівні. На водосховищі  61 учасник зміг відчути радість, яку приносить риболовля. Й не так важливо поталанило сьогодні чи ні. Змагання стали святом. Від імені членів нашого клубу, яких, до речі, нараховується 260 чоловік, хочу подякувати адмі­ністрації та профкому електро­станції  за сприяння у проведенні змагань. До цього дійства  долучилось керівництво  гідротех­ніч­ного цеху,  цеху господарського забезпечення.  Переконаний,  що рибальські  традиції   будуть  зміцнюватись  і примножуватись.

Берег водосховища наповнився приємним ароматом. Пора куштувати смачну уху.

Олександр Шустерук

липень 2008