З історії археологічних досліджень в околицях міста Нетішина

Археологічні різночасові пам’ятки долини вздовж Горині за­фік­совані в межах від  села Ташки Славутського району до м.Острога Рівненської області. Уродженець Нетішина археолог А.П.Савчук в околицях свого села виявив ряд археологічних пам’яток. В кінці 1940 - на початку 1950-х років в урочищах Степанюкове, Буслів горб, Герасимова лука та інших він виявив серію пам’яток доби мезоліту, зібрав значний підйомний матеріал. Значні польові результати були досягнуті під час робіт у 1950 та  1952 роках спеціального загону Волинської експедиції Інституту археології АН УРСР.

До сучасного міста Нетішин входить село Солов’є. Південніше села, в заплаві лівого берега р.Горинь, підіймається невисокий піщаний пагорб, витягнутий по осі захід-схід на 300 м. В цьому пункті у 1952 р. невеличкі розкопки здійснював археолог В.І.Канівець. Повторно даний пункт був досліджений у 1958 р. С.С.Березанською, яка  зібрала уламки кераміки та знаряддя східно-тшинецької культури доби бронзи.

1975 року Міністерство енергетики та електрифікації  СРСР прийняло  рішення  про  будівництво Західно-Української, тепер Хмельницької АЕС. 7 квітня 1977 року в селі Нетішині висадився десант будівельників. Вирізували ліс, проводили земляні роботи. Між селами Нетішин та Дорогоща почали висипати дамбу майбутнього ставка-охолоджувача атомної електростанції. На місці вирізаного лісу О.М.Романчук  (на фото вгорі)  виявив курганний могильник, про що було повідомлено археолога І.С.Винокура з міста Кам’янець-Подільський. Влітку 1985 року експедицією Ка­м’янець-Подільського педінституту  (керівник І.С. Винокур) в зоні майбутнього водосховища  дослі­джено 6  курганів  так  званої  тшинецько-комарівської  культури  ХVІ-ХV ст. до н.е.

В кінці 1990-х років археолог В.О. Самолюк в східній лісистій околиці міста Нетішина виявив курганний могильник. Спільна експедиція Інституту археології НАН України та Нетішинського крає­знавчого музею у 1998р. проводила розкопки курганів в урочищі ”Козацькі могили”. Могильник складався із  8 курганів,  витягнутих  з  північного заходу на південний схід. Розкопки проводилися в 1998-2000 роках під керівництвом доктора історичних наук Софії Станіславівни Березанської. В експедиціях брала участь разом зі своїми вихованцями керівник краєзнавчого гуртка вчитель історії Нетішинської зош №2  С.М.Кравчук.  Протягом сезону на розкопках працювала викладач Люблінського Університету доктор Галина Тарас з двома асистентами, а також науковий працівник Інституту археології Яків Гершкович. Датуються всі розкопані  курганні  насипи близьким часом: кінцем ХІV ст. до н.е.

В східній частині Нетішина в ра­йоні Піонерної бази в обвалах грунту стихійного піщаного кар’єру працівник Нетішинського музею О.В.Гладуненко виявив напівзруйнований курган. В результаті розкопок  тут знайдено два подвійних поховання, кожне  з них складалося з двох кістяків, покладених головами в протилежні боки. На археологів чекав багатий інвентар: бронзовий наконечник списа, шпилька, чотири браслети, спіралевидні намистини, фрагменти діадеми і підвіски.  Знайдено набір кременевих  стріл  і  фігурне  керамічне пряслице.

В урочищі “Степанюкове” учнем 9-го класу Нетішинської ЗОШ №2 Олексієм Шолоховим у 1998 році виявлено поселення та могильник ранньозалізного віку. Протягом 1998-2000 років В.О.Самолюком в даному районі була закладена серія шурфів з метою вивчення па­м’ятки. В неглибоких ямах знаходились  поховання за обрядом кремації. В першому похованні знайдено великий біконічний горщик, а  в другому – три горщики середніх  розмірів з орнаментом, характерним для пам’яток могилянської групи ранньозалізного часу.

З відкриттям в Нетішині краєзнавчого музею в околицях Нетішина під час польових робіт обстежені десятки пам’яток різних археологічних культур. Частина з них була розкопана, археологічний матеріал опрацьований та опублікований. В даний час проводиться  камеральна  обробка археологічного матеріалу, зібраного в попередні роки, готуються статті про  нові  археологічні  відкриття та дослідження.

Олександр  Романчук,  завідуючий  сектором археології  міського  краєзнавчого  музею

липень 2008