Вхід

найбільший подарунок до дня незалежності від нетішинців

  • Головна
  • Статті
  • найбільший подарунок до дня незалежності від нетішинців

 

За тиждень до святкування 17-го Дня незалежності України команда шаблісток у складі Ольги Жовнір, Галини Пундик, Ольги Харлан та Олени Хомрової  в олімпійському Пекіні вписала яскраву сторінку в історію фехтування не лише нашої держави. Вони  вибороли першу золоту медаль в цьому виді змагань і принесли перше золото в скарбничку досягнень України на Олімпійських іграх. Віднині їх імена занесені на скрижалі найвидатніших досягнень у спорті. Надзвичайно приємно, що двоє з цих «золотих» дівчат є вихованками КДЮСШа профспілкового комітету Хмельницької АЕС. Тут відбулось їх становлення і зростання.

Їх називали  дитячим садком

Вони наймолодші фехтувальниці олімпійського турніру. Нетішинці Ользі Жовнір в червні виповнилось 19, Галині Пундик в кінці року буде 21, Ольга Харлан відсвяткувала двадцятиліття напередодні змагань у Пекіні, а Олена Хомрова старша неї більше ніж на рік. При цьому дівчата вже неодноразово били своїх іменитих старших суперниць. Приміром Галина Пундик – срібний призер чемпіонату світу в команді серед дорослих, срібний призер Всесвітньої універсіади, віце-чемпіонка Європи. Ольга Жовнір - чемпіонка  світу в команді серед юніорок, чемпіонка України серед жінок. Зрештою вони олімпійські чемпіони! Таке звання дається лише найкращим.

До головних змагань чотириріччя дівчата підбирались довго. Насамперед  треба  було отримати олімпійську ліцензію. Так 2007 року команда шаблісток виборола срібні медалі на Європейській та світовій першостях, що стало приводом визнати дівчат кращою командою в Україні. На початку 2008 року в Будапешті (Угорщина) та Гепінгемі (Німеччина) відбулись етапи Кубка світу, де Оля Жовнір виборола відповідно 11 та 15 місця в особистому заліку. На чемпіонаті Європи в Києві нашим шаблістам випало фехтувати з такими грандами, як Софія  Вєлікая з Росії, Олександра Сочі з Польщі. В індивідуальних змаганнях Галина Пундик та Ольга Жовнір посіли відповідно 8 та 13 місця. А от в командних змаганнях дівчата мали значний успіх. Прибравши на шляху команду Великобританії (45:29), вони потрапили в фіналі на збірну Польщі. За рахунку  44:44 щастя було на боці полячок.

Трохи більше як через два місяці цей рахунок повториться. В Пекіні.

 

Захоплююче  видовище

Наші шаблістки в індивідуальному турнірі на Олімпіаді поступились  іменитішим  суперницям, у тому числі дівчатам із Сполучених Штатів Америки, які зрештою окупували  весь п’єдестал перемоги. Саме вони за логікою й мали стати кращими в командних змаганнях.

«Першим суперником для  нас були непоступливі росіянки - говорить старший тренер збірної України і вихователь Галини Пундик та Ольги Жовнір Валерій Штурбабін. – Своє вагоме слово у двобої сказала Галина Пундик, яка дуже гарно відстояла  мікроматч з Софією Вєлікою. А там і вся команда довела його до перемоги».

Олімпійська чемпіонка Маріель Загуніс, як і решта американок, сподівались у півфіналі фехтувати із росіянками. Розгромивши Південноафриканок 45:8, американки відправились на трибуни вивчати свого ймовірного суперника - збірну Росії. А тут несподіванка – українки у тих виграли і вийшли на команду США. І теж здолали її. Відповідаючи, хто найбільше «допік» знаній шаблістці -  Пундик, Харлан, Хомрова? -  Маріель зауважила, що всі принесли їй масу неприємностей. На фінальний бій з китаянками вона спрогнозувала, що українкам доведеться перебороти колосальний тиск місцевих уболівальників  і надзвичайну впевненість суперниць.

У цьому поєдинку на фехтувальну доріжку вийшла Ольга Жовнір, замінивши Галину Пундик. «Поява Олени з китайською командою виправдана, адже вона вища за мене, що дає перевагу у боротьбі з ними. Ми їхали на Олімпійські ігри з головною задачею – перемогти росіянок. Вивчили до автоматизму всі їхні прийоми. Після перемоги в команді був моральний підйом. Виходячи вже проти американок, ми заспокоїлись і показали фехтування без нервів», - сказала Галина Пундик.

«Після того,  як нам вдалося пройти американок, ми сказали собі: або сьогодні, або ніколи. Завела нас Ольга Жовнір, саме вона дала нам впевненість, що з китайською командою  можна  боротися. Ми показали максимум того, що вміли. Я  нічого  не  чула,  лише  сканду­вання  «Україна».  Коли рахунок став 44:44, у мене вже не було сумнівів, що перемога буде за нами», - підкреслила  після фіналу Олена Хомрова.

«Початок поєдинку ми розпочали невдало, але заспокоїлись, зрозумівши, що все залежить лише від нас самих. У мене була впевненість, що рахунок  вдасться зрівняти. І ось останній укол, який вирішував усе. Він у мене наче зачарований. На чемпіонаті Європи саме одним уколом ми поступилися золотими нагородами. Я, навіть, собі сказала, якщо я не переможу, кину фехтування», - зазначила Ольга Харлан.

Китайські уболівальники не замовкали ні на хвилину. Господині турніру на чолі з чемпіонкою світу Тан Сюе дали їм привід для піднесення. В середині турніру збірна Китаю вела з великою перевагою. Олена Хомрова, Ольга Харлан та Ольга Жовнір боролись за кожен укол.В кінці поєдинку українки навіть випереджали китаянок на два удари. Але ось рахунок 44:44. І Ольга  Харлан   наносить переможний укол.

- В українок спрацював фактор молодості, куражу. А ще незадоволеність постійним другим  місцем,  невдача у особистих змаганнях. Саме ця невдоволеність заставила їх боротись, як востаннє в житті, - вважає Президент національної федерації фехтування Сергій Міщенко.

Це відчуття неможна передати

Галина Пундик не фехтувала в фіналі. Її зовсім не допускали в зал, але наша делегація знайшла вихід, записавши Галю тренером. Вона констатує, що судді помилялись рідко, і на обидві сторони, хоча наставник дівчат Валерій Штурбабін впевнений у зворотньому. «Знаходитись у технічній зоні значно гірше, ніж у бою, - запевняє Галина. - Коли ти в бою, то не звертаєш уваги на сторонні фактори, не чуєш, що відбувається. А коли дивишся з сторони, чудово розумієш всі особливості бою і навіть що треба зробити, аби перемогти. Але який у тому сенс, якщо ти не можеш допомогти?»

Ольга Жовнір була «резервісткою» і фактично могла не вийти зовсім на фехтувальну до­ріжку. «Я дуже сподівалась, що тренери відчують мій настрій на боротьбу і поставлять мене на фінал, - говорить Оля. – Про те, що буду фехтувати, дізналась прямо перед боєм, коли ми їхали на розминку. Справитись з хвилюванням було важкувато, хоча я до цього зустрічалась з китаянками і виходила з боїв подекуди з кращим результатом.  Але все закінчилось  таким  фейєричним успіхом!»

Вони стояли на п’єдесталі перемоги і шаленіли від радості.  Вони  ще  не  усвідоми­ли, яку славу здобули для України!

 

  Він їх виводить       у майстри

Валерій Вікторович Штурбабін – старший тренер національної жіночої мушкетерської дружини, - за останні чотири роки підготував чотирьох учасників Олімпіад (крім Галини та Ольги Дарину Недашковську та Олега Штурбабіна), виховав шістьох заслужених майстрів спорту, плеяду класних спортсменів. Нині 11 вихованців КДЮСШа  профспілкового комітету Хмельницької АЕС є членами національної збірної команди України. Його  дружина,  Ольга Каральтдіновна, – заслужений тренер України з фехтування, понад двадцять  років  викладала фізичну культуру у загальноосвітніх закладах, а нині   тренує юнь у КДЮСШа. Старший син - Вадим, майстер спорту України,  суддя міжнародної  категорії із «мушкетерського» спорту.  Син, Олег, заслужений майстер спорту, за підсумками 2004 року визнавався кращим  спортсменом  Атом­профспілки. Це  йому  на попередній Олім­піаді з товаришами  по  збірній вдалось  пробитись  до шістки кращих  команд  шаблістів - чоловіків.

Розповідаючи про свої враження від Олімпіади в Пекіні, тренер зауважив, що підказувати дівчатам під час бою не мало сенсу: зал шаленів, ніхто нікого не чув. «Я перейшов на мову жестів. А вони виконували наш план дій».

Він зауважує, що до двобою з китаянками готувались ретельно і налаштовувались дуже серйозно. Росіянок знали краще, бо з ними зустрічались регулярно, а з американками останні два роки тренувались пліч-о-пліч. Фехтувальники США багато чим допомогли, не ховались від українок. Навіть подарували методичний пристрій  для уповільненого знімання бою. «Це на доріжці ми суперники, а в житті панує відчуття товариськості і дружби».

Промовисто, що команду України взагалі могли не допустити до олімпійських  змагань, адже у наших майстринь  клинка було лише по три шаблі  при  «нормі»  у  чотири. І тоді з українками поділились «зброєю»  суперниці   з  команд Білорусії та Угорщини.

Про рішення замінити Галю на Ольгу в  фінальному бою тренер говорить, що в останніх трьох боях саме таким  складом наша збірна боролась  проти  китаянок.  Оля стабільно  добре  фехтувала з Тан, а з Бао у неї були проблеми. «Ми планували в першому  мікроматчі програш, а  Оля  здивувала,  завершивши бій з Бао внічию 5:5, проте провалила  двобій  з  Тан.  Але переможців не судять».

 

Плани – готувати нових олімпійців

У спортсменів немає великих перерв. Свої претензії на першість треба постійно підтверджувати у змаганнях.  Валерій  Вікторович зауважує,  що  ці  дні  у дівчат розписані по годинах: зустрічі  в мерії, облраді, Міністерстві  збройних  сил України, адже дівчата – представляють Центральний спортивний клуб ЗСУ,  прийом у Президента України.

А далі збори, змагання. Добре, що лава запасних довга, і можна подекуди замінити одного спортсмена іншим. Тренер сподівається, що подальша  його доля, а відтак і спортсменок, буде пов’язана з Нетішином. Він прогнозує, що відтепер фехтування буде вважатись масовим видом спорту і бажаючих займатись  мушкетерським ремеслом буде не менше, ніж футболом. Але для цього необхідно покращити матеріальну базу. Хочеться вірити, що слова відповідальних мужів про створення належних умов потраплять у благодатний грунт. І нових вам перемог, фехтувальники!

 

Замість післямови

Сало в якості наркотика

З огляду на допінговий скандал, що торкнувся української семиборки. Валерій Вікторович Штурбабін впевнено заявив, що культивований ним вид спорту фактично не вимагає будь-яких фармакологічних втручань, зібраність, зосередженість, тактичне розуміння ситуації, самодисципліна, відповідальність – цього достатньо для перемоги над будь-яким суперником. Водночас тренер зауважує, що допінгом можуть вважатись каплі в ніс, вижимка з женьшеню, таблетка стрептоциду і таке інше. Перелік заборонених препаратів давно перевищив перелік тих продуктів, які можна вживати.

Отож, для одних сало – національна їжа, для інших – наркотик.

 Віктор Гусаров

серпень 2008


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

Достойная полноценная еда всего за десять минут, ТЕПЕРЬ В УКРАИНЕ!!!