Найбiльша цiннiсть, то родина

Що таке ремонтна кампаніях на енергетичному об’єкті, Роман Мельник  відчув під час першої виробничої практики на Бурштинській ДРЕС. У енергетичному технікумі була теорія, а тут – розібрані котли, все обладнання як на долоні. Спочатку, звісно, було боязко, і лиш підтримка фахівців-практиків додавала впевненості. На Івано-Франківському заводі тонкоорганічного синтезу, де Мельник влаштувався на роботу після навчання, він повірив у силу колективу, пройнявся його командним духом. З початком будівництва Хмельницької АЕС та формуванням її основних підрозділів, серед яких і цех централізованого ремонту, молодий енергетик приїхав у Нетішин. Та так і залишився тут.

… Село Вікторів Галицького району на Івано-Франківщині, де народився Роман Мельник,             знаходиться у передгір’ї Карпат, у краї, який зберігає ореол чарівності у будь-яку пору року. Але найбільше дітвора чекала літа та канікул. Батьки Романа працювали у місцевому колгоспі, вели домашнє господарство. Для хлопця випадала відповідальна місія – пасти корову. Поки Лисуня ласувала соковитою травою, Роман встигав прочитати більше сотні сторінок прихопленої з собою книжки. Так познайомився із творчістю Івана Ле, Зінаїди Тулуб, багатьох інших авторів історичних романів та повістей. Особливий інтерес мав до твору «Данило Галицький».

Рідне село видавалось Роману в дитинстві найдовшим у цілому світі, бо ж дорослій людині потрібно було майже півтори години, щоб пройти його з кінця в кінець. Одного разу довколишню місцевість облетіла звістка про приїзд кінознімальної групи, яка розпочала роботу над   художнім фільмом «Вій» за повістю Миколи  Гого­ля. Дітлахам було цікаво споглядати декорації, знайомитись із відомими акторами. Частина сю­жету знімалась у церкві сусіднього села Крилос.

- Коли відбулась прем’єра художнього фільму «Вій» у нашому клубі, а сеанс припав на вечірню пору, - пригадує Р.Г.Мельник, - додому було лячно повертатись. Здавалося, що нечиста сила сидить за кожним парканом.

... У цеху централізованого ремонту ХАЕС Роману­ Мельнику довірили посаду майстра.  Найбільше йому запам’яталась перша ремонтна кампані­я на новозбудованому енергоблоці.           Напруга була високою, всі операції ретельно контролювались.

До відповідальних робіт традиційно залучались досвідчені спеціалісти, які до цього працювали на інших АЕС. Поряд з ними як фахівець зростав і Р.Г.Мельник.

- Ще кілька планово-попереджувальних ремонтів і ти, Романе, турбоагрегат будеш розбирати і збирати із заплющеними очима, - підбадьорювали старші колеги.

Через якийсь час була нетривала перерва в його нетішинському трудовому стажі, два роки працював     на монтажі турбінного  обладнання іранської АЕС Бушер­. Це допомогло на­бути ще більшого досвіду, адже поряд трудились висококласні спеціа­лісти з інших АЕС України, Росії.

Назад Р.Г.Мельник повернувся, коли на  ХАЕС якраз тривали пуско-налагоджувальні  роботи на другому енергоблоці. Саме тоді розпочалась реструктуризація ремонтних служб електростанції, Роману Григоровичу була запропонована посада начальника дільниці з ремонту турбінних установок енергоремонтного підпри­ємства.

Коли одна з турбін зупиняється для проведення чергового планово-попереджувального ремонту, до роботи приступає бригада ремонтників. Вона проходить поетапно. Зазвичай     лагодяться циліндри високого та низького            тиску, підшипники, проводяться інші важливі  операції. Багато уваги приділяється усуненню можливих дефектів. Всі технологічні операції, які здійснює дільниця з ремонту турбінних                установок, ретельно контролюються Романом Григоровичем. Він розуміє усю відповідальність, яка лежить на коле­ктиві, вірить у людей, загартованих ремонтами.

- Досягти успіху можна лише командою, в якій один одного розуміє з півслова, - каже Р.Г.Мельник. – Мені приємно працювати з начальником  цеху з ремонту тепломеханічного устаткування турбінного цеху енергоремонтного підприємства В.М.Харченком, майстрами Р.Й.Борисом, М.І.Трощуком, П.А.Сушком та іншими. Часто доводи­ться контактувати   з фахівцями електроцеху, турбінного, ми завжди          знаходимо взаєморозу­міння.

Після того як Роман Григорович очолив діль­ницю, на ХАЕС змінились принципи підходу до ор­гані­за­ції проведення ремонтів – акцент робиться на збільшенні обсягу робіт власними силами. Тепер для лагодження турбоагрегатів працівники підрядних організацій практично не залучаються. Це досить відповідально і свідчить про високу кваліфікацію власних спеціалістів.

- Роман Григорович до роботи ставиться зі всією відповідальністю, знаємо, що там, де він, все буде гаразд, - каже начальник цеху з ремонту тепломеханічного устаткування турбінного цеху енергоремонтного підприємства В.М.Харченко.

У колективі атомників Р.Г.Мельника знають не тільки як хорошого спеціаліста, а й активного прихильника здорового способу життя. Днями йому виповнилось 50 років, але, не зважаючи на вік, чоловік продовжує активно займатися спортом. З великим задоволенням грає у футбол, захищає спортивну честь енергоремонтного підприємства у змаганнях з різних видів спорту. Торік, наприклад, виборов перше місце у багатоборстві серед ветеранів ХАЕС.

За натурою Роман Григорович – оптиміст. Він завжди сподівається на краще, в той же час не втішає себе ілюзіями на зразок: усе в житті дається легко. Труднощів не лякається, твердо засвоївши правило: долає перешкоди той, хто сповнений бажання йти вперед. Таким його знають колеги, друзі та рідня.

- З нетерпінням чекаю на свій ювілей приїзду тата Григорія Матвійовича, який мешкає на               Івано-Франківщині, - каже Р.Г.Мельник. – Це ж най­більша радість збиратися родиною, порадіти один за одного, підтримати добрим словом, зберегти і продовжити зв’язок поколінь.

Олександр Шустерук

жовтень 2008