Надолужуємо  втрачений час

У вівторок Хмельницьку АЕС відвідала група депутатів Рівненської обласної ради. Знайомство з підприємством і самим Нетішином вони розпочали за вже усталеною програмою: крає­знавчий музей, навчально-тренувальний центр, недобудовані 3 і 4 енергоблоки, до долі яких прикута нині увага громадськості України. По завершенні такої обширної пізнавальної екскурсії з гостями зустрівся генеральний директор станції М.С.Панащенко. Він поінформував про поточну діяльність підприємства та його перспективу. З огляду на певний поступ у виконанні доручень Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко, даних нею у травні під час наради в Енергодарі, що вилилося у поетапне вирішення  питання   вибору  типу реакторної установки для Х3-Х4      (див. минулий номер «Перспективи»), така розмова на часі. Хоча в тому контексті, що маємо зараз, давно вже мала б втратити свою актуальність, посівши чинне місце в історичних хроніках. Бо якби не трирічний мораторій на будівництво в Україні нових ядерних потужностей, і третій, і четвертий енергоблоки давно видавали б електроенергію. Але маємо те, що маємо. Якщо наш наймолодший мільйонник під №2 став експлуатуватися через оту пафосну заборону можновладців з запізненням на 14 років, маючи на момент оголошення мораторію 90% будівельної готовності, то «братам» його молодшим понад 20 літ судилося чекати тільки початку дозвільно-погоджувальних  процедур на добудову. Орієнтуючись  на 2015 рік, попередньо визначений як  пусковий для Х-3, матимемо «тридцятку» з початку будівництва. Адже всі 4 блоки на нашому майданчику зводилися одночасно за принципом: закінчували земляні чи інші роботи на одному енергоблоці і тут же переходили на інший. Третій почали будувати у вересні 1985 року, 4-ий - у червні 1986-го.

Що маємо сьогодні? Беручи за точку відліку затрати часу, необхідні для спорудження об’єкта, можна вважати  стадію готовності Х-3 рівну 75%, Х-4 - 30%. Якщо ж відштовхуватися від повної проектної вартості, то тут готовність складатиме відповідно 27 і 10 відсотків. Аби вберегти те, що вдалося свого часу збудувати, витративши немало народних коштів, вирішено провести консерваційно-стабілізаційні, а по суті - ремонтно-відновлювальні роботи.  Нині проходимо тендерні процедури для визначення  підрядника, який їх виконуватиме.

Це  зовсім  ще  не  початок  будівництва, бо воно не може бути відновлено допоки не виконаємо цілу низку обов’язкових процедур, що мають увінчатися відповідним Законом, прийнятим Верховною Радою України. Наразі ми виконали з залученням фахівців  Київського інституту «Енергопроект» та ряду інших організацій обстеження споруд і конструкцій. І отримали висновок про довговічність (45 років - ред.) ресурсу будівельних конструкцій за умови проведення ремонтно-відновлювальних робіт, маємо картину, що потрібно буде демонтувати і замінити. Паралельно велося обстеження ставка-охолоджувача на предмет його теплотехнічних можливостей у разі експлуатації 4-х енергоблоків. Є необхідність у проведенні певної реконструкції та будівництві струмененаправляючої дамби. За результатами спеціальних розрахунків ще раз переконалися - робота всіх 4-х мільйонників не спричинить дефіциту водних ресурсів у Горині.

Обстеження  обладнання, поставленого для обох енергоблоків, триває.

Окрім, так би мовити, технічного блоку питань, які повинні бути вирішені протягом підготовчого періоду, є й інші, не менш важливі. Завдання на найближчий період - провести громадські слухання та консультативний референдум з питань добудови нових енергоблоків. Готові зробити це вже в наступному році. Для більш предметної розмови з громадськістю маємо намір видати інформаційний бюлетень, до якого увійдуть різнопланові матеріали про нашу діяльність. Бюлетень розробляється на основі Звіту про оцінку впливу ХАЕС на навколишнє середовище  в  складі 2 діючих енерго­блоків. Для третього і четвертого за основу беремо параметри  енергоблока №2, оскільки майбутні потужності також типу ВВЕР, тільки більш еволю­ціонізовані. Такі  інформаційні  посібники передамо для  ознайомлення громадськості і органів місцевого самоврядування у всі населені пункти, де проходитимуть слухання. Спершу проведемо їх у Хмельницькій області, потім у Рівненській.

Розуміємо, що паралельно з проведенням громадських слухань мав би запрацювати механізм компенсації ризиків населенню, яке проживає на територіях, що входить до зони спостереження ХАЕС. Це, без сумніву, стало б вагомим аргументом на користь розбудови станції. Стаття 33 Закону «Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку» передбачає включення у тариф на електроенергію затрат на соціальний розвиток прилеглих територій. На жаль, ця норма не діє, оскільки до цього часу не визначено механізму виділення таких коштів. На нараді, яка пройшла у нас 19 вересня під головуванням міністра палива й енергетики Юрія Продана, ми порушували питання про доцільність - цього просто необхідно добитися від НКРЕ - включення в тариф до 2% вартості електроенергії, яку виробляє АЕС, на компенсацію ризиків і розвиток територій. У грошовому вимірі на нашій двоблочній станції це складало б приблизно 25 мільйонів гривень у рік. Розуміння того, що ст.33 має нарешті запрацювати, є і в НАЕК «Енерго­атом»,  і  в Мінпаливенерго,  уряді, але зреалізувати  це  положення  наразі  не вдалося.

Є  різні  думки  стосовно  вартісної оцінки кожного енергоблока, експерти поки що говорять про 1 мільярд доларів. До 5% коштів від цієї суми повинні  бути   використані на   розвиток інфра­структури прилеглої округи. Тут механізм залишається той же, який діяв при реалізації програми з добудови  енергоблока  №2. Гроші  переказуються  на  обласні держадміністрації,  які  узгоджують сформовані списки найбільш необхідних об’єктів і через свої УКБ  розподіляють кошти.

Чи стане водосховище

озером рибної юшки

У ході ознайомлювальної екскурсії та розлогого виступу генерального директора депутати з’ясували для себе багато чого, що було невідомим чи незрозумілим, однак запитань до керівника підприємства всеодно було багато. Що характерно, стосувалися не тільки соціальної сфери, як зазвичай буває на подібних зустрічах. Відповіді  на  основні з них стисло публікуємо.

 - Миколо Сергійовичу, наприкінці 80-х років я не раз приїздив у Нетішин рибалити і знаю які щуки тут водилися, чи не станеться так, що в разі роботи 4-х енергоблоків вода у ставку-охолоджувачі сягне температурної позначки за якої він перетвориться на озеро рибної юшки?

- Зараз у нашому водосховищі досить багато риби і почувається вона цілком добре. Починаючи з 2005 року ми прийняли спеціальний режим водокористування, заборонивши її промисловий вилов. Бо ставок поволі перетворювався в болото, затягуючись баговинням. Зараз збільшили на дільниці біомеліорації кількість молодняка риби, випускаємо його в ставок, і, як результат, в поточному році великого скупчення водоростей не спостерігаємо.

Що стосується температурного режиму води. Ніякого «зашкалювання» не буде і про гарячу воду не йдеться, бо насправді вона не є такою. На охолодження йде не окріп, а підігріта вода. Для забезпечення її охолодження хочемо задіяти всю площу водосховища, незалежно від сили і напрямку вітру, коли  велика  хвиля  унеможливлює циркулювання води великим контуром. Цю проблему  покликана  вирішити струмененаправляюча дамба, про яку я вам казав.

Ми не маємо потреби брати воду з Горині і намагаємося без особливих на те причин цього не  робити. Щодо якості, то у ставку-охолоджувачі вода значно краща, ніж у річці.

- В  зв’язку  з  чим відбулася зупинка  2  енерго­блока і коли передбачається його ввімкнення у мережу?

- У червні його зупинили для позапланового ремонту через пошкодження ротора генератора. Довелося виконати великий обсяг робіт, а коли ввімкнули в енергомережу, виявили підвищені величини витоку водню із контуру водневого охоло­дження генератора, відразу вжили заходів для унеможливлення потрапляння цього газу у машзал. Величина витоку сягала 8% при максимально допустимій з урахуванням продування генератора воднем - 10%, її ми, як бачите, не перевищили. За «живучість» генератора боролися до того часу, поки після закінчення ППР  не було ввімкнено в мережу в минулу суботу енергоблок №4 Рівненської АЕС. Паралельно з підняттям його потужності ми, отримавши на це відповідний дозвіл, розвантажували свій другий. Блок зупинили аби провести ремонт фланцевого з’єднання, де було виявлено витік водню. Роботи виконано, проводимо випробування, думаю, доби за три зможемо ввімкнути енерго­блок в енергомережу.

- За рахунок яких факторів збільшується, як ми це бачили на продемонстрованому слайді, виробництво електроенергії.

- За рахунок скорочення простоїв та підвищення коефіцієнту використання встановленої потужності. У минулому році на обох  енергоблоках він перевищував 80%. У поточному через позапланову зупинку  2  енерго­блока такого показника досягти, на жаль, не вдасться.

- На якому рівні безпеки знаходяться Хмельницька і Чорнобильська АЕС?

- О, це незрівнянні речі за багатьма параметрами. Адже 1-3 чорнобильські енергоблоки перебувають у режимі припинення експлуатації, там повністю видалено із активних зон реактора паливо і ядерні матеріали. З цієї точки зору чорнобильські енергоблоки  тепер абсолютно безпечні.

Якщо говорити про технологію, то тут вищий рівень безпеки мають наші ВВЕР-1000 - світова практика це підтверджує. На ЧАЕС, як ви знаєте, експлуатувалися РБМК.

- Ви  сказали, що для нових  енергоблоків вибрано тип реакторної установки. Росія вже виготовила  її  для Хмельницької  АЕС.

- Ні, реакторна установка В-392Б для нас ще не виготовлена, необхідно укласти відповідні договори, контракти. Це довгий шлях і мусимо пройти його з дотриманням усіх необхідних процедур.

- У яких  районах Рівненської області пройдуть громадські  слухання і консультативний референдум?

- У тих, що розташовані в зоні спостереження Хмельницької АЕС. Проводитимемо слухання в районних центрах і великих містах. На території Хмельниччини  плануємо  зробити  це  в 15 насе­лених пунктах, на Рівненщині у семи.

На завершення зустрічі керуючий справами виконавчого апарату Рівненської обласної ради П.Л.Середюк подякував від імені депутатів господарям за гостинність, схвально оцінивши наміри атомників співпрацювати з органами місцевого самоврядування  прилеглої  до  АЕС  округи. Висловив впевненість, що спільними зусиллями вдасться зробити  дієвою  статтю  Закону про компенсацію ризиків. Населення, на його переконання, такий крок оцінить позитивно і зробить у відповідь крок  назустріч  під час громадських слухань  та  консультативного референдуму.

-  Іншої  перспективи для України в енергетичному секторі, окрім  як розвиток  атомної   енергетики, не бачимо, - сказав Петро Леонтійович.

Ольга Сокол

жовтень 2008