За спортивною термінологією Василь Сергійович Глазков у своїй професійній діяльності давно заслужений майстер ремонтної справи. Двадцять три роки лише на Хмельницькій АЕС, де перебрано руками кожен головний циркуляційний насос, кожен життєво важливий механізм у реакторному відділенні станції. В разі необхідності Глазкова «витребовували» для консультацій підрозділи інших станцій України. У нього досвід, знання і навіть дар передбачування. Хіба тут не поступишся амбіціями заради справи?
Він до роботи завжди ставиться з надзвичайною відповідальністю, навіть фанатизмом. Інакше не вміє. Це складова його існування. Так вихований.
Зовсім юним він став вихованцем суворовського училища. Самодисципліна і сувора закалка стали у пригоді на все подальше життя, хоча військовій справі Василь не прислужився. Він вступив до Івано-Франківського інституту нафти і газу, сподіваючись, що романтика його не обійде стороною. Експедиції з буровими установками, досить жорсткий побут, пізнання історії і сучасного стану багатьох регіонів стали надбанням його життєвого шляху. Пам’ятає про нього Узбекистан і далека Куба, куди був направлений як грамотний спеціаліст з метою наладки турбінного обладнання. Потім Бурштинська ГРЕС. Нарешті 1985 року він пов’язує долю з Хмельницькою АЕС. В колективі про Василя Сергійовича відзиваються як про вимогливого і справедливого начальника дільниці ремонту та техобслуговування насосів реакторного відділення. Роботи цьому підрозділу вистачає завжди, адже насосне обладнання в постійному чергуванні. Що воно працює надійно, можна судити по відзнаках, які заслужив «головний наглядач» за насосним обладнанням. Василь Сергійович удостоєний знаків «Почесний працівник атомної енергетики України», «Почесний енергетик України», «Заслужений працівник атомної енергетики ДП НАЕК «Енергоатом».
До нього звертаються за порадою не лише по роботі, але й як до знавця навколишнього світу. Він закоханий у історію і багато та цілеспрямовано вивчає факти з життя краю. Любить подорожувати, фіксуючи не лише в пам’яті, але й за допомогою фотознімків красоти землі. Коли є нагода поплавати в морі, то годинами його можна чекати на березі. Як дехто мовить – поплив у Туреччину. При досить непростих «габаритах» Василь Сергійович зберігає чудову фізичну форму, а коли сідає на велотренажер, то сорочка мокра, а кілометраж наганяє гідний тренованого спортсмена. Бо ж він кандидат в майстри спорту. Правда інтелектуального. Є така Федерація кросвордного спорту України. То ж С.Глазков вже ходить в кандидатах.
В домашньому побуті він також людина незамінима. Куховарення - одна з улюблених справ Сергія Васильовича. Пляцки від Глазкова – це фірмове блюдо, від якого не відмовиться навіть найвибагливіший гурман.
А ще він знає багато секретів про сало, адже цей продукт використовується не лише в якості закуски, але й для змащування поверхонь, що обертаються, на безпосередньому робочому місці в реакторному цеху. Коли про це стало відомо на традиційному фестивалі сала, що відбувається в Луцьку, Василю Глазкову відразу вручили Диплом фестивалю, засвідчивши, що сало, то є сила, без якої і атомній енергетиці не обійтись.
Василю Сергійовичу виповнилось 60, з яких близько чверті віку він в атомній енергетиці. На таких людях вона тримається як найпередовіша галузь промисловості в державі.
Віктор Гусаров
