Вхід

САЛО «працює» на безпеку

 

Ідея проводити своєрідний фестиваль сала три роки тому  народилась у лучанина, заслуженого діяча мистецтв України, директора фірми «Ідея» Віталія Іваницького. Саме тоді він і започаткував проведення науково-практичних конференцій, на яких головною темою було використання сала у різних  сферах життєдіяльності людини. Тоді її учасники вперше дізнались про використання продуктів переробки сала під час планово-попереджувальних ремонтів на Хмельницькій АЕС.

Перед проведенням ІІІ чемпіонату любителів сала «З любов’ю…до сала» Віталій Іваницький запропонував розширити тему доповіді і акцентувати увагу не тільки на використанні смальцю під час ремонту двигунів головних циркуляційних насосів ХАЕС, а й на застосуванні сала у науково-практичних цілях.

Науково-практичну конференцію ІІІ чемпіонату любителів сала було вирішено провести у селищі Рокині, де знаходиться музей історії сільського господарства Волині. Зголосились взяти участь у заході медики, науковці Львівського університету ветеринарної медицини. Найтитулованішим із учасників був директор Інституту свинарства ім. О.В.Квасницького, доктор сільськогосподарських наук, академік Аграрної Академії Наук України, двічі лауреат Державної премії України Валентин Рибалко. Він розповів про перспективи  розвитку свинарства та переваги  споживання сала. До­по­відач також оприлюднив інформацію  про велике досягнення вітчизняних селекціонерів, яким нещодавно після  тридцятирічних до­сліджень вдалося вивести нову українську породу свиней – червона білопоясна. Вона має ряд переваг над дев’яти представниками інших вітчизняних порід.

У доповіді «Застосування сала, продуктів  його  переробки у науково –  технічних  цілях та під час планово-попере­джуваль­ного ремонту на Хмельницькій АЕС» автор цих рядків зробив екскурс в історію застосування мастильних матеріалів: «Немає сум­ніву, що найгеніальнішою, як для свого часу, була людина, яка винайшла колесо. Ми можемо пишатися тим, що це сталося кілька  тисяч років тому саме на території сучасної України. Не меншу повагу заслуговує й чиясь пропозиція застосовувати для нормальної роботи колеса мастила. Достеменно не відомо, що використовували вперше для змащення наші пращури. Але тваринні жири, зокрема й смалець, все ж таки стали у пригоді для усунення тертя у різних пристроях. Дари живої природи широко застосовували для змащення коліс возів козаки під час далеких походів та чумаки. У історичних документах згадується й інше мастило – дьоготь – продукт сухої  перегонки  торфу, вугілля, деревини».

Учасники  конференції  також почули про цікаві факти застосування смальцю у першій половині ХІХ століття. У 1811 році герцог де Ришельє видав розпорядження встановити для освітлення міста 200 ліхтарів, які працювали на свинячому смальці. Не забули про уні­кальний харчовий продукт і пізніше. В роки першої світової та громадянської воєн смалець використовували для диверсії на залізниці: змащені залізничні рейки змушували потяг зупинитись.

Сьогодні смалець використовується для відливання форм для виготовлення скульптур, мислив­ської  картечі, входить до складу пластиліну, для атомної енергетики його користь також велика. Вже два десятки років на ХАЕС під час планово-попере­джувального ремонту двигунів головних циркуля­ційних насосів використовується свинячий смалець. Саме ним перед обертом ротора за допомогою валообертового пристрою змащуються бабітові поверхні сегментів підп’ятника  і направляючих підшипників. За висновками спеціалістів дільниці з  ремонту та технічного обслуговування насосів реакторного відділення енергоремонтного підприємства ХАЕС, смалець є ідеальним мате­ріалом. Від його застосування не виникають технічні дефекти. На ремонт одного двигуна витрачається майже 11 кілограм свинячого жиру, його приготуванням працівники дільниці займа­ються самотужки. Проведення ефективного  ремонту  головних  циркуляційних насосів є гарантією безпеки діючих енергоблоків.

Після завершення конференції її учасники мали час для відвідин музею історії сільського господарства Волині, а також музею архітектури просто неба. Саме там була можливість познайомитись із побутом селян у ХІХ столітті.

Другий день фестивалю видався насиченим і цікавим, розважальна програма передбачала проведення різноманітних конкурсів. Великий інтерес викликало встановлення рекордів для Книги Гіннеса. Житель міста Ківерці Олександр Бойко на одній руці віджався 52 рази. Торішній рекорд із формування найдовшого бутерброда побити не вдалось, а найбільший все ж таки вийшов. У пивному клубі «Майдан» було представлено торт висотою 160 сантиметрів, який складався майже із трьох тисяч маленьких бутер­бродів. Його площа, якби всі «коржі» торта  викласти  в один ряд, зайняла б 27.8 м2. Досягнення зафіксував керівник проекту «Книга рекордів України» та «Книга Гіннеса в Україні» Ігор Підчібій.

Запам’ятався гостям фестивалю й конкурс  краси свиней. Тут перемога дісталась свиноматці «Аміла» (на знімку).

Під час проведення ІІІ чемпіонату любителів сала його учасники мали змогу оглянути стенд з мате­ріалами про роботу Хмельницької АЕС.

Олександр Шустерук

жовтень 2008


 





ВідмінитиДодати коментар


 

Всі публікації

Достойная полноценная еда всего за десять минут, ТЕПЕРЬ В УКРАИНЕ!!!