Заступник начальника транспортного цеху з залізничного транспорту О.М.Кисельов в прикмети не вірить. Принаймні у те, що протягом високосного року годі очікувати хороших новин. Саме цьогоріч працівникам залізничної дільниці вдалося зробити багато корисних справ, реалізація яких часто відкладалась через брак коштів.
-У нас великий перелік виробничих обов’язків, - розповідає О.М.Кисельов, - Але їх охарактеризувати можна двома напрямками: своєчасна доставка на ХАЕС обладнання, матеріалів і підтримання в робочому стані залізничного транспорту та колій. Із цими завданнями колектив залізничної дільниці справляється. Цьогоріч нам вдалося полагодити залізничне полотно на всій десятикілометровій ділянці. Ми одержали дерев’яні та залізобетонні шпали, рейкові кріплення, а також запасні деталі для ремонту рухомого складу – тепловоза, технологічних платформ, цистерн, вагонів. Це гарантує надійність їх експлуатації. Про те, що техніка у нас в належному стані, пересвідчилась і комісія Укрзалізниці, яка перевіряла весь наш рухомий склад. Вона дала офіційний дозвіл на експлуатацію локомотивів і виїзд на основну залізничну магістраль.
У багатьох підрозділах електростанції вишукуються внутрішні резерви для економії та ефективного використання коштів, матеріальних цінностей. Торік залізничники власними силами замінили двигун на тепловозі. Завдяки цьому вдалося зекономити 100 тисяч гривень. Олександр Миколайович вважає це великим досягненням колективу.
- Я не вперше у вашому підрозділі. Щоразу ви, Олександре Миколайовичу, знаходите хороші слова, щоб оцінити роботу колег. Сподіваюсь, традицію не буде порушено?
- Давайте уявимо будову годинника. Все просто і зрозуміло. Але годинник може зупинитись і від найменшої похибки у якомусь механізмі. У колективі все ж набагато складніше. Людина не робот. У кожного свої переживання, емоції. Великий ефект є від усвідомлення особистого значення в досягненні гідних результатів цілого підрозділу. Колектив у нас стабільний. Середній стаж роботи персоналу на станційній залізниці складає 15 років. Коли мене просять виокремити когось з поміж працівників, я просто затрудняюсь. Простіше «оголосити весь список».
Нещодавно колектив залізничної дільниці урочисто провів на заслужений відпочинок своїх ветеранів – машиніста С.Л.Форсюка та помічника машиніста І.І.Хомича. Вони сумлінно трудились і залишили тільки хороші спогади про себе. Кожен з них подбав і про достойну заміну. Тепер на їх робочих місцях трудяться молодші працівники.
Вміють у колективі залізничників радіти успіхам колег, приємним родинним оказіям. Важко порахувати, скільки приємних побажань почув на роботі майстер з ремонту рухомого складу М.С.Зінчук, в якого в цьому році народився онук. Не проходять непомітними й інші урочистості.
- Сьогодні нікого не треба переконувати, - продовжує розповідь О.М.Кисельов, - що ефективність роботи багато в чому залежить і від облаштування робочого місця, побутових умов. Свого часу ми вирішили створити кімнату відпочинку. Там тепер ростуть лимони, встановлено м’які крісла, стіл для занять тенісом і є спортивний інвентар. В часи виробничих перезмінок, обідньої пори тут завжди є відвідувачі. Переконаний, що спорт є хорошим відпочинком.
Працівникам залізничної дільниці не бракує ентузіазму. Днями вони почергово у вільний від роботи час почали окультурювати прилеглу територію, на якій буятимуть троянди та інші красиві квіти. Це також позитивно впливає на настрій. А він напевно може поліпшитись в разі, якщо завершиться будівництво депо, в якому є велика потреба. Можливо в наступному листопаді заступник начальника транспортного цеху з залізничного транспорту О.М.Кисельов знову скаже, що не тільки високосний рік є вдалим.
Олександр Шустерук
листопад 2008
З історії залізниці
Південно-Західна залізниця є однією з провідних транспортних артерій держави. Біля 20% основних виробничих фондів “Укрзалізниці” знаходиться у віданні залізниці.
Південно-Західна залізниця займає друге місце за обсягом перевезень серед шести залізниць України. В загальному обсязі вантажних перевезень України кожна шоста тонна припадає на частку ПЗЗ.
Початок будівництва залізниць в Україні відноситься до 60-х років ХІХ століття, коли виникла необхідність з’єднання Одеського порту і південно-західних кордонів Росії з центральними областями.
Першу в Україні залізницю Одеса – Балта, довжиною 213 кілометрів, будували за казенний рахунок біля трьох років (1861-1865), керував цими роботами барон Унгерн-Штернберг.
У травні 1866 року приступили до будівництва Києво-Балтської залізниці, як продовження лінії Одеса-Балта. Рух поїздів на цій лінії було відкрито через 4 роки.
7 червня 1870 року було покладено початок існування Південно-Західної залізниці.
Пасажирський вокзал у Києві будувався відразу для двох залізниць – Києво-Балтської та Курсько-Київської. Остання була продовжена до кінця 1868 року до лівого берега Дніпра у Києві, але ще два роки будували міст через Дніпро під керівництвом інженера Струве. Перший поїзд зі сторони Курська прийшов до Києва у лютому 1870 року.
У 1871-1876 р.р. збудовані дільниці Жмеринка-Волочиськ, Бердичів-Кривин, у 1890-1897 р.р. дільниці Жмеринка-Могилів-Подільський, Козятин-Умань, Христинівка-Шпола, Бердичів-Житомир. У 1897 р. до залізниці приєднана Фастівська лінія, а в 1902 р. - Волинська лінія і збудована дільниця Київ-Коростень.
Рухомий склад налічував 1480 паровозів, 31809 товарних і 1650 пасажирських вагонів.
В управління Південно-Західної залізниці входили служби колії, тяги, руху, телеграфу, комерційної, зборів та матеріальної. Крім того, були ще канцелярія начальника залізниці, бухгалтерія, учбовий відділ і лікарська служба.