Наказом НАЕК «Енергоатом» від 23 жовтня поточного року «Про призначення стипендії ДП НАЕК «Енергоатом» за підсумками літньої екзаменаційної сесії, згідно з відповідним Положенням та поданням Вчених рад вищих нав­чальних закладів, персональної стипендії енергокомпанії на період з 1 липня по 31 грудня удостоєно групу студентів профі­льних українських вузів, які готують фахівців для АЕС: по п’ять осіб з Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості і Київського полі­теху, шість майбутніх атомників з Одеського національного полі­технічного університету та двоє представників Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка. Серед когорти щасливчиків і третьокурсник Севастопольського вузу, в якому навчається за спеціальністю «Атомна енергетика» і вступив туди за направленням Хмельницької АЕС, нетішинець Артур Адамчук.

Стипендії юнак ще не отримав, пояснює це, відбуваючись жартом: «Криза в країні». Однокурсники пораділи новині неабияк, навперебій вітаючи свого друга і старосту. Та ждуть не діждуться, коли задеклароване в наказі втілиться у реальні купюри в кишенях. Бо ж віртуальні фінанси для студентства така ж примара, як нам свого часу був комунізм. Отож і сам стипендіат, і його друзі сподіваються, що щаслива мить настане зовсім незабаром.

Якими ж були результати літньої сесії? З усіх 5 екзаменів наш земляк не здавав жодного. Більше того, він не робив цього і два попередні курси, отримуючи оцінки «автоматом»!

- Головне наполегливо вчитися протягом року, вчасно і достойно здавати контрольні, лабораторні, тощо, - вважає він, - і шлях до звільнення від екзаменів забезпечений.

Ну чим не простий рецепт?! Але ж не кожному посильний, погодьтеся. Артуру подібне не видається чимось                         надзвичайним, бо звик витримувати такий темп з юних літ,                                 з золотою медаллю  закінчивши зош №1, в якій працює вчителем географії його мама Алла Петрі­вна. За ­ус­піхи коли­шнього випускн­ика щиро ра­діє директор школи С.С.Юдіна.

Обираючи фах, пішов батьківською стежкою - його тато, В’ячеслав Анатолі­йович працює начальником зміни електроцеху. Вступаючи до СНУЯЕіП, про специфіку ро­боти атомної електро­станції знав не більше від своїх однолітк­ів. Тепер, каже, має глибші уявлення, а по закінченні 3-го курсу зможе співставити теоретичні знання з реальним станом справ під час проходження виробничої практики. Сподівається, що проходитиме її на ХАЕС, тут має намір працевлаштуватися, отримавши диплом. Якщо буде право вибору, волів би влитися у колектив реакторного цеху.

Персональна стипендія НАЕК «Енергоатом» для хлопця не тільки певна фінансова підтримка, якої реально, на жаль, ще не відчув, а й визнання в колі ровесників, стимул до подальшої наполегливості в навчанні. Про це сказав він нам у телефонній розмові. Залишається побажати Артуру не тільки якомога швидше отримати стипендію, а й зберегти досягнуту планку успішності, дійшовши без екзаменів аж до випускного.

Ольга Сокол

 листопад 2008