Хмельницька область розташована в південно-західній частині України і простягається з півночі на південь на 220 км, із заходу на схід – на 140 км. Хмельниччині  притаманне  розмаїття природних умов: сприятливий помірно-континентальний клімат, родючі грунти, які, в свою чергу, сформували багатий рослинний покрив. За наявністю видів рослин область займає ІІІ місце в Україні (після  Криму та Карпат). Тваринний світ області нараховує 311 видів хребетних. З них 190 видів птахів, 10 видів рептилій, 11 видів амфібій тощо.

Мале Полісся - унікальний азональний природний комплекс на півночі області. Саме тут знаходиться місто Нетішин - центр своєрідного природно-промислового регіону, до якого входить частина Малого Полісся.

Близько 30% території регіону відведено під сільськогосподарські угіддя. Решту  території  зай­мають  ліси, ріки, болота, населені пункти з промисловими об’єктами.

Гідрографічна мережа місцевості утворена річками басейну р. Горинь.  В межах  регіону в неї впадає 37 приток довжиною від 10 до 80 км, і 220 меншої протяжності.  Найбільшими  притоками Горині в межах даної  місцевості  є  ріка Случ та її притоки Жарика, Нирка, Корчик.

 Загальна кількість озер – 111. Найбільше їх у басейні річок Вілія та Цвітоха (усіх 50), три водосховища, найбільше з яких – водойма-охолоджувач Хмельницької АЕС з площею водного дзеркала 22 км2. Ґрунтовий покрив місцевості різноманітний.  Основними грунтами є чорноземи типові,  лучно-чорноземні,  лучно-болотні та болотні.

Враховуючи такі чинники, як наявність непридатних для сільського господарства земель; відсутність розломів літосферної плити (що зменшує ризик землетрусу); забезпеченість гідроресурсами, тут було вирішено збудувати велике енергетичне підприємство – Хмельницьку АЕС і місто-супутник Нетішин.

Флора області нараховує 1500 видів спорових і насіннєвих рослин, 68 видів з яких занесено до Червоної книги України.

В  регіоні навколо Нетішина знаходиться 12  заповідних  територій  місцевого та загальнодержавного значення, в  яких  зберігається  їх раритетний  фітогенофонд.  Високий  созологічний  статус  має  ботанічний  заказник загальнодержавного  значення “Теребіжі”,  в  якому  охороняються  різні  типи  боліт  з  рідкісними  видами рослин такими як: плаун-баранець, дифазіаструм  сплюснутий,  осока  богемська, ситник  бульбистий, плаун  колючий, андромеда  багатолиста  тощо.

В межах міста Нетішин та його околицях знаходиться 4 природозаповідних території: ботанічний  заказник  “Дорогоща”, в  лісах  якого  зростають  рідкісні  плауни,  лілія  лісова, кадило  сарматське, орхідеї; заказник  “Праліс” – старий  дубово-грабовий  ліс, деревостан  якого  разом  з  грабом  утворюють  200-літні  дуби;  заповідне  урочище  “Вільшина” – мальовнича  ділянка  вільхового  лісу  та  болотистої  луки, де  охороняються  рідкісні  орхідеї,  пальчатокорінники  м’ясочервоний  та  плямистий,  та  заповідне  урочище  “Півнева  Гора” – сосновий  бір  з  реліктовими  папоротями, еремогоне  скельним  та  іншими  раритетами  рослинного  світу.

В околицях Нетішина виявлено 16 видів рослин, занесених до Червоної книги України. Серед них: вовчі ягоди пахучі (чагарничок, який росте до 200 років); осока богемська (яка вважалась зниклою понад 100 років); баранець звичайний, лілія лісова, андромеда багатолиста, меч-трава болотна, коручка темно-червона (з родини орхідних, які всі без виключення занесені до світових червоних списків); пальчатокорінники: плямистий і м’ясочервоний (орхідні).

Ще 39 видів рослин нашої місцевості відносять до регіонально рідкісних. Серед них:  багно болотне, росичка круглолиста, пухівки: широколиста, багатоколоскова.

Науковими співробітниками міського краєзнавчого музею м. Нетішина, спільно з науковцями Ботанічного музею НАН України м.Києва було  проведено  ряд ботанічних  експедицій  в нашому регіоні. Під час виїздів експедиції по регіону, детально вивчалося природно-видове  та флорокомплексне аборигенне та адвентивне  фіторізноманіття, збирався матеріал для створення гербарію та об’ємної фітоекспонатури. Деякі  території  після обстеження  виявились  потенціалом для природозаповідання.

В експедиціях взяли участь  директор Ботанічного музею  Національної Академії Наук України В.В.Новосад;  старший науковий співробітник  відділу пироди Ботанічного музею Л.І.Крицька;  аспірант кафедри біології вищих рослин НАН України Л.В.Губарь, Г.Й.Фурманчук – на той час - завідуюча  відді­лом культури  виконавчого комітету  м.Нетішина  та  працівники   Нетішинського  місь­кого  краєзнавчого  музею  О.В.Кононюк,  С.І.Головко,  Н.В.Кухоцька   та   О.М.Романчук.

За час роботи експедиції були обстежені урочища “Праліс”, “Вільшина”, “Козацькі могили”, околиці сіл Кривин,  Cолов’є (Славут­ський район), Кутянка, Білотин, Сторониче (Ізяслав­ський район), Батьківці (Здолбунівський район Рівненської обл.), заплавну долину  річки  Збитинка   (притока Горині) та болотний флорокомплекс в ра­йоні Бущанського заповідника загальнодержавного значення.

Науковий співробітник музею Н. В. Кухоцька та науковці Волинського національного університету провели ліхеноіндикаційне дослідження в межах міста Нетішин. Лишайники є най­кращими  індикаторами чистоти навколишнього середо­вища.  Було  вияв­лено 19 видів, 4 з яких є чутливими до зовнішніх умов, тобто таких,  які в місцевостях з несприятливими  екологічними умовами не зустрічаються.

Підготовлено

науковими працівниками Нетішинського міського  краєзнавчого музею