На ХАЕС є підрозділ, працівники якого напряму покликані слідкувати за станом природного середовища на станції і навколо неї

Ми попросили начальника відділу охорони навколишнього середовища Хмельницької АЕС Олександра Валентиновича  Левицького коротко окреслити завдання підрозділу.

- Основним завданням, яке стоїть перед відділом, є організація і проведення контролю  за  навколишнім природним середовищем у санітарно-захисній зоні і зоні спостереження, визначення ступеня впливу на неї Хмельницької АЕС. Також контролюються різноманітні скиди та викиди в навколишнє середовище (головним чином у воду і повітря).

 Попередником відділу була лабораторія охорони навколишнього середовища. На Хмельницькій АЕС  вона   організована в лютому  1989  року, до речі, одна з перших у тодішньому Радянському Союзі. Керівником лабораторії став кандидат хімічних наук Юрій Шумов. Підбиралися спе­ціалісти та комплектувався штат підрозділу, закуповувалось обладнання і мате­ріали, формувалась база нормативної документації. Слід відмітити, що в штат були зараховані досвідчені спеціалісти, які добре знали технологію роботи станції – хіміки-технологи. З часом  приєднувались спеціалісти з біологічною та геологічною, а зрештою і спеціалісти з екологічною освітою. Декілька разів лабораторія зазнавала реорганізацій, аж поки не виникла потреба створення підрозділу, який би охоплював ширший спектр робіт.  Тому було створено наш відділ охорони навколишнього середовища (ВОНС), а лабораторія стала його складовою частиною.

У складі лабораторії працюють групи, які контролюють поверхневі і стічні води; атмосферне повітря і ґрунти; підземні води. Існує окрема група інженерної підтримки, яка займається дозвільною системою у сфері природоохоронної діяльності. Зокрема за участю цих спеціалістів супроводжуються роботи з отримання дозволів на використання водних ресурсів, на утворення та розміщення відходів виробництва (відпрацьовані акумулятори, мастила, автомобільні шини,  люмінесцентні лампи  тощо), на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря і на скиди у водні об’єкти.  Під контролем ВОНС цехи отримують дозволи на перевезення, зберігання та використання небезпечних речовин (різноманітні кислоти, гідразин, морфолін та ін.).

Для  вирішення основного  завдання - моніторингу  стану  навколишнього середовища, лабораторією, відповідно згідно з «Графіками відбору проб і проведення хімічних аналізів», виконується контроль за якістю поверхневих, підземних і стічних вод, ґрунтів та донних відкладень, атмосферного повітря, а також контроль за викидами за­бруднюючих речовин в атмосферне  повітря  від стаціонарних і пересувних (автотранспорт) джерел забруднення.

Якість поверхневих та стічних вод оцінюється за 35 показниками у 39 контрольних точках. Контролюється ставок-охоло­джувач, річки Вілія, Горинь, Гнилий Ріг, Гуска, Утка,  Цвітоха тощо. Підземні води оцінюються у двох водоносних горизонтах за 18 показниками з використанням мережі з 229 спостережних свердловин. Донні відкладення та  грунти оцінюються за 21 показником  на  26 контрольних  точках.  Якість  атмосферного повітря за вмістом окислів сірки та азоту контролюється у 11 контрольних точках.

Для проведення такого комплексу робіт ми маємо відповідні дозволи. У  2006 році отримано нове Свідоцтво про атестацію лабораторії, яке  діятиме до 2011 року (вперше дозвіл отримано у 1998,а вдруге у 2001 році). 

- Чи здійснюється перевірка якості роботи вашого відділу сторонніми організаціями? А то ж відомчий підхід може даватись взнаки.

– Працівники станції та наші родини живуть в Нетішині і навколишніх населених пунктах. Ми не вороги рідним і близьким. Вважати, що хтось фальсифікує результати аналізів безглуздо і смішно.

Перевірки на ХАЕС бувають часто. Кожен наш крок перевіряється відповідною системою контролю по кілька разів та на всіх етапах роботи. Правильність нашої роботи контролюють різні наглядові органи. Насамперед санепідемстанція, обласне управління екології, обласна екологічна інс­пекція. Систематично нас перевіряють ще й інші державні служби та незалежні екологічні структури. Для прикладу розповім про перевірку комісії Держспоживстандарту. Вона працювала на станції два тижні, перевіряла ряд структурних підрозділів ХАЕС, у тому числі і наш відділ. Для лабораторії були надані дві, так звані, «темні проби». Ми зробили їх аналіз. Перевірка підтвердила, що у першому випадку наш результат стовідсотково співпав з контрольним, а другий – був у межах допустимої похибки, вказаній у методиці виконання відповідних вимірів. Ко­місія підтвердила, що лабораторія має необхідний рівень кваліфікації персоналу і повірене метрологічне обладнання, яке регулярно проходить державну перевірку. Лабораторія  забезпечена всіма необхідними нормативними документами та реактивами, які необхідні для проведення якісних аналізів. На всі роботи у нас є відповідні сертифікати.

Зауважу, що податкова контролює якість підрахунку різноманітних викидів - за кожен кілограм забруднюючої речовини (сульфати, хлориди, нітрати, нітрити), зберігання відходів виробництва, сплачується екологічний збір. Це чималі кошти,  і ХАЕС зацікавлена, аби не тільки платити менше, а й мінімізувати вплив на навколишнє середовище. Відтак у нас постійно ведеться відповідна робота.

Крім того, ми регулярно (щомісячно, щоквартально, щорічно) звітуємось перед наглядовими органами, подаємо державну та відомчу звітність. Все це суворо перевіряється і контролюється. За весь час діяльності ВОНС суттєвих зауважень не було. Останньою була перевірка Державної екологічної інспекції по Хмельницькій області в жовтні 2008 року. За виявленими зауваженнями  вже  впрова­джені відповідні коригуючи заходи.

– Як вплинув пуск 2 енергоблока ХАЕС на екологію нашого краю? Чи має підґрунтя залякування деяких екологів, що введення в дію ще двох блоків становитиме суттєву загрозу для життя і здоров’я людей, які живуть на прилеглій до ХАЕС території?

– Введення у експлуатацію другого енерго­блока дозволило знизити навантаження станції на природне середовище, адже пускорезервна котельня, що раніше  давала  до 95% всіх викидів у атмосферу, з пуском 2-го енергоблока практично знаходиться у резерві.

Ще раз повторюсь, що страх людей перед атомною енергетикою перебільшений. За нормальної експлуатації АЕС в екологічному плані чистіші в 5-10 разів, ніж теплові електростанції (ТЕС). Саме останні най­більше забруднюють атмосферу майже всією таблицею Мендєлєєва. У вугіллі також є природні радіоактивні речовини. При спалюванні вугілля ці речовини майже повністю потрапляють у зовнішнє середовище. Крім цього спалювання вугілля і мазуту також приводить до появи кислотних дощів, які зменшують врожайність сільськогосподарських культур, спричиняють загибель лісів, шкідливо впливають на здоров’я людей.

Щодо ХАЕС, то дані багаторічного моніторингу не відмічають погіршення екологічної обстановки в санітарно-захисній зоні та в зоні спостереження ХАЕС. Наприклад, за підсумками 2007 року встановлено, що стан навколишнього природного середовища тут задовільний, і в порівнянні з попередніми роками, не погіршився.

– Людей турбує, чи вистачить води у водосховищі з пуском ще 2 блоків. Яка якість води у водосховищі і річках Горинь та Вілія?

– Водосховище проектувалося ще за часів Радянського Союзу і розраховане на одночасну роботу 4 блоків. Лише в жаркий період планувалась експлуатація трьох енергоблоків,  що не є проблемою для ХАЕС тому, що в цей період один з чотирьох енергоблоків все-одно буде знаходитися на планово-попереджувальному ремонті. Слід також відмітити, що за площею та об’ємом водойма-охолоджувач значно більша водойм-охолоджувачів Запорізької та Південноукраїнської АЕС, хоча на них експлуатується відповідно 6 та 3 енергоблоки такої ж потужності, що й енергоблоки ХАЕС.  До нашої водойми-охолоджувача приходить достатньо води з різних джерел: за 2007 рік стік  р.Гнилий Ріг – 23,1 млн.м.куб.,  атмосферні опади – 13,5 млн.м.куб, очищена вода з очисних споруд – 6 млн. м. куб. Цього цілком достатньо для підтримання  нормального рівня води і роботи станції. Для підвищення ефективності роботи водосховища планується спорудити струменеспрямовуючу дамбу. Відтак потік підігрітої води за допомогою дамби відводитиметься значно дальше від  місця забору води з метою кращого охолодження.  Щодо забору з р.Горинь відмічу,  що вода забирається у мінімальній кількості. В основному це виникає  при   випробовуванні  насосів  станції  додаткової води, та у  циклі  отримання  хімознесоленої води. Жодного разу при цьому не було перевищення наданого нам  ліміту.

На річках Гнилий Ріг та Горинь працюють атестовані водомірні пости, які ведуть регулярні спостереження за основними характеристиками стоку. Якщо говорити про якість води у цих річках, то картина наступна: до водосховища річка Гнилий Ріг приносить достатньо чисту воду, адже на її шляху немає населених пунктів та підприємств, які б суттєво забруднювали її, а ось в Горині вода значно гірша. На якість води у водосховищі в останні роки  впливає молюск дрейсени, який пом’якшує воду у водосховищі, в зв’язку з тим, що  використовує для побудови своїх черепашок кальцій, що міститься у воді.

Хочу запевнити, що за своїми характеристиками вода водойми-охолоджувача значно чистіша, ніж у річках Вілія та Горинь, бо  скиди, які потрапляють у водойму-охолоджувач, проходять певний шлях  очистки на  очисних спорудах,  передбачених технологією виробництва.

Записав Іван Глушман

грудень 2008